Мінцифри: в Україні працює 120 сервісів на основі відкритих даних, якими користуються 14 млн людей щомісяця

В Україні активно розвивається сфера відкритих даних: понад 120 цифрових сервісів щомісяця використовують близько 14 млн громадян. Дані застосовують державні органи, бізнес, журналісти та антикорупційні організації для прозорості та ефективності рішень.



Відкриті дані як основа цифрової держави: як Україна будує прозору екосистему сервісів

Україна продовжує розвивати цифрову інфраструктуру навіть в умовах повномасштабних викликів, роблячи ставку на відкритість інформації та доступ до державних даних. Одним із ключових напрямів цього процесу є розвиток сервісів, які працюють на основі відкритих даних і вже стали частиною повсякденного життя мільйонів громадян.

За інформацією представників Міністерства цифрової трансформації, в країні сьогодні функціонує понад 120 сервісів, які базуються на відкритих даних. Щомісяця ними користуються близько 14 мільйонів українців, що свідчить про масштабне проникнення цифрових рішень у різні сфери життя суспільства.

Як зазначила представниця Ministry of Digital Transformation of Ukraine Яніна Любива під час заходу, присвяченого ролі відкритих даних у прозорості держави, такі сервіси вже стали важливим елементом цифрової інфраструктури країни.

Від держави до бізнесу: хто користується відкритими даними

Відкриті дані в Україні давно перестали бути виключно інструментом державного управління. Сьогодні вони активно використовуються різними категоріями користувачів: державними органами, бізнесом, журналістами, правоохоронними структурами та антикорупційними організаціями.

Це формує багаторівневу систему взаємодії, у якій інформація стає ресурсом для ухвалення рішень, аналітики та створення нових сервісів. Відкриті дані дозволяють не лише підвищувати прозорість державних процесів, але й створювати комерційні продукти, що працюють на їхній основі.

За словами представників Мінцифри, значна частина сервісів, які використовують відкриті дані як основу бізнес-моделі, вже формує окремий сегмент цифрової економіки. Хоча прямі показники варіюються, загальний економічний ефект оцінюється як суттєвий і зростаючий.

Економічний вимір відкритих даних

Розвиток відкритих даних має не лише технологічний чи адміністративний, а й економічний вимір. За оцінками, які озвучуються в межах галузевих обговорень, загальний ринок сервісів, пов’язаних з відкритими даними, може досягати десятків мільярдів у національній валюті.

Водночас самі сервіси, побудовані на відкритих даних, створюють додану вартість через підвищення ефективності бізнесу, оптимізацію державних послуг та зниження витрат на доступ до інформації.

Окремо підкреслюється, що доступність даних стимулює розвиток інноваційних рішень — від аналітичних платформ до мобільних застосунків, які допомагають громадянам швидше отримувати необхідну інформацію.

Прозорість як елемент стійкості держави

Попри складні умови, у яких перебуває країна, сфера відкритих даних демонструє стабільний розвиток. Це пояснюється тим, що цифрова трансформація стала одним із стратегічних напрямів державної політики, який продовжує реалізовуватися навіть у кризових умовах.

Відкритість даних розглядається не лише як технологічний інструмент, а як елемент довіри між державою та суспільством. Чим більше інформації доступно для аналізу та використання, тим вищий рівень прозорості процесів і можливостей контролю з боку громадськості.

Хто виграє від відкритих даних

Серед основних бенефіціарів системи відкритих даних — не лише бізнес і державні структури, а й громадяни. Для звичайних користувачів це означає швидший доступ до сервісів, зручні цифрові інструменти та можливість отримувати актуальну інформацію без складних процедур.

Для бізнесу — це можливість створювати нові продукти без значних витрат на первинний збір інформації. Для держави — інструмент підвищення ефективності управління та зменшення бюрократичного навантаження.

Цифровий напрям як довгострокова стратегія

Розвиток відкритих даних є частиною ширшої стратегії цифрової трансформації України, яка передбачає поступовий перехід до більш прозорої, ефективної та технологічної моделі державного управління.

