Данія “упирається” за Гренландію: суверенітет як межа компромісу з Трампом

Після заяв про “тотальний доступ” США та переговорів Рютте з Трампом Копенгаген і Нуук нагадують: НАТО не має мандата торгувати територією.



Після давоських заяв Дональда Трампа про “довгострокову угоду” навколо Гренландії Європа отримала не розв’язку, а новий вузол. Формула “посилити безпеку в Арктиці” звучить прийнятно, але питання суверенітету виводить дискусію за межі техніки.

Прем’єрка Данії Метті Фредеріксен цього тижня максимально чітко окреслила рамку: можна домовлятися про безпеку, інвестиції й економіку, але не про передачу суверенітету. В її логіці рішення про Гренландію — лише за Данією та самою Гренландією.

У центрі конфлікту — відчуття виключення. І Копенгаген, і Нуук наполягають, що генсек НАТО Марк Рютте не має мандата вести торги “від їхнього імені”, навіть якщо йдеться про союзницьку оборону. Це удар по процедурі, а не тільки по змісту.

За попереднім аналізом Дейком, саме процедурна легітимність стане головним запобіжником: якщо Данія й Гренландія не є повноцінними співучасниками, будь-який “компроміс” перетворюється на політичну міну для НАТО, яку легко підірвати в парламентах.

Найвразливіший пункт — ідея “суверенних кишень” під базу США на кшталт моделей, де військова інфраструктура отримує особливий статус. Навіть якщо це подати як оновлення угод, Копенгаген чує в цьому зміну кордонів — і тому реагує жорстко.

Паралельно Трамп публічно говорить про “тотальний” і постійний доступ США до острова, прив’язуючи це до стратегічних потреб і стримування опонентів. Та Рютте в коментарях наголошує на ширшій темі арктичної безпеки і уникає дискусії про те, “кому належить” Гренландія.

Це розходження формулювань і створює нерв: Білий дім продає історію як здобуток, а європейці — як рамку для подальших переговорів. Для Данії різниця між “доступом” і “суверенітетом” принципова, бо перше можливе в межах договорів, друге — політично токсичне.

Нинішня військова реальність проста: США вже присутні в Гренландії, а опорним вузлом є Pituffik (історично — Туле) і ширший доступ, який випливає з домовленостей між Вашингтоном і Копенгагеном. Тобто аргумент “США тут не мають інструментів” виглядає перебільшеним.

Саме тому для Данії найбільш прийнятний шлях — не нові “анклави”, а модернізація співпраці: більше навчань, краща логістика, спільні системи спостереження в Арктиці. Це дозволяє посилити НАТО без приниження кордонів — і без символічного програшу для Гренландії.

Нуук, зі свого боку, також проводить червону лінію. Прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наполягає, що суверенітет — не предмет торгу, і публічно дратується тим, що обговорення відбуваються “про його країну” без нього.

Є й людський шар, який у штабах часто недооцінюють: на острові живе близько 57 тисяч людей, переважно інуїтських спільнот, і вони болісно реагують на риторику “шматка льоду”. Тут питання не піару, а гідності й політичної суб’єктності.

У ширшій геополітиці Данія розуміє, чому тема піднялася: Арктика стала коридором для ракетних траєкторій, безпілотних систем і підводної інфраструктури, а також полем гри за ресурси. Але саме тому союзникам потрібні правила, а не ультиматуми.

Важіль Трампа — не тільки безпека, а й економіка. Погроза тарифів проти Данії та союзників уже прозвучала, а потім була поставлена на паузу, що багато хто в Європі сприйняв як “перемир’я, а не мир”. Ринки й бізнес, судячи з реакцій, не люблять таких гойдалок.

Якщо дивитися прагматично, у Копенгагена є простір для поступок без капітуляції: інвестиції в арктичні порти, зв’язок, аеродроми подвійного призначення, а також спільні механізми контролю іноземних інвестицій. Це можна продати як модернізацію оборони, не торкаючись суверенітету.

Окремо стоїть тема рідкоземельні метали та доступу до надр. Для США й НАТО важливо не допустити, щоб Китай чи Росія отримали непрозорі права на видобуток або критичну інфраструктуру. Але знову ж — фільтри інвестицій не дорівнюють передачі території.

