Мюнхенський звіт: політика Трампа руйнує післявоєнний порядок

Munich Security Report 2026 жорстко описує «wrecking-ball politics» США й штовхає Європу до стратегічної автономії, не ставлячи хрест на НАТО.



У Берліні, на презентації Мюнхенського безпекового звіту 2026, прозвучало формулювання, яке рідко вживають у дипломатії: світ входить у добу «wrecking-ball politics». У ролі головного «демонтажника» автори прямо бачать Дональда Трампа.

Мюнхенська конференція з безпеки відкривається в п’ятницю і збирає політиків, військових та аналітиків як головний майданчик про європейську оборону. Цьогорічний тон задає нерв: союзники говорять уже не про комфорт, а про виживання правил.

Суть звіту проста й тривожна: міжнародний порядок після 1945 року більше не «хитається», а розбирається на деталі. Серед ризиків називають підрив територіальної цілісності й норм щодо погроз силою, а натомість — «угоди заради вигоди».

За даними газети «Дейком», така відвертість — маркер нової фази трансатлантичних відносин: у матеріалі «Нова геополітична реальність…» від 19 лютого 2025-го ми фіксували, що риторика Трампа змушує ЄС переоцінювати гарантії безпеки.

Пам’ять про торішній скандал на MSC теж працює на нинішній градус. Віцепрезидент Джей Ді Венс тоді закликав європейців до співпраці з силами, які еліти вважають крайніми, і зірвав звичний сценарій «партнерського діалогу».

Американська відповідь уже пролунала: посол США при НАТО Метью Вітакер відкинув тезу про «руйнацію порядку» та запевнив, що Вашингтон не намагається демонтувати НАТО. Його логіка — Європа має «подорослішати» і взяти більше тягаря.

Саме в цьому вузол суперечки: для США «перерозподіл відповідальності» звучить як прагматизм, для Європи — як непередбачуваність. Європейська безпека історично трималася на американському ядрі, але тепер говорять про стратегічну автономію ЄС як про страховку.

Звідси й практичні висновки: оборонні витрати, спільні закупівлі, прискорення виробництва боєприпасів і ППО, а також реформа бюрократії. Європейська оборона стає не темою самітів, а індустріальним проєктом — із контрактами, ланцюгами постачання й дефіцитом кадрів.

Окремий вимір — підтримка України. До Мюнхена їде великий склад американської делегації, а держсекретар Марко Рубіо має виступити в суботу, що в Європі читають як тест на сталість лінії США щодо війни.

Україна для європейців — не «периферійний конфлікт», а лакмус безпекової архітектури Європи. Якщо підтримка України стане волатильною, ЄС доведеться закривати прогалини грошима, технікою й тренуванням — і робити це без часу на політичні вагання.

Гренландія й Арктика додають ще один нерв: питання територіальної цілісності раптом повернулося не в підручники, а в щоденний порядок денний. На тлі дискусій про острів НАТО готує місію Arctic Sentry для посилення присутності на півночі.

Паралельно економіка знову стала зброєю. Митні тарифи США проти партнерів — це не лише про торгівлю, а й про залежності у критичних секторах, від металів до мікроелектроніки. Коли тариф — важіль, оборонне планування перетворюється на управління ризиками.

Звіт MSC також підкреслює суспільний фон: розчарування у здатності демократичних інститутів давати результат. На такому ґрунті зростають лідери «антисистемного» типу — і в США, і поза ними, включно з латиноамериканськими прикладами.

Тому «wrecking-ball politics» описує не лише Білий дім, а ширшу тенденцію: політикам вигідніше ламати, ніж ремонтувати. Для Європи це означає потребу не просто «реагувати на кризи», а конструювати нові правила гри, де альянси витримують внутрішні шторми.

На рівні НАТО це читається як перехід від віри у гарантований щит до планів «на випадок». ППО, далекобійні спроможності, кіберзахист, розвідка, дрони й запаси боєприпасів — усе те, що довго вважалося «витратами мирного часу», стає базовою нормою.

Водночас Європа не може дозволити собі розрив із США: трансатлантична єдність все ще стримує російську агресію. Тому реалістичний сценарій — «більше Європи в НАТО», а не «Європа замість НАТО», і в цьому є шанс на зріле партнерство.

Але зрілість потребує політичної швидкості. ЄС досі спотикається об одностайність і повільні процедури, тоді як війна живе в ритмі тижнів. Питання не в тому, чи змінювати інституції, а чи встигнуть вони за темпом загроз.

