Успішні переговори про завершення війни в Україні наразі виглядають передчасними. Про це пишуть експертка з європейської та трансатлантичної політики у сфері безпеки Клаудія Майор та політолог Крістіан Меллінг у матеріалі для німецького видання Spiegel.
На тлі активних бойових дій та тактичних досягнень Сил оборони все частіше звучать заклики до пошуку дипломатичного рішення. Проте, як зазначають автори, нинішня динаміка війни не свідчить про наближення стабільного миру або навіть передумов для повноцінних переговорів.
Аналітики підкреслюють, що стратегія України на сучасному етапі включає не лише оборону на фронті, а й удари по критичній інфраструктурі противника, зокрема по нафтових об’єктах. Окремо наголошується на прагненні Києва перенести наслідки війни в політичне та суспільне життя Росії, посилюючи психологічний тиск на російське керівництво та еліти.
За оцінкою експертів, такі дії вже мають певний ефект. У частині російських політичних і ділових кіл, які впливають на ухвалення рішень, зростає занепокоєння щодо перспектив війни та її наслідків. Деякі представники еліт усе частіше визнають, що початкові військові цілі Росії можуть бути недосяжними.
Водночас, як зазначається у матеріалі Spiegel, всередині російського політичного середовища немає єдиної позиції щодо можливих переговорів. Частина оточення виступає за тимчасове припинення бойових дій з метою перегрупування та підготовки до подальших дій, тоді як інші наполягають на продовженні війни.
Україна, у свою чергу, намагається використовувати ці внутрішні суперечності. Проте експерти наголошують: попри окремі успіхи, йдеться радше про короткострокові результати, які не змінюють стратегічної картини війни.
Автори підкреслюють, що нинішній конфлікт залишається війною на виснаження. Росія поступово втрачає частину ініціативи, однак це не означає автоматичного переходу переваги до України. Баланс сил залишається нестабільним, а фронт — динамічним і ресурсозалежним.
Особливу увагу аналітики приділяють різниці між оборонними та наступальними діями. В обороні Україна має низку переваг: укріплені позиції, ефективне використання безпілотників, артилерії, логістики, а також глибоке знання місцевості. У таких умовах атакуюча сторона автоматично опиняється у більш уразливому становищі.
Водночас будь-яка спроба масштабного наступу вимагала б значно більших ресурсів — бронетехніки, інженерних підрозділів та резервів, яких наразі недостатньо для швидкого прориву фронту. Саме тому, як зазначається у матеріалі, Україна змушена діяти обмежено та обережно, зосереджуючись на виснаженні противника.
Президент Володимир Зеленський, за оцінкою експертів, розуміє ці обмеження та намагається компенсувати їх політичними та дипломатичними кроками. Проте наразі немає чітких ознак того, що ці зусилля змінюють позицію Москви або наближають реальні переговори.
На Заході тим часом посилюються дискусії щодо можливості початку переговорного процесу. Частина політичних сил, які раніше скептично ставилися до військової підтримки України, дедалі активніше просувають ідею дипломатичного врегулювання. Однак, як підкреслюють експерти Spiegel, відсутні надійні сигнали готовності Росії до конструктивного діалогу.
У матеріалі наголошується, що реальні переговори можуть стати можливими лише за умови посилення позицій України та збільшення тиску на Росію з боку її міжнародних партнерів. Саме поєднання військової стійкості та зовнішньої підтримки розглядається як ключовий фактор майбутньої дипломатії.
Експерти також попереджають, що час грає важливу роль. Наближення зимового періоду традиційно ускладнює становище України, тоді як для Росії це може створити додаткові тактичні переваги. Саме тому Захід, на їхню думку, має активізувати підтримку Києва ще до сезонних змін на фронті.
Окремо аналітики нагадують, що попередні спроби «швидких дипломатичних рішень» уже неодноразово завершувалися безрезультатно. Росія, за їх оцінкою, не демонструє готовності відмовитися від своїх стратегічних цілей, що робить тривале військове протистояння більш імовірним сценарієм.
У підсумку автори доходять висновку, що нехтування військовою реальністю та ставка лише на дипломатичні ініціативи може зменшити шанси на успішні переговори. Навпаки, саме поєднання тиску, підтримки України та поступового виснаження ресурсів противника створює умови, за яких дипломатія може стати результативною.
Питання про можливий мир залишається відкритим. Проте експерти Spiegel наголошують: без зміни балансу сил на фронті розмови про швидке завершення війни залишаються радше політичними очікуваннями, ніж реалістичним сценарієм.
