Україна ризикує втратити десятки масштабних інвестиційних проєктів у стратегічно важливій добувній галузі через можливе підвищення тарифів на вантажні перевезення. За оцінками представників галузі, збільшення тарифів Укрзалізниці на 30% може поставити під загрозу реалізацію близько 20 нових проєктів, які лише перебувають на початковому етапі розвитку. У разі негативного сценарію країна може недоотримати мільярди доларів приватних інвестицій, нові виробничі потужності, робочі місця та податкові надходження.
Про такі ризики заявила виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак. За її словами, йдеться насамперед про так звані грінфілд-проєкти — нові ліцензійні ділянки, де інвестори тільки розпочинають формування бізнесу та готуються до запуску виробництва в умовах повномасштабної війни.
«Близько 20 проєктів — це вже 20 ліцензій, які є грінфілдами. Це компанії, які тільки мають ліцензії та будують свій бізнес-процес під час війни», — пояснила Оринчак.
За оцінками асоціації, запуск кожного такого підприємства потребує інвестицій від 150 мільйонів доларів. Якщо врахувати всі проєкти, загальний обсяг потенційних вкладень може перевищити три мільярди доларів. Саме тому будь-яке суттєве збільшення витрат на логістику здатне змінити економічні розрахунки інвесторів і зробити частину проєктів фінансово невигідними ще до початку будівництва.
Особливу роль у цьому питанні відіграє залізнична логістика. Для підприємств добувної промисловості вона є одним із ключових елементів собівартості продукції. За словами Оринчак, транспортні витрати можуть формувати від 50% до 60% кінцевої вартості видобутої сировини. Саме тому навіть відносно невелике підвищення тарифів здатне суттєво вплинути на конкурентоспроможність українських виробників.
Крім транспортних витрат, бізнес уже стикається з масштабним зростанням вартості інших ресурсів. За останній час збільшилися витрати на електроенергію, природний газ, водопостачання та інші складові виробничого процесу. У комплексі це створює додатковий фінансовий тиск на підприємства, які тільки планують вихід на ринок.
«Ми ризикуємо тим, що ці 20 проєктів, а вони надзвичайно капіталомісткі, можемо просто втратити. Кожен завод — це інвестиції від 150 мільйонів доларів», — наголосила Оринчак.
У Національній асоціації добувної промисловості звертають увагу, що ситуація виходить далеко за межі окремої галузі. Україна вже має домовленості з Європейським Союзом щодо розвитку сектору критичних мінералів, які стають дедалі важливішими для сучасної промисловості, виробництва акумуляторів, електротранспорту, електроніки та оборонних технологій. Крім того, укладено відповідні домовленості зі Сполученими Штатами у сфері використання надр.
На цьому тлі зростання внутрішніх логістичних витрат може негативно вплинути на виконання міжнародних планів із залучення приватного капіталу та розвитку нових родовищ. Інвестори, оцінюючи перспективи вкладень, враховують не лише наявність природних ресурсів, а й прогнозованість державної політики, рівень витрат на транспортування та загальну економічну стабільність.
Ще одним питанням, яке порушують представники бізнесу, є відсутність чіткої комунікації між державним перевізником та промисловими підприємствами. За словами Ксенії Оринчак, бізнес не бачить комплексного плану розвитку співпраці з Укрзалізницею та не розуміє, яким чином ухвалюються рішення щодо зміни тарифної політики.
«Ми готові долучитися до плану дій, але за ці роки не побачили, який саме план має Укрзалізниця, і що ми будемо робити разом із бізнесом», — зазначила вона.
У галузі переконані, що стратегічні рішення щодо тарифів повинні супроводжуватися відкритим діалогом із підприємствами, які є найбільшими клієнтами залізничного перевізника. Це дозволило б оцінити потенційний вплив нових тарифів на економіку, експортний потенціал та інвестиційну привабливість України.
Дискусія навколо тарифів уже вийшла на рівень парламенту. Раніше у Верховній Раді закликали новий уряд переглянути наказ про підвищення вантажних тарифів Укрзалізниці на 30%. На думку учасників обговорення, документ потребує доопрацювання, оскільки, як стверджується, не відповідає вимогам економічної безпеки держави та був ухвалений із порушенням законодавчих процедур.
Також під час наради пролунала позиція, що фінансові труднощі державного перевізника доцільніше вирішувати за рахунок державної підтримки, міжнародних кредитних програм та інших джерел фінансування, а не шляхом додаткового навантаження на українських вантажовідправників.
Експерти наголошують, що питання тарифної політики сьогодні має стратегічне значення для економіки країни. Від того, наскільки збалансованими будуть рішення щодо транспортних витрат, залежить здатність України залучати великі міжнародні інвестиції, розвивати видобувну промисловість, нарощувати експорт і зміцнювати власну економічну стійкість. У нинішніх умовах саме прогнозованість правил гри та ефективний діалог між державою й бізнесом можуть стати одним із ключових чинників збереження інтересу інвесторів до українських проєктів.