Данія поступово трансформує свою оборонну політику, адаптуючись до нових безпекових викликів у Європі. Згідно з даними DR, які посилаються на урядові документи, країна готується до сценарію, за якого може знадобитися швидке розгортання значного мобілізаційного ресурсу — до 180 тисяч підготовлених військових.
Йдеться не про постійне утримання такої чисельності армії, а про систему резерву, сформовану з громадян, які пройшли повний курс базової військової підготовки. Основою цієї моделі стане 11-місячна строкова служба у збройних силах Данії, після якої військовозобов’язані переходять до резерву.
Щорічно до лав збройних сил планується призивати до 13 тисяч осіб. До мобілізаційного ресурсу включатимуть як чоловіків, так і жінок віком до 65 років, що суттєво розширює традиційні уявлення про резервні можливості країни.
Окремою складовою системи стануть регулярні навчальні збори. Колишні військовослужбовці протягом десяти років після завершення служби проходитимуть 10-денні тренування, які мають підтримувати базовий рівень бойової готовності та навичок.
За оцінками аналітиків, така модель не є абсолютно новою для Данії. Вона частково відтворює підходи, які застосовувалися під час Холодної війни, коли країна готувалася до потенційного конфлікту між НАТО та СРСР і підтримувала значний резерв підготовлених громадян.
Згідно з планами, система призову поступово розширюватиметься. Уже до 2030 року щорічна потреба у призовниках становитиме близько 6,5 тисяч осіб, а загальна база потенційного комплектування охопить понад 64 тисячі 18-річних громадян, серед яких приблизно порівну чоловіків і жінок.
До 2033 року кількість призовників планують збільшити до 10 тисяч на рік. Це означатиме, що служба охоплюватиме приблизно кожного шостого представника молодого покоління, що суттєво підвищить рівень військової підготовки населення.
У більш довгостроковій перспективі, до 2035 року, щорічний призов може зрости до 13 тисяч осіб. У такому випадку військова служба стане майже масовим елементом підготовки громадян до можливих кризових ситуацій, а загальна модель оборони буде орієнтована на широке залучення населення.
У результаті до 2040 року Данія планує сформувати близько 40-тисячне постійне військо, яке у разі необхідності може бути значно розширене за рахунок резерву.
Важливою зміною стала також участь жінок у системі строкової служби. Починаючи з цього року, їх почали призивати на обов’язкову основу, що робить модель комплектування більш універсальною та рівноправною. При цьому для чоловіків зберігається система лотереї, яка використовується для балансування кількості добровольців і потреб армії.
Данія залишається одним із ключових союзників України в Європі. Країна не лише надає значну військову допомогу, а й стала першою західною державою, яка почала безпосередньо фінансувати закупівлю озброєння для Збройних сил України у вітчизняних виробників.
У цьому контексті масштабна перебудова оборонної системи Данії розглядається як частина ширшого процесу посилення безпеки в Європі, де країни дедалі більше уваги приділяють готовності до довготривалих загроз і потенційних військових ризиків.