«Бандероль» Путіна: що це за нова «недоракета» і чи справді вона становить загрозу

Під час масованих ударів по Україні російські сили почали застосовувати новий реактивний баражуючий боєприпас під назвою «Бандероль». Експерти пояснюють, що це за зброя, чим вона відрізняється від ракет і дронів та яку реальну небезпеку несе.



Під час останніх комбінованих атак по Україні було зафіксовано використання нового типу засобів ураження — реактивного баражуючого боєприпасу «Бандероль». Фахівці описують його як малогабаритну крилату ракету або гібрид між безпілотником і ракетою.

Про це розповів авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко.

Що таке «Бандероль»

За словами експерта, «Бандероль» не є принципово новою розробкою — перші згадки про неї з’явилися ще у 2024 році, а з 2025-го цей засіб ураження почав офіційно використовуватися.

Йдеться про відносно дешеву реактивну систему, створену за принципом максимальної економії компонентів. Основна ідея — використання доступних матеріалів і комплектуючих для здешевлення виробництва та збільшення кількості засобів ураження.

Фактично це проміжний клас між дронами-камікадзе та крилатими ракетами.

Чому її почали використовувати

Експерти зазначають, що ключовим фактором є вартість. Такі системи значно дешевші за класичні крилаті ракети, але дорожчі за ударні дрони.

За оцінками фахівців, у конструкції можуть використовуватися доступні іноземні компоненти, зокрема двигуни китайського виробництва. Це дозволяє здешевити виробництво, хоча й обмежує масштабування.

Характеристики та бойові можливості

За даними експертних оцінок, швидкість «Бандеролі» може становити приблизно 400–500 км/год залежно від режиму польоту. Це робить її повільнішою за крилаті ракети, але швидшою за більшість дронів.

Бойова частина оцінюється приблизно в 150 кг загальної маси, однак реальна кількість вибухової речовини менша, оскільки частину ваги займають корпус і системи наведення.

Чи складно її збивати

На думку фахівців, «Бандероль» не є складною ціллю для сучасних систем протиповітряної оборони.

Для її перехоплення можуть використовуватися стандартні комплекси ППО, зокрема NASAMS та інші аналогічні системи. Використання дорогих комплексів далекого радіусу дії в більшості випадків не є необхідним.

Водночас ефективність захисту залежить від масованості атак та маршруту польоту таких засобів ураження.

Можливі ризики розвитку технології

Попри відносно просту конструкцію, експерти звертають увагу на потенційний розвиток систем донаведення. Це може підвищити точність ураження цілей.

У перспективі можливе використання елементів автоматичного наведення або навіть алгоритмів, що дозволяють коригувати траєкторію польоту в реальному часі.

Місце «Бандеролі» в арсеналі

Фахівці вважають, що цей тип озброєння не стане основним інструментом ударів, але може використовуватися масово як додатковий засіб тиску.

Він займає проміжну нішу між дешевими дронами-камікадзе та дорогими крилатими ракетами. Його роль — збільшення кількості одночасних засобів ураження під час комбінованих атак.

Контекст масованих атак

Поява «Бандеролі» відбувається на тлі масштабних ударів по Україні із застосуванням ракет різних типів і великої кількості безпілотників.

За даними Повітряних сил, під час останніх атак фіксували сотні повітряних цілей, включно з крилатими та балістичними ракетами різних класів.

Висновок

«Бандероль» — це не революційна зброя, а скоріше новий етап у розвитку дешевих реактивних засобів ураження. Її головна небезпека полягає не в складності перехоплення, а в потенційній масовості застосування та здатності доповнювати інші типи атак.


Ця новина була опублікована у розділі: Технології, Війна Росії проти України, Думка, із заголовком: "«Бандероль» Путіна: що це за нова «недоракета» і чи справді вона становить загрозу".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 15 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

YouTube наніс удар по «Маші та Ведмедю»: в Україні заблокували одразу три канали

Платформа обмежила доступ до російського мультсеріалу для української аудиторії. Під блокування потрапили російськомовна, україномовна та англомовна версії каналів.

Харків дивує цінами: де в Україні квартиру можна зняти майже за копійки

Поки оренда у західних містах дорожчає, Харків залишається найдоступнішим мегаполісом країни: однокімнатне житло тут можна знайти від 5 тисяч гривень.

Народилася дитина — рік без мобілізації? Автор законопроєкту розкрив усі деталі

Новий законопроєкт пропонує давати чоловікам річну відстрочку після народження дитини. Автор ініціативи пояснив, чи потрібен шлюб, спільне проживання та що буде з військовими.

Спека понад +37°C: чи можуть українці піти з роботи раніше та що каже закон

Закон не дає працівнику автоматичного права самостійно залишити робоче місце через спеку. Водночас роботодавець має забезпечити безпечні умови праці та може змінити графік роботи.

Мобілізацію в Україні можуть суттєво змінити: у Генштабі обговорюють новий віковий поріг

У Генштабі розглядають можливість обмежити призов громадян старше 50 або 55 років, однак остаточного рішення поки немає.

Вважали зниклими безвісти: Україна через Білорусь повернула з полону ще 10 захисників

У День Незалежності додому повернулися військовослужбовці ЗСУ та Нацгвардії, які захищали Україну на Донецькому напрямку. Двоє з них були у розшуку з 2024 року.

Європейські новини:

Макрон і Бернем готують новий удар по Росії: що чекає на «тіньовий флот»

Лідери Франції та Великої Британії закликали посилити санкції проти російського «тіньового флоту» та перекрити джерела фінансування війни.

Британія зробила жорстку заяву про мир: переговори з Росією мають початися з фронту

Прем’єр Британії Енді Бернем заявив, що Україна не повинна відмовлятися від своїх територій, а Росію необхідно змусити погодитися на безумовне припинення вогню.

Вірменія робить різкий розворот: Пашинян готує заявку на вступ до ЄС

Єреван планує найближчим часом офіційно звернутися до Брюсселя, щоб отримати дорожню карту можливого вступу. Після цього країна проведе референдум.