Мінкульт запускає дослідження читання: спроба зрозуміти нову культурну норму

Національне опитування має визначити, як українці читають після війни, що їм заважає і які інструменти держави здатні повернути читання в повсякденність.



Міністерство культури відкриває масштабне національне дослідження читання — першу системну спробу зафіксувати, як змінилася читацька поведінка українців у новій соціальній реальності. Йдеться не лише про статистику, а про переосмислення ролі книги як інструменту культури, освіти й внутрішньої стабільності.

Проєкт стартує з якісного етапу: глибинні інтерв’ю з представниками книжкової індустрії та людьми, які повернулися до читання вже в дорослому віці. Далі — велике кількісне дослідження, що має окреслити портрет сучасного українського читача: його мотивації, бар’єри, звички та очікування.

Результати першого етапу представлять наприкінці травня на Книжковому Арсеналі — ключовій події книжкового ринку. Саме там дослідження вперше буде винесене в публічний простір як частина ширшої дискусії про культурну політику. За попереднім аналізом «Дейком», це означає спробу перевести розмову про читання з площини декларацій у площину вимірюваних рішень.

Ключове завдання дослідження — зрозуміти, які механізми популяризації читання працюють в умовах війни та соціальних трансформацій. Йдеться про ефективність бібліотек, книжкових клубів, освітніх програм, державних кампаній і навіть цифрових платформ. Водночас увага зосереджена на причинах, що стримують регулярне читання: брак часу, економічні фактори, конкуренція з цифровим контентом або психологічне виснаження.

У фокусі також опиняється зв’язок між читанням і ментальним здоров’ям. У країні, де значна частина населення пережила травматичний досвід, книга дедалі частіше виконує не лише освітню, а й терапевтичну функцію. Читання довгих текстів, художньої літератури, нон-фікшн формує здатність до концентрації, критичного мислення та рефлексії — навичок, які безпосередньо впливають на стійкість суспільства.

Цей підхід виходить за межі культурної політики у вузькому сенсі. У міністерстві прямо пов’язують читання з якістю демократії: здатність аналізувати складні тексти зменшує вразливість до пропаганди та маніпуляцій. Таким чином, популяризація читання стає частиною ширшої стратегії інформаційної безпеки та розвитку громадянського суспільства.

Паралельно дослідження фіксує нову соціальну динаміку. Після початку повномасштабної війни в Україні помітно зросла кількість книгарень, активізувалися книжкові клуби, з’явилися нові читацькі спільноти. Для багатьох це не лише про літературу, а про пошук ідентичності, мови, приналежності. Читання стає способом зібрати себе наново в умовах втрати звичних соціальних зв’язків.

Саме цей аспект — повернення до читання — є одним із центральних у дослідженні. Йдеться не про традиційних читачів, а про тих, хто довгий час не читав і лише нещодавно відкрив для себе книгу як щоденну практику. Розуміння їхніх мотивацій дозволить точніше налаштувати державні та громадські ініціативи.

Проєкт реалізують у співпраці з дослідницькою компанією та благодійним фондом, а фінансування здійснюється поза бюджетом. Це дає більшу гнучкість, але водночас підвищує вимоги до якості даних і їх подальшого застосування.

Очікується, що результати стануть основою для формування державної політики з промоції читання — від освітніх реформ до підтримки книговидання і розвитку бібліотечної інфраструктури. Вперше ці рішення можуть спиратися не на інтуїцію чи загальні уявлення, а на емпіричні дані про читацьку поведінку.

У цьому сенсі дослідження виглядає як точка входу в нову фазу культурної політики: більш прагматичну, вимірювану і чутливу до реальних змін у суспільстві. Питання вже не в тому, чи потрібно популяризувати читання, а в тому, як саме це робити в країні, яка одночасно воює, трансформується і шукає нову культурну рівновагу.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Культура, із заголовком: "Мінкульт запускає дослідження читання: спроба зрозуміти нову культурну норму".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 18 квітня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Одна кнопка на павербанку, яка змінює все: приховані функції, про які майже ніхто не знає

Більшість користувачів навіть не здогадуються, що кнопка на павербанку — це не просто “ввімкнути/вимкнути”. Вона може показувати заряд, змінювати режими та керувати живленням пристроїв

Держава запровадила нові виплати по 50 тисяч гривень: хто зможе отримувати додаткову допомогу

Кабінет Міністрів України розширив перелік осіб, які матимуть право на щомісячну виплату у 50 тисяч гривень після повернення з російського полону. Гроші призначатимуть тим, хто потребує тривалого стаціонарного лікування.

Зарплати понад 100 тисяч і бронювання від мобілізації: кому в Україні роботодавці готові платити найбільше

В Україні стрімко зростає кількість вакансій із можливістю бронювання. Роботодавці підвищують зарплати, а окремим фахівцям уже пропонують понад 100 тисяч гривень на місяць.

Вибухи у Вишневому: Зеленський розкрив, кому належав склад і кого чекає покарання

Президент заявив, що склад із боєприпасами перебував у структурі одного з підприємств «Укроборонпрому», а за наслідками розслідування очікуються кримінальні справи та кадрові рішення.

Названо найсильніші паспорти світу: Європа встановила рекорд, а США втратили колишні позиції

Новий Глобальний індекс паспортів 2026 показав абсолютне домінування європейських країн. Експерти пояснили, чому свобода подорожей уже не є головним критерієм оцінки.

Європейські новини:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Європа готує Україні рекордний оборонний кредит: 60 мільярдів євро на британську зброю можуть змінити ситуацію на фронті

Європейський Союз наблизився до ухвалення масштабної програми оборонного кредитування України. Київ може отримати доступ до 60 мільярдів євро для закупівлі британського озброєння та військової техніки, що стане одним із найбільших фінансових рішень союзників від початку повномасштабної війни.

Польща зробила неочікуваний крок щодо МіГ-29: у Києва знову з’явився шанс отримати винищувачі

Перемовини про передачу польських МіГ-29 Україні отримали новий імпульс. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що сторони знову повернулися до діалогу, а шанси на успішне завершення домовленостей суттєво зросли.