В Україні можуть переглянути підходи до мобілізації за віком. У Генеральному штабі ЗСУ обговорюють можливість обмежити призов громадян старше 50 або 55 років, залишивши винятки для військовозобов'язаних, які мають дефіцитні або критично необхідні для армії спеціальності.
Про це заявив секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в коментарі «Українській правді».
Водночас важливо наголосити: наразі йдеться саме про обговорення можливої зміни підходу, а не про ухвалене рішення. Жодного нового вікового порогу для мобілізації поки не запроваджено.
Що саме можуть змінити
За словами Костенка, у Генштабі розглядають можливість переглянути підходи до мобілізації з урахуванням віку.
Один із варіантів передбачає, що громадян старше 50 або 55 років можуть перестати призивати за загальним правилом. Водночас повного звільнення цієї категорії від військового обов'язку може не бути.
Передбачається можливість винятків для людей, які володіють спеціальностями, особливо потрібними Силам оборони. Тобто механізм потенційно може працювати вибірково: для більшості громадян старшого віку призов обмежується, але фахівці, без яких армії складно закривати певні посади, залишаються окремою категорією.
Такий підхід фактично означав би спробу зробити мобілізаційну систему більш адресною. Замість однакового підходу до всіх військовозобов'язаних акцент може зміщуватися на вік, стан кадрового ресурсу та конкретні професійні навички.
Однак поки невідомо, який саме варіант зрештою може бути обраний.
Чи потрібно буде змінювати закон
Одна з найбільш важливих заяв Костенка стосується механізму можливих змін.
За його словами, для перегляду підходів до призову людей старше 50 або 55 років необов'язково вносити зміни до законодавства. На його думку, відповідне рішення може бути реалізоване на рівні управлінського рішення.
Це означає, що потенційна зміна правил може відбутися не через окремий масштабний законопроєкт у Верховній Раді, а шляхом зміни практичного підходу до комплектування війська.
Водночас остаточного рішення щодо цього питання немає. Тому говорити про те, що мобілізаційний вік уже офіційно знижено, наразі передчасно.
Цей нюанс особливо важливий на тлі великої суспільної уваги до теми мобілізації. Будь-яка заява про можливі зміни вікового порогу швидко породжує питання у військовозобов'язаних та їхніх родин, однак між обговоренням і фактичним запровадженням нових правил може бути значна відстань.
Що буде з людьми старше 50 років
Якщо запропонований підхід все ж буде реалізований, він може змінити ситуацію для значної кількості військовозобов'язаних.
Наразі сама можливість призову не зникає лише через досягнення 50-річного віку. Але потенційна зміна підходів може означати, що після певної вікової межі мобілізація здійснюватиметься не за загальним принципом, а переважно з урахуванням потреб війська.
Наприклад, особлива увага може приділятися фахівцям, яких складно швидко замінити або підготувати. Це можуть бути люди з технічними, інженерними, медичними, операторськими та іншими навичками, які мають практичну цінність для конкретних військових підрозділів.
Саме тому потенційний віковий поріг не варто сприймати як автоматичне правило «після 50 або 55 років мобілізації не буде». Остаточна модель може передбачати цілу систему винятків.
Нижче 25 років питання поки не розглядають
Окремо Костенко наголосив на іншій принциповій темі — можливому зниженні мобілізаційного віку для молодших громадян.
За його словами, зниження мобілізаційного віку нижче 25 років наразі не розглядається.
Більше того, на відміну від можливого обмеження призову старших громадян, таке рішення неможливо було б реалізувати виключно адміністративним шляхом. Для нього знадобилися б зміни до законодавства.
Таким чином, наразі немає підстав говорити про підготовку рішення щодо мобілізації громадян молодше 25 років.
Це важливий момент, оскільки дискусія про вікові межі мобілізації в Україні часто виходить далеко за межі конкретних пропозицій і породжує численні припущення. Однак позиція Костенка щодо цього питання є однозначною: наразі відповідний варіант не розглядається.
Міноборони також готує зміни
Ідея перегляду мобілізаційної системи виникла не на порожньому місці.
Раніше Роман Костенко повідомляв, що Міністерство оборони готує зміни щодо призовного віку та інші заходи, які він назвав «радикальними».
Це свідчить про те, що українська влада шукає нову модель комплектування Сил оборони на тлі затяжної війни.
Однак деталі майбутніх змін поки залишаються невідомими. Не зрозуміло, чи буде запропоновано один комплексний механізм, чи йдеться про цілу низку окремих рішень, які стосуватимуться віку, спеціальностей, відстрочок та інших аспектів мобілізації.
За словами Костенка, змін щодо мобілізації жінок та батьків трьох і більше дітей цього року, ймовірно, не буде. Він зазначив, що не бачив відповідних пропозицій у цих напрямках.
Чому питання віку стало таким важливим
Вікова структура мобілізації є одним із найбільш чутливих питань для українського суспільства. Війна триває вже кілька років, а армія потребує не лише поповнення особового складу, а й людей із конкретними навичками.
Саме тому просте збільшення кількості мобілізованих не завжди може бути оптимальним рішенням. Армії потрібні не тільки люди, а й фахівці, здатні виконувати конкретні завдання.
Якщо Генштаб справді рухатиметься до обмеження призову після 50 або 55 років із винятками для дефіцитних спеціальностей, це може свідчити про спробу перейти до більш точкового комплектування.
Такий підхід потенційно дозволяє одночасно враховувати потреби війська та фізичні можливості людей різного віку. Водночас ефективність будь-якої нової системи залежатиме від того, наскільки чітко будуть визначені винятки та критерії, за якими людину можуть залишити у категорії пріоритетного призову.
Поки що жодних остаточних правил немає. Українцям старше 50 або 55 років не варто автоматично вважати себе звільненими від мобілізаційних процедур, а громадянам молодше 25 років — очікувати зниження вікової межі.
Наразі Генштаб лише обговорює можливі зміни. Остаточна модель мобілізації залежатиме від подальших рішень військового командування та державних органів.
