У Румунії триває розслідування одного з найнебезпечніших інцидентів за весь час повномасштабної війни Росії проти України, пов’язаного з потраплянням російського ударного безпілотника на територію країни-члена НАТО. Міністерство оборони Румунії заявило, що наразі не має доказів, які б підтверджували припущення президента Нікушора Дана про те, що безпілотник, який упав на житловий будинок у місті Галац, змінив траєкторію польоту після впливу українських засобів протиповітряної оборони.
Виконувач обов’язків міністра оборони Раду Міруце наголосив, що на сьогодні немає достатньо інформації для однозначних висновків щодо причин зміни курсу російського безпілотника. За його словами, фахівці продовжують вивчати всі обставини інциденту, а остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення відповідних експертиз.
«Чи був це навмисний маневр, чи безпілотник втратив зв’язок із системою управління – наразі ми не можемо дати точну відповідь на це запитання», – зазначив очільник оборонного відомства.
Інцидент стався в ніч на 29 травня. Російський ударний безпілотник врізався в дах житлової багатоповерхівки в Галаці. Після удару стався вибух, який пошкодив покрівлю будинку та спричинив пожежу у квартирі на верхньому поверсі. Внаслідок події постраждали двоє мешканців.
Цей випадок викликав серйозне занепокоєння не лише в Румунії, а й серед союзників по НАТО. Попри те, що російські безпілотники вже неодноразово порушували повітряний простір Румунії та Молдови під час атак на українські об’єкти поблизу кордону, нинішній інцидент став найбільш небезпечним за своїми наслідками.
За словами Міруце, румунські радіолокаційні системи зафіксували весь маршрут польоту безпілотника. Військові спостерігали, як апарат рухався з боку Чорного моря, перетнув район Дунаю, увійшов у повітряний простір Румунії та згодом впав у Галаці.
Міністр підкреслив, що встановити точну причину зміни траєкторії можуть лише експерти після ретельного аналізу уламків та технічних компонентів дрона. До розслідування можуть бути залучені як спеціалісти з балістичної експертизи, так і представники розвідувальних служб, які мають доступ до додаткової інформації.
На думку очільника Міноборони, надмірна увага до питання про те, чому саме безпілотник змінив курс, відволікає суспільство від головного факту — апарат був російського виробництва та ніс на борту бойовий заряд.
Міруце нагадав, що безпілотник мав приблизно 30 кілограмів тринітротолуолу — потужної вибухової речовини. Саме тому, за його словами, відповідальність за інцидент повністю лежить на Росії як на державі, що запустила цей літальний апарат.
Міністр також досить жорстко відреагував на будь-які спроби поставити під сумнів походження безпілотника. Він зазначив, що фахівці вже ідентифікували апарат як російський дрон типу «Герань-2», а наявні серійні номери дозволяють встановити його виробника.
За словами посадовця, якщо хтось намагається заперечувати належність дрона до російського виробництва, достатньо звернутися до технічної документації та даних, отриманих під час розслідування.
Політичний резонанс навколо інциденту посилився після інтерв’ю президента Румунії Нікушора Дана британській телерадіокомпанії BBC. Глава держави заявив, що Росія повинна змінити тактику атак по території України таким чином, щоб не створювати загроз для сусідніх країн. При цьому він припустив, що зміна траєкторії польоту безпілотника могла бути пов’язана з роботою української протиповітряної оборони.
Втім, подальші заяви Міністерства оборони продемонстрували, що офіційного підтвердження цієї версії наразі немає. Військове відомство фактично закликало утриматися від передчасних висновків до завершення всіх необхідних експертиз.
Ситуація вкотре показала, наскільки серйозними стають ризики для держав регіону в умовах тривалої війни. Навіть якщо удари завдаються по території України, ракети та безпілотники можуть втрачати керування, змінювати курс або перетинати міжнародні кордони, створюючи небезпеку для цивільного населення сусідніх країн.
Для Румунії цей випадок став серйозним попередженням. Країна має довгий спільний кордон з Україною та розташована поблизу районів активних бойових дій, тому будь-які подібні інциденти автоматично стають питанням національної безпеки.
Поки триває розслідування, офіційний Бухарест наголошує на головному: незалежно від того, що саме спричинило зміну траєкторії польоту, безпілотник був російським, мав бойовий заряд і опинився на території Румунії внаслідок дій Росії. Саме цей факт залишається ключовим у оцінці події, яка вже стала одним із найрезонансніших інцидентів безпеки в країні за останні роки.