Трамп проти кліматичних зусиль: як політика США б’є по «зеленому переходу» світу

Президент США використовує тарифи й енергетичний тиск, аби змусити інші країни відмовитися від чистої енергетики та знову вкладатися у нафту, газ і вугілля.



Адміністрація Дональда Трампа фактично відкрито протидіє глобальним кліматичним ініціативам. Замість переходу до відновлюваних джерел енергії США під його керівництвом роблять ставку на розширення споживання викопного палива — не лише вдома, а й за кордоном. Це викликає стурбованість у Європі, Індії та серед кліматичних експертів усього світу.

Трамп застосовує інструменти найбільшої економіки світу для блокування кліматичного прогресу. Йдеться про тарифи, візові обмеження та портові збори для країн, які голосують за міжнародні угоди зі скорочення викидів. Більшість торговельних угод США тепер містять вимогу купувати нафту та газ у Вашингтона. Це прямо суперечить європейським планам зменшити залежність від викопного палива.

США під проводом Трампа приєдналися до нафтовидобувних держав на кшталт Саудівської Аравії, аби блокувати обмеження виробництва пластмас на основі нафти. Енергетичні експерти вважають це небезпечним трендом: замість стимулювання зеленої економіки світ може отримати новий виток нафтової залежності.

Після запровадження 50% тарифів на індійські товари економіка країни опинилася під ударом. Понад $28 млрд уряд Делі змушений виділити для підтримки експортерів і виробників. Постраждала навіть сонячна галузь Індії, яка лише почала конкурувати на глобальному ринку відновлюваної енергетики. Таким чином, політика Трампа одночасно вдарила і по традиційній промисловості, і по «зелених» секторах.

На тлі війни в Україні європейські країни змушені спрямовувати сотні мільярдів на оборону. Лідери ЄС пояснюють, що військові витрати створюють робочі місця й стимулюють економіку. Проте економісти попереджають: якщо гроші витрачаються лише на закупівлю зброї, а не на дослідження та інновації, реальний ефект буде мінімальним. Кліматичні програми у такій ситуації відходять на другий план.

  1. Глобальне гальмування енергопереходу. США використовують економічний тиск, щоб стримати інші країни від переходу на чисту енергію.
  2. Зростання залежності від нафти. Країни, змушені купувати американський газ і нафту, ризикують відкласти «зелений курс» на роки.
  3. Розрив між наукою і політикою. Хоча науковці наполягають на терміновому скороченні викидів, політичні рішення Трампа працюють у протилежному напрямку.

Трамп фактично перетворює кліматичну політику на інструмент зовнішньої політики. Якщо країни хочуть співпрацювати з США у торгівлі чи безпеці, вони повинні погоджуватися на умови Вашингтона в енергетиці. Це змінює баланс сил у світі та підриває зусилля ООН і Паризької угоди зі скорочення викидів.

Курс Трампа на блокування глобального «зеленого переходу» створює довгострокові ризики для планети. Європа змушена балансувати між кліматом і безпекою, Індія — рятувати власних експортерів, а світова енергетика ризикує повернутися у нафтову пастку. Водночас учені нагадують: відмова від швидкого переходу до відновлюваних джерел енергії загрожує катастрофічними наслідками для клімату й людства.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Сполучені Штати, Екологія, Аналітика, Клімат, із заголовком: "Трамп проти кліматичних зусиль: як політика США б’є по «зеленому переходу» світу".

Матеріал підготував(-ла): Тетяна Федорів

Новину опубліковано: 29 серпня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Вчені 55 років шукали секрет людей, які живуть понад 100 років: відкриття здивувало навіть дослідників

Масштабний аналіз понад сотні наукових робіт показав, що єдиного рецепта довголіття не існує. Проте вчені змогли визначити низку спільних рис, які найчастіше об'єднують людей, що переступили сторічний рубіж.

Україна може втратити майбутнє науки: експертка назвала проблему, яку не вирішать навіть мільярди на нове обладнання

Сучасні лабораторії та дорогі наукові прилади не принесуть очікуваного результату без людей, які здатні працювати з ними. Головною загрозою розвитку української науки стає критичний кадровий дефіцит.

Київське метро вночі стало прихистком для десятків тисяч людей: у підземці відповіли на чутки про закриті станції

Понад 56 тисяч киян і гостей столиці провели ніч у підземці, рятуючись від масованої російської атаки. У Київському метрополітені пояснили, чому виникли чутки про нібито закритий доступ до окремих станцій та запевнили, що всі укриття працювали у штатному режимі.

«Час уже зараз думати про село чи навіть закордон»: Тарас Чмут попередив українців про складну зиму

Керівник фонду «Повернись живим» вважає, що наступний опалювальний сезон може стати ще важчим. За його словами, українцям уже варто продумати запасний план на зиму.

День Незалежності України 2026: чи відпочиватимуть українці 24 серпня та що змінилося через воєнний стан

Українцям пояснили, чи стане День Незалежності додатковим вихідним у 2026 році та хто вирішуватиме, чи працювати цього дня.

Зарплати в Україні стрімко злетіли: де платять майже 80 тисяч гривень, а хто отримує менше 23 тисяч

Держстат оприлюднив нові дані про доходи українців. Різниця між найоплачуванішими та найменш оплачуваними професіями перевищує 55 тисяч гривень, а борги із зарплат продовжують зростати.

Європейські новини:

Антиукраїнські настрої у Польщі посилюються: чому почастішали напади та до чого це може призвести

Кількість конфліктів за участю українців зростає, політики попереджають про небезпечну ескалацію, а експерти говорять про вплив радикальної риторики та інформаційних кампаній.

Путіну потрібна нова війна для «перемоги»: Литва попереджає про можливий удар по Балтії та Польщі

Росія не досягла заявлених цілей в Україні, тому Кремль може шукати новий спосіб продемонструвати силу. У Литві заявляють, що наступною зоною ризику можуть стати країни Балтії та Польща.

Європа вшанує жертв тоталітаризму: сім країн об'єдналися заради меморіалу в Брюсселі

До 2027 року в столиці Бельгії може з'явитися загальноєвропейський меморіал жертвам нацизму та радянського тоталітарного режиму. Ініціативу вже підтримали сім держав, а до проєкту планують залучити інші країни ЄС, бізнес і громадські організації.