Формування екосистеми сервісів, які щомісяця охоплюють мільйони користувачів, демонструє, що цифрові інструменти вже стали невід’ємною частиною функціонування суспільства.

У довгостроковій перспективі ця система може стати основою для ще глибшої інтеграції аналітики, автоматизації та штучного інтелекту в державні процеси, що відкриває новий етап розвитку цифрової держави.


Ця новина була опублікована у розділі: Технології, Суспільство, Влада, із заголовком: "Мінцифри: в Україні працює 120 сервісів на основі відкритих даних, якими користуються 14 млн людей щомісяця".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 25 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

«Дійдемо до кожного й оцінимо, хто чим займався»: командир БПЛА Федоренко заявив про зростання «культу ухилянства»

В Україні посилюється суспільна напруга довкола мобілізації, а військові фіксують зростання негативного ставлення до процесів комплектування армії. Командир підрозділу ударних безпілотників Юрій Федоренко заявив, що так званий «культ ухилянства» шкодить обороноздатності країни.

Скандал через намети в метро Києва: чи можуть їх заборонити під час повітряних тривог

У Києві розгорілася дискусія щодо використання наметів у метро під час нічних повітряних тривог. У КМВА заявили, що питання складне та потребує обговорення, і не виключили можливого запровадження обмежень, щоб забезпечити комфорт і безпеку всіх людей в укриттях.

«Прокляте перехрестя» Києва: смертельна ДТП у Солом’янському районі шокувала мешканців

Трагічна аварія у Солом’янському районі Києва, де легковик на великій швидкості вилетів із дороги та врізався в підземний перехід, знову привернула увагу до одного з найнебезпечніших місць столиці.

Українцям можуть заблокувати права і картки: у Раді заговорили про новий жорсткий механізм для «ухилянтів»

У Верховній Раді та Міністерстві оборони України обговорюють можливість створення реєстру осіб, які ігнорують повістки, з подальшим блокуванням банківських карток і водійських посвідчень. Ініціатива може стати частиною нової системи мобілізаційного контролю, що передбачає посилення відповідальності

«170 мільйонів зникли в ланцюгу угод»: на Миколаївщині викрили масштабну схему розкрадання на будівництві ГАЕС

НАБУ і САП заявили про викриття корупційної схеми на Ташлицькій гідроакумулювальній електростанції, через яку державі, за попередніми оцінками, завдали збитків майже на 170 мільйонів гривень під час реалізації великого енергетичного проєкту.

Chrome знову “монстр ринку”: названо браузери 2026, що тримають інтернет у своїх руках — хто насправді №1

Statcounter опублікував свіжу аналітику за літо 2026 року, і картина виглядає майже незмінною: Google Chrome продовжує домінувати у світі та в Україні, тоді як конкуренти ділять між собою залишки ринку, а мобільний сегмент ще більше закріплює двовладдя Chrome і Safari.

Європейські новини:

Україна за крок до історичного рішення: Мерц закликав ЄС негайно розпочати переговори про вступ

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Європейський Союз більше не повинен відкладати початок практичних переговорів щодо членства України. Попри суперечки між Києвом і Будапештом, Берлін наполягає: двосторонні питання мають вирішуватися окремо, а європейська інтеграція України повинна рухатися

Скандал набирає обертів: у Польщі закликали заблокувати вступ України до ЄС через рішення щодо «Героїв УПА»

Гучна заява польських політиків загострила старі історичні суперечки між Варшавою та Києвом. Після присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування «імені Героїв УПА» лідери ультраправих сил у Польщі закликали не лише блокувати євроінтеграцію України

Гучний скандал навколо дрона в Румунії: Міноборони спростувало заяву президента про українську ППО

Після падіння російського ударного безпілотника на житловий будинок у румунському Галаці між керівництвом країни виникли розбіжності щодо причин інциденту. Міністерство оборони не змогло підтвердити слова президента про те, що дрон змінив курс через дії української протиповітряної оборони, наголосив