Для НАТО ситуація делікатна: Альянс має посилювати фланг у високих широтах, але не може виступати брокером територіальних угод між союзниками. Будь-який натяк на інше підриває головний принцип — оборонний союз не змінює кордони своїх членів.

Сам Рютте, за повідомленнями, підкреслював необхідність “посилити зобов’язання союзників” в Арктиці для стримування РФ і КНР. Це фактично дорожня карта без політичної міни: більше спроможностей — менше розмов про купівлю землі.

У Данії розуміють і інший ризик: якщо “суверенні бази” стануть допустимими, завтра подібні розмови можуть виникнути в інших чутливих точках Європи. Тому Фредеріксен робить ставку на категоричність — аби не допустити прецеденту.

Найімовірніше, найближчі тижні пройдуть під знаком “розшифровки” давоських формулювань: що саме означає “тотальний доступ”, які гарантії йдеться оновити, і чи залучені Данія та Гренландія до текстів, а не лише до післямов. Без цього криза повернеться.

Компроміс, який має шанс вижити, виглядає так: НАТО посилює місії та присутність в Арктиці, США отримують стабільніші процедури доступу в межах договорів, Данія зберігає суверенітет, а Гренландія — право голосу в кожному рішенні про землю та інфраструктуру.

Інакше “угода” ризикує стати політичним міражем: красивою фразою для камер і поганою реальністю для союзників. Копенгаген уже дав зрозуміти, що готовий говорити про все — окрім території. І саме ця межа визначатиме, чи перетвориться Арктика на простір спільної оборони, а не взаємного шантажу.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Європа, Політика, із заголовком: "Данія “упирається” за Гренландію: суверенітет як межа компромісу з Трампом".

Матеріал підготував(-ла): Валерія Москаленко

Новину опубліковано: 23 січня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Ветеран KRAKEN опинився у центрі гучної справи: у Києві затримали бійця, якого пов’язують із вбивством на Балі

Засновник підрозділу Костянтин Немічев повідомив про затримання Гліба Новостройного. Слідство офіційно не розкриває деталей, однак справа може стосуватися резонансного викрадення та загибелі українця Ігоря Комарова в Індонезії.

Трагедія у ТЦК на Львівщині: військовослужбовця знайшли мертвим у службовому приміщенні

У Мостиськах виявили тіло військовослужбовця без ознак життя. Правоохоронці та спеціальна комісія з'ясовують усі обставини трагедії, попередньо подію кваліфікували як самогубство.

Чи накриє Україну нова хвиля виїзду взимку: соціолог пояснив, хто може залишити країну і чому

Попри складну зиму, обстріли та невизначеність, масового виїзду українців найближчим часом не прогнозують. Експерти вважають, що більшість тих, хто був готовий залишити країну, зробили це ще у 2022–2023 роках.

Маск кинув виклик Нолану: мільярдер пообіцяв створити «Одіссею» за допомогою ШІ вже цього року

Ілон Маск заявив, що до кінця року його компанія xAI створить повнометражний фільм за мотивами «Одіссеї» Гомера, використовуючи штучний інтелект Grok Imagine. Анонс прозвучав на тлі критики нової екранізації Крістофера Нолана.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Пекельна ніч для Києва: кількість жертв стрімко зросла, столиця оговтується після удару балістичними ракетами

Масована атака в ніч на 1 серпня забрала життя щонайменше дев'яти людей, понад 30 отримали поранення. Руйнування зафіксовані одразу у п'яти районах столиці, рятувальні роботи тривали всю ніч.

Європейські новини:

Польські МіГ-29 для України опинилися під загрозою? Країна НАТО несподівано попросила Варшаву про літаки

Польща отримала запит від однієї з країн НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які планували передати Україні. У Варшаві запевняють, що пріоритет залишається незмінним, однак ситуація може вплинути на подальшу долю бойових літаків.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Європа на межі нового міграційного конфлікту: країни ЄС хочуть покарати Іспанію через кризу у Сеуті

Масовий наплив мігрантів до іспанського анклаву в Північній Африці викликав гостру реакцію у Європі. Деякі країни вимагають обмежити участь Іспанії у Шенгенській зоні через проблеми із контролем кордонів.