Кортина перед Олімпіадою-2026: місто роздратоване будівництвом і змінами

У Кортіні д’Ампеццо крани й перекриті дороги затьмарюють святковий відлік. Частина мешканців не приймає нові об’єкти, інші — втомилися від скарг, але всі рахують ціну «спадщини».



Кортина д’Ампеццо, листівкова столиця Доломітів, зустрічає Мілан—Кортіна 2026 не фанфарами, а гуркотом кранів. Узимку тут чути бетонозмішувачі й метал, а над дахами світиться цифровий олімпійський годинник.

Дороги на в’їзді перекриті, трафік петляє об’їздами, а фасади затягнуті помаранчевими сітками. Для містечка з 5 тисячами постійних мешканців таке будівництво відчувається як довгий сезон, що не завершується.

Найгучніше бурчить 88-річний Джильдо Сіорпаес — бронзовий призер бобслею 1964 року. Нова бобслейна траса біля його дому стала «банею старості»: «Це руйнує все… було райське вікно на гори», каже він.

За попереднім аналізом «Дейком», це роздратування — валюта останніх тижнів перед Олімпіадою-2026: люди рахують не медалі, а шум, пил і втрачений краєвид. Про атмосферу Кортіни ми писали у гіді.

Частина кортінців називає олімпійську інфраструктуру «вторгненням» і «марнотратством»: на узбіччях збираються групки, щоб дивитися, як копають. Інші знизують плечима: без ремонту доріг і площі курорт загруз би у власній славі.

Організаційний комітет теж нервує. CEO Андреа Варньєр дозволив собі прямоту: «Кортінці — велика морока… вони не терплять зміни рутини». У відповідь місцеві жартують, що рутина — їхня остання розкіш у туристичному місті.

У пакеті робіт — не лише спортивні арени: крім об’єктів для бобслею, санного спорту та скелетону, планують нову канатну дорогу, паркінги, оновлення піаци й житлових будинків. Кортина офіційно є одним із ключових майданчиків зимових Олімпійських ігор.

За даними Simico, на так звані legacy projects у трьох регіонах іде близько $3,6 млрд, тоді як на самі спортоб’єкти — близько $600 млн. Різниця показує пріоритет: перешити транспорт і сервіс, а не звести ще один стадіон-«білий слон».

Світова історія Олімпіад давно попереджає: блиск відкриття не оплачує десятиліть утримання. Саме тому МОК дедалі важче знаходить охочих приймати зимові Олімпійські ігри без страху за бюджети й екологічні ризики.

Мер Джанлука Лоренці дивиться в майбутнє й говорить про «перебудову Кортіни на 30 років туризму». В його кабінеті — брендована пляшка Coca-Cola й макети факелів: символи, що мають переконати, ніби теперішній хаос — інвестиція.

Та бізнес із гірських притулків дивиться коротшим горизонтом. Джанлука Ланчеделлі, власник лоджу біля траси швидкісного спуску, каже, що його змушують закритися на час Ігор, і це може знести до 60% річного доходу.

Найбільше питань — до безпеки й обслуговування канатної дороги. Геологи попереджають про зсуви, інженери запевняють: за регулярних коригувань вузол працюватиме 50 років. Але хто платитиме за сервіс і страхування після феєрверків — поки туманно.

Суперечки навколо бобслейної траси ширші за місцевий шум. Її відбудували у рекордні строки й навіть мали «план Б» — використати трек у Лейк-Плесіді, якщо не встигнуть. Тести атлетів уже відбулися, а Ігри стартують 6 лютого.

Прихильники проекту кажуть: власна траса — питання суверенітету й престижу Мілан–Кортина 2026. Критики ж нагадують про екологічні ризики в Доломітах і рахунок на утримання, який легко перетворить об’єкт на дорогий музей швидкості.

Парадокс у тому, що сам Сіорпаес у минулому будував тут ліфти й гідрооб’єкти, допомагаючи курорту заробляти на снігу. Його протест — не проти розвитку, а проти масштабу й темпу, коли «краса ландшафту міняється на бетонну впевненість».

