Україна жорстко відреагувала на початок спільних ядерних навчань Росії та Білорусі. У Міністерстві закордонних справ заявили, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на білоруській території та відпрацювання сценаріїв її застосування створюють серйозний виклик глобальній системі безпеки й підривають режим нерозповсюдження ядерної зброї.
Формально Мінськ і Москва називають навчання “плановими” та стверджують, що вони не спрямовані проти третіх країн. Але сама поява російського ядерного компоненту в Білорусі означає значно більше, ніж просто військову співпрацю союзників. Ідеться про поступову зміну статусу країни — від буферної держави до елемента російської ядерної інфраструктури.
У МЗС України прямо вказують на суперечність таких дій базовим принципам Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Ключова проблема полягає в передачі елементів контролю та інфраструктури державі, яка офіційно не має ядерного статусу. Це створює небезпечний прецедент для всієї міжнародної системи стримування.
За попереднім аналізом «Дейком», Кремль фактично використовує Білорусь як інструмент геополітичного тиску на НАТО. Розміщення тактичної ядерної зброї поблизу кордонів Польщі, Литви та Латвії радикально змінює військову конфігурацію східного флангу Європи. Навіть якщо реальна ймовірність застосування цієї зброї залишається низькою, сам факт її присутності стає постійним елементом політичного та психологічного тиску.
Москва таким чином вирішує одразу кілька стратегічних завдань. По-перше, створює додаткову точку напруги для НАТО. По-друге, ще глибше прив’язує Мінськ до власної військової системи. По-третє, демонструє готовність переносити ядерний компонент ближче до кордонів Альянсу в рамках ширшої конфронтації із Заходом.
Для Білорусі це означає подальшу втрату стратегічної самостійності. Армія країни дедалі активніше інтегрується в російську військову вертикаль — від спільних навчань до логістики, управління та ядерного забезпечення. Навіть якщо формально контроль над зброєю залишається у Москви, сама присутність таких систем на білоруській території робить Мінськ частиною російського ядерного контуру.
Україна у своїй заяві акцентує ще на одному аспекті — руйнуванні міжнародного права. У Києві наголошують, що подібні дії посилюють глобальну нестабільність і створюють ризик подальшої ерозії системи ядерного стримування, яка формувалася десятиліттями після Холодної війни.
На цьому фоні українська дипломатія вже говорить про можливі відповіді Заходу. Серед них — посилення санкцій проти Росії та Білорусі, збільшення військової допомоги Україні, розширення присутності НАТО на східному фланзі та поглиблення безпекової співпраці з Києвом.
Фактично саме цього Кремль частково й домагається — створення нової довготривалої зони напруги в Європі, де тема ядерної безпеки знову стає центральною частиною політичного порядку денного. Москва намагається повернути світ у логіку пізньої Холодної війни, де ядерний фактор використовується як інструмент постійного стримування та шантажу.
Додаткову тривогу в Україні викликає загальна активізація військової діяльності Білорусі. Нещодавно з білоруської території в український повітряний простір зафіксували проникнення повітряної кулі, яку, за попередніми даними, могли використовувати як ретранслятор для підтримки російських повітряних засобів ураження. У сукупності з ядерними навчаннями це формує картину дедалі глибшої інтеграції Білорусі у російські воєнні операції.
Головна зміна полягає в тому, що Білорусь перестає бути просто союзником Росії. Вона поступово перетворюється на територію, через яку Кремль проєктує військову силу на східний фланг Європи. І саме це сьогодні викликає найбільше занепокоєння не лише в Києві, а й у країнах НАТО.
