Чому українська ППО не збиває всю російську балістику: експерт пояснив головну проблему та назвав єдиний реальний вихід

Після чергової масованої атаки по Києву знову виникли запитання щодо ефективності протиповітряної оборони. Експерт пояснив, чому балістичні ракети залишаються найбільшою загрозою та що може реально зменшити кількість таких ударів.



Масована повітряна атака Росії у ніч на 2 липня вкотре продемонструвала головну проблему української протиповітряної оборони — боротьбу з балістичними ракетами. Попри високу ефективність ППО проти ударних безпілотників і крилатих ракет, саме балістика сьогодні залишається найскладнішою ціллю для українських захисників неба.

Після кожної масштабної атаки в суспільстві знову виникають дискусії про те, чому не всі ракети вдалося перехопити, чи могли допомогти дрони-перехоплювачі та наскільки ефективно працює система протиповітряної оборони. Військові експерти наголошують, що відповідь на ці питання набагато складніша, ніж може здатися на перший погляд.

Під час останнього комбінованого удару Росія використала одразу кілька типів озброєння. За одну ніч по території України було запущено 74 ракети різних типів та майже п'ять сотень ударних безпілотників і дронів-імітаторів.

За офіційними даними, українським силам ППО вдалося знищити практично всі крилаті ракети та переважну більшість ударних безпілотників. Значно складнішою виявилася ситуація з балістичними ракетами.

Статистика свідчить про суттєву різницю в ефективності перехоплення різних типів повітряних цілей. Практично всі крилаті ракети Х-101, «Калібр» та Х-59/69 були успішно знищені ще на підльоті до цілей. Також українська ППО продемонструвала надзвичайно високий результат у боротьбі з ударними безпілотниками типу Shahed та іншими дронами.

Натомість із десятків запущених балістичних ракет вдалося перехопити лише незначну частину. Саме ці ракети завдали найбільшої шкоди Києву під час останньої атаки.

Експерти пояснюють, що причина полягає не у роботі українських військових, а в технічних особливостях самої зброї. Балістичні ракети летять із надзвичайно великою швидкістю, пікірують на ціль майже вертикально та залишають дуже мало часу для реагування.

Крім того, сьогодні Україна має обмежену кількість систем, здатних ефективно перехоплювати саме такі цілі. Найбільш результативним засобом боротьби з балістичними ракетами залишаються американські комплекси Patriot.

Однак навіть вони не гарантують абсолютного захисту. За словами експертів, Росія протягом останніх років модернізувала свої балістичні ракети, адаптуючи їх для подолання сучасних систем протиракетної оборони. Через це ефективність перехоплення поступово знизилася порівняно з першими місяцями використання Patriot в Україні.

Ще складнішою ціллю залишаються ракети «Циркон». Хоча вони належать до гіперзвукової зброї, на завершальному етапі польоту вони поводяться подібно до балістичних ракет, що також значно ускладнює їхнє перехоплення.

Водночас українська система ППО демонструє дуже високі результати в боротьбі з іншими видами повітряних загроз. До перехоплення крилатих ракет активно залучаються не лише зенітні ракетні комплекси, а й винищувальна авіація. Саме поєднання різних засобів дозволяє знищувати більшість таких цілей ще до підльоту до міст.

На думку експертів, створити повноцінний протиракетний щит, який зможе гарантовано захищати всю територію України від масованих балістичних атак, у короткі терміни практично неможливо. Такі системи будуються роками, потребують величезних фінансових ресурсів, сучасних технологій і значної кількості спеціалізованих комплексів.

Саме тому дедалі більшого значення набуває інший напрямок протидії російським ударам — знищення підприємств військово-промислового комплексу, які виробляють ракети та комплектуючі до них.

Україна вже регулярно завдає ударів по заводах, складах боєприпасів, виробничих лініях і логістичних центрах, які забезпечують виготовлення сучасного ракетного озброєння. Для цього використовуються далекобійні ударні безпілотники та високоточні крилаті ракети.

Кожна така операція потребує складного планування, роботи розвідки, засобів радіоелектронної боротьби та координації різних підрозділів. Її головна мета — не лише уразити конкретний об'єкт, а й порушити весь виробничий ланцюг створення нових ракет.

Експерти наголошують, що саме такий підхід сьогодні може бути найбільш ефективним способом зменшення кількості майбутніх масованих атак. Якщо виробництво ракет сповільнюється або окремі підприємства припиняють роботу через пошкодження, противнику стає значно складніше підтримувати високі темпи застосування високоточного озброєння.

Водночас Україна продовжує працювати над посиленням власної системи протиповітряної оборони, отриманням нових комплексів Patriot від міжнародних партнерів та розвитком власних технологій захисту повітряного простору.

Фахівці зазначають, що універсального рішення для боротьби з балістичними ракетами наразі не існує. Саме тому ефективний захист країни сьогодні ґрунтується на поєднанні сучасної ППО, розвитку власних оборонних технологій, міжнародної підтримки та системних ударів по підприємствах, які забезпечують виробництво ракетного озброєння.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "Чому українська ППО не збиває всю російську балістику: експерт пояснив головну проблему та назвав єдиний реальний вихід".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Будан

Новину опубліковано: 02 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

YouTube наніс удар по «Маші та Ведмедю»: в Україні заблокували одразу три канали

Платформа обмежила доступ до російського мультсеріалу для української аудиторії. Під блокування потрапили російськомовна, україномовна та англомовна версії каналів.

Харків дивує цінами: де в Україні квартиру можна зняти майже за копійки

Поки оренда у західних містах дорожчає, Харків залишається найдоступнішим мегаполісом країни: однокімнатне житло тут можна знайти від 5 тисяч гривень.

Народилася дитина — рік без мобілізації? Автор законопроєкту розкрив усі деталі

Новий законопроєкт пропонує давати чоловікам річну відстрочку після народження дитини. Автор ініціативи пояснив, чи потрібен шлюб, спільне проживання та що буде з військовими.

Спека понад +37°C: чи можуть українці піти з роботи раніше та що каже закон

Закон не дає працівнику автоматичного права самостійно залишити робоче місце через спеку. Водночас роботодавець має забезпечити безпечні умови праці та може змінити графік роботи.

Мобілізацію в Україні можуть суттєво змінити: у Генштабі обговорюють новий віковий поріг

У Генштабі розглядають можливість обмежити призов громадян старше 50 або 55 років, однак остаточного рішення поки немає.

Вважали зниклими безвісти: Україна через Білорусь повернула з полону ще 10 захисників

У День Незалежності додому повернулися військовослужбовці ЗСУ та Нацгвардії, які захищали Україну на Донецькому напрямку. Двоє з них були у розшуку з 2024 року.

Європейські новини:

Макрон і Бернем готують новий удар по Росії: що чекає на «тіньовий флот»

Лідери Франції та Великої Британії закликали посилити санкції проти російського «тіньового флоту» та перекрити джерела фінансування війни.

Британія зробила жорстку заяву про мир: переговори з Росією мають початися з фронту

Прем’єр Британії Енді Бернем заявив, що Україна не повинна відмовлятися від своїх територій, а Росію необхідно змусити погодитися на безумовне припинення вогню.

Вірменія робить різкий розворот: Пашинян готує заявку на вступ до ЄС

Єреван планує найближчим часом офіційно звернутися до Брюсселя, щоб отримати дорожню карту можливого вступу. Після цього країна проведе референдум.