Він і в бобслей потрапив випадково: їхав у команду як гірськолижник, посварився з тренером — і його «переманили» в сани, бо бачили, як він штовхає екіпаж на тренуваннях. На п’єдесталі 1964-го, зізнається, не було такого щастя, як у «народжених бобслеїстів».

Попри буркотливість, Сіорпаеса в Кортіні люблять. Продавець газет Франко Совілла щодня бачить його біля кіоску й каже: «Він великий чоловік для міста… просто ми не поділяємо його ідей». Дружина додає: це погляд людини «певного віку».

Цей конфлікт — про те, хто має право на тишу в курорті, що живе з чужих приїздів. Для одних туризм — кровообіг, для інших — окупація парковок і цін. Олімпійська інфраструктура лише оголила старе протиріччя «жити тут» і «заробляти тут».

Після фінішу змагань Кортіні доведеться довести, що спадщина ігор не зламає бюджет громади. Аналітики оцінюють сукупні витрати підготовки в діапазоні близько €5,7–5,9 млрд — і це робить питання окупності нервовим.

Є й третя група — ті, кого нервує саме ниття. Вони кажуть: Кортина й так живе з приїжджих, тож скарги виглядають як розкіш. Але місцева психологія читає це інакше: бурчання — спосіб повернути контроль, коли рішення ухвалюють у Римі й Мілані.

Олімпійська лихоманка скоро мине, і тоді з’ясується, чи справді «фейсліфт» додасть Кортіні стійкості, чи лишить тріщини в довірі. Якщо місто отримає «білі слони», бурчання стане політикою; якщо — зручність, то забудеться швидше за сніг.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Європа, із заголовком: "Кортина перед Олімпіадою-2026: місто роздратоване будівництвом і змінами".

Матеріал підготував(-ла): Стасова Вікторія

Новину опубліковано: 09 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Пенсія понад 20 тисяч гривень: хто в Україні може отримувати такі виплати

Для більшості пенсіонерів така сума залишається недосяжною, однак закон передбачає значно вищі гарантовані виплати для окремих категорій громадян.

ВПО можуть залишитися без виплат: ПФУ назвав 7 причин, які варто перевірити вже зараз

Пенсійний фонд пояснив, через які покупки, заощадження, майно та тривале перебування за кордоном можна втратити допомогу на проживання.

Повернення українок може змінити майбутнє України: демографиня назвала головну умову

Висока зарплата за кордоном — не єдиний фактор, який утримує українок від повернення. Для багатьох вирішальним може стати можливість знову працювати за фахом і повернути професійний статус.

«Спадщина Вороновелів. Чотирнадцятий вогонь»: коли троє братів стають викликом для порядку, що існував шість століть

У Соборі завжди було тринадцять вогнів. Після приходу Марка, Єгора й Данила загорівся ще один. Вороновели не просили крісла чи влади — але тепер усьому прихованому світу доведеться вирішити, що означає Чотирнадцятий.

«Спадщина Вороновелів. Перша опівніч»: родина, яка прокидається разом із силою, від якої її приховували роками

Троє братів повертаються додому після загибелі батьків і дізнаються, що їхнє прізвище означає значно більше, ніж вони знали. Так починається історія Вороновелів.

Сусід димить на балконі, а квартира перетворюється на «курилку»: чи можна його покарати

Куріння на власному балконі прямо не заборонене законом, але це не дає права ігнорувати інтереси сусідів. У деяких випадках порушнику може загрожувати відповідальність.

Європейські новини:

Patriot для України можуть з’явитися швидше: Данія зробила гучну заяву про захист неба

Захід має додаткові можливості для посилення української ППО, однак для передачі систем Patriot потрібне політичне рішення союзників, заявила Метте Фредеріксен.

«Спадщина Вороновелів. Полювання почалося»: коли повернення трьох братів стає загрозою для всього прихованого світу

Вороновели більше не приховані. Їхню кров упізнають старі Доми, їхні імена входять у Вінець, поруч з’являються перші союзники — а невідомий ворог уже призначає ціну за трьох братів.

Україна готує авіаційний прорив: іноземні винищувачі можуть виробляти просто всередині країни

Контракти на постачання західних бойових літаків уже передбачають локалізацію виробництва та обслуговування, але все залежатиме від безпекової ситуації.