Чверть учителів іде в репетиторство, але не з професії

Українська школа входить у фазу кадрового виснаження: вчителі залишаються в системі не через умови, а попри них



Українська школа тримається на поколінні педагогів, яке продовжує працювати всупереч економічній логіці. Середній вік учителя вже сягнув 45 років, а молодь дедалі рідше розглядає державну освіту як довгострокову кар’єру. Нове дослідження, ініційоване ЮНЕСКО, показало суперечливу картину: майже 70% педагогів задоволені професією, але одночасно більшість називає зарплату головною причиною професійного виснаження.

Парадокс української освіти полягає в тому, що професія вчителя досі зберігає високий моральний статус усередині самої системи, але майже втратила економічну привабливість. Учителі говорять про покликання, любов до дітей і бажання формувати майбутнє країни, однак дедалі частіше змушені компенсувати низькі доходи додатковою роботою.

Причини вибору професії залишаються переважно ціннісними. Понад 61% педагогів назвали головним мотивом покликання до роботи з дітьми, половина — бажання передавати знання та впливати на формування особистості. Ще 44% говорять про вплив власних учителів. Але за цією романтичною моделлю професії дедалі виразніше проступає економічна криза системи освіти.

За попереднім аналізом «Дейком», українська школа входить у період структурного дефіциту кадрів, коли моральна мотивація більше не здатна компенсувати фінансове та психологічне навантаження. Саме це сьогодні пояснює різке зростання репетиторства серед учителів і втрату інтересу молодих фахівців до державних шкіл.

Середня зарплата педагога у 2025 році становить близько 14,2 тисячі гривень — більш ніж на третину менше за середній рівень доходів по країні. Для багатьох учителів це означає постійну потребу в додатковому заробітку. Кожен четвертий педагог офіційно визнає, що паралельно займається репетиторством. Насправді ця цифра може бути вищою, особливо у великих містах, де приватна освіта давно стала окремим ринком.

Репетиторство поступово перестає бути додатковою практикою й перетворюється на альтернативну модель виживання для освітян. Частина педагогів уже фактично працює у двох системах одночасно: формально — у школі, економічно — на приватному ринку освітніх послуг. Це змінює саму структуру української освіти, створюючи дедалі більший розрив між державною школою та платною індивідуальною підготовкою.

На цьому тлі особливо тривожним виглядає кадровий дефіцит. Найгостріше бракує вчителів іноземних мов — система недораховується понад 21% необхідних спеціалістів. Значний дефіцит також фіксується серед викладачів фізики, математики та інформатики. Саме ці предмети сьогодні визначають конкурентоспроможність країни в технологічній економіці, але школа поступово втрачає здатність забезпечувати їх якісне викладання.

Проблема вже виходить за межі освіти й перетворюється на питання довгострокової економічної безпеки. Країна, яка не може утримати вчителя математики чи фізики, через кілька років стикається з дефіцитом інженерів, програмістів і технічних спеціалістів. Освітня криза починає напряму впливати на ринок праці, технологічний розвиток і навіть оборонний потенціал.

Водночас система дедалі сильніше залежить від працівників без повної педагогічної кваліфікації. Майже 22% учителів не мають фахової підготовки саме як педагоги. Школи змушені залучати спеціалістів із суміжною освітою, а потім уже в процесі роботи намагатися адаптувати їх до викладання. Для директорів це стало вимушеним компромісом між нестачею кадрів і потребою утримати навчальний процес.

Особливо показовими є настрої студентів педагогічних спеціальностей. Майже 95% із них прямо заявляють: залишитися в професії їх може змусити лише суттєве підвищення зарплати. Лише третина бачить своє майбутнє у комунальних закладах освіти. Решта орієнтується на приватні школи, репетиторство або взагалі планує змінити сферу діяльності.

Це означає, що проблема вже не обмежується нинішнім дефіцитом кадрів. Українська освіта входить у фазу відкладеної кадрової кризи, коли система втрачає не лише нинішніх учителів, а й майбутнє покоління педагогів. Якщо тенденція збережеться, через кілька років школи зіткнуться не з локальною нестачею окремих спеціалістів, а з повноцінним браком професії як такої.