Для України європейська стратегічна автономія — шанс інтегруватися у спільні програми озброєнь і навчань, а не лишатися «одержувачем допомоги». Коли Київ стає частиною ланцюга виробництва, підтримка України перетворюється на взаємовигідну інвестицію.

Звіт також нагадує про наслідки скорочення міжнародної допомоги: там, де бідні країни втрачають підтримку, швидко з’являються вакууми безпеки. Європа потім платить двічі — міграційними хвилями, терорзагрозами й кризами на периферії.

Мюнхенська конференція з безпеки цього разу схожа на кризовий штаб: менше «декларацій», більше спроб зрозуміти, як жити в умовах транзакційної дипломатії. У кулуарах питання звучить грубо: що буде, якщо американські гарантії стануть предметом торгу?

Ключові маркери найближчих днів — промови європейських лідерів, позиція Рубіо, сигнали щодо України та дискусії про Арктику. Також — тон щодо Росії: чи говорять про стримування, чи про «велику угоду», де слабший платить територіями й майбутнім.

Якщо MSC 2026 справді фіксує епоху «демонтажників», то відповідь Європи має бути не моралізаторською, а інженерною. Захист міжнародного порядку після 1945 року тепер вимірюється не промовами, а виробничими лініями, бюджетами й готовністю ризикувати.

Зрештою, звіт не стільки «лає Трампа», скільки показує Європі дзеркало: залежність стала стратегічною вразливістю. І якщо континент хоче зберегти правила — від територіальної цілісності до колективної оборони, — йому доведеться вчитися бути не лише союзником, а співтворцем безпеки.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Європа, Політика, Аналітика, із заголовком: "Мюнхенський звіт: політика Трампа руйнує післявоєнний порядок".

Матеріал підготував(-ла): Стасова Вікторія

Новину опубліковано: 12 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Пенсія понад 20 тисяч гривень: хто в Україні може отримувати такі виплати

Для більшості пенсіонерів така сума залишається недосяжною, однак закон передбачає значно вищі гарантовані виплати для окремих категорій громадян.

ВПО можуть залишитися без виплат: ПФУ назвав 7 причин, які варто перевірити вже зараз

Пенсійний фонд пояснив, через які покупки, заощадження, майно та тривале перебування за кордоном можна втратити допомогу на проживання.

Повернення українок може змінити майбутнє України: демографиня назвала головну умову

Висока зарплата за кордоном — не єдиний фактор, який утримує українок від повернення. Для багатьох вирішальним може стати можливість знову працювати за фахом і повернути професійний статус.

«Спадщина Вороновелів. Чотирнадцятий вогонь»: коли троє братів стають викликом для порядку, що існував шість століть

У Соборі завжди було тринадцять вогнів. Після приходу Марка, Єгора й Данила загорівся ще один. Вороновели не просили крісла чи влади — але тепер усьому прихованому світу доведеться вирішити, що означає Чотирнадцятий.

«Спадщина Вороновелів. Перша опівніч»: родина, яка прокидається разом із силою, від якої її приховували роками

Троє братів повертаються додому після загибелі батьків і дізнаються, що їхнє прізвище означає значно більше, ніж вони знали. Так починається історія Вороновелів.

Сусід димить на балконі, а квартира перетворюється на «курилку»: чи можна його покарати

Куріння на власному балконі прямо не заборонене законом, але це не дає права ігнорувати інтереси сусідів. У деяких випадках порушнику може загрожувати відповідальність.

Європейські новини:

Patriot для України можуть з’явитися швидше: Данія зробила гучну заяву про захист неба

Захід має додаткові можливості для посилення української ППО, однак для передачі систем Patriot потрібне політичне рішення союзників, заявила Метте Фредеріксен.

«Спадщина Вороновелів. Полювання почалося»: коли повернення трьох братів стає загрозою для всього прихованого світу

Вороновели більше не приховані. Їхню кров упізнають старі Доми, їхні імена входять у Вінець, поруч з’являються перші союзники — а невідомий ворог уже призначає ціну за трьох братів.

Україна готує авіаційний прорив: іноземні винищувачі можуть виробляти просто всередині країни

Контракти на постачання західних бойових літаків уже передбачають локалізацію виробництва та обслуговування, але все залежатиме від безпекової ситуації.