Попри це, більшість учителів усе ще не готові остаточно залишити школу. Майже 69% заявляють, що загалом задоволені своїм вибором. У цій цифрі — не стільки комфорт професії, скільки сила професійної ідентичності. Український учитель продовжує триматися за школу навіть тоді, коли система дедалі менше здатна триматися за нього.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Освіта, із заголовком: "Чверть учителів іде в репетиторство, але не з професії".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 15 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

«Дійдемо до кожного й оцінимо, хто чим займався»: командир БПЛА Федоренко заявив про зростання «культу ухилянства»

В Україні посилюється суспільна напруга довкола мобілізації, а військові фіксують зростання негативного ставлення до процесів комплектування армії. Командир підрозділу ударних безпілотників Юрій Федоренко заявив, що так званий «культ ухилянства» шкодить обороноздатності країни.

Скандал через намети в метро Києва: чи можуть їх заборонити під час повітряних тривог

У Києві розгорілася дискусія щодо використання наметів у метро під час нічних повітряних тривог. У КМВА заявили, що питання складне та потребує обговорення, і не виключили можливого запровадження обмежень, щоб забезпечити комфорт і безпеку всіх людей в укриттях.

«Прокляте перехрестя» Києва: смертельна ДТП у Солом’янському районі шокувала мешканців

Трагічна аварія у Солом’янському районі Києва, де легковик на великій швидкості вилетів із дороги та врізався в підземний перехід, знову привернула увагу до одного з найнебезпечніших місць столиці.

Українцям можуть заблокувати права і картки: у Раді заговорили про новий жорсткий механізм для «ухилянтів»

У Верховній Раді та Міністерстві оборони України обговорюють можливість створення реєстру осіб, які ігнорують повістки, з подальшим блокуванням банківських карток і водійських посвідчень. Ініціатива може стати частиною нової системи мобілізаційного контролю, що передбачає посилення відповідальності

«170 мільйонів зникли в ланцюгу угод»: на Миколаївщині викрили масштабну схему розкрадання на будівництві ГАЕС

НАБУ і САП заявили про викриття корупційної схеми на Ташлицькій гідроакумулювальній електростанції, через яку державі, за попередніми оцінками, завдали збитків майже на 170 мільйонів гривень під час реалізації великого енергетичного проєкту.

Chrome знову “монстр ринку”: названо браузери 2026, що тримають інтернет у своїх руках — хто насправді №1

Statcounter опублікував свіжу аналітику за літо 2026 року, і картина виглядає майже незмінною: Google Chrome продовжує домінувати у світі та в Україні, тоді як конкуренти ділять між собою залишки ринку, а мобільний сегмент ще більше закріплює двовладдя Chrome і Safari.

Європейські новини:

Україна за крок до історичного рішення: Мерц закликав ЄС негайно розпочати переговори про вступ

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Європейський Союз більше не повинен відкладати початок практичних переговорів щодо членства України. Попри суперечки між Києвом і Будапештом, Берлін наполягає: двосторонні питання мають вирішуватися окремо, а європейська інтеграція України повинна рухатися

Скандал набирає обертів: у Польщі закликали заблокувати вступ України до ЄС через рішення щодо «Героїв УПА»

Гучна заява польських політиків загострила старі історичні суперечки між Варшавою та Києвом. Після присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування «імені Героїв УПА» лідери ультраправих сил у Польщі закликали не лише блокувати євроінтеграцію України

Гучний скандал навколо дрона в Румунії: Міноборони спростувало заяву президента про українську ППО

Після падіння російського ударного безпілотника на житловий будинок у румунському Галаці між керівництвом країни виникли розбіжності щодо причин інциденту. Міністерство оборони не змогло підтвердити слова президента про те, що дрон змінив курс через дії української протиповітряної оборони, наголосив