Відносини між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським, які ще на початку 2025 року здавалися майже безнадійно зіпсованими, останнім часом демонструють несподіване потепління. Після гучного дипломатичного конфлікту у Білому домі, який став однією з найобговорюваніших політичних подій року, сторони дедалі частіше повертаються до діалогу. На думку британського видання The Guardian, однією з ключових причин такої зміни могла стати зовсім не Україна, а події навколо Ірану.
Журналісти звертають увагу, що після різкого загострення відносин між двома президентами минуло лише кілька місяців, однак риторика Вашингтона помітно змінилася. Якщо раніше Дональд Трамп публічно критикував українського президента та демонстрував готовність дистанціюватися від Києва, то нині контакти між сторонами стали регулярними, а переговори відбуваються значно конструктивніше.
Чергова зустріч між лідерами відбулася цього тижня у Вашингтоні, куди Володимир Зеленський прибув для участі у церемонії прощання із сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, який протягом багатьох років залишався одним із найпослідовніших прихильників підтримки України у Конгресі США.
До цього президенти також провели переговори під час саміту НАТО в Анкарі. Саме там Дональд Трамп несподівано заявив, що готовий розглянути можливість надання Україні ліцензій на виробництво власних ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Хоча згодом американський президент висловив певні сумніви щодо цієї ідеї, сама поява подібної ініціативи стала помітною зміною порівняно з його попередньою позицією.
Автори публікації нагадують, що ще зовсім недавно відносини між політиками були надзвичайно напруженими. Конфлікт у Білому домі став символом серйозних розбіжностей щодо подальшої підтримки України. Тоді здавалося, що співпраця між Києвом і новою американською адміністрацією може опинитися під загрозою.
Проте ситуація почала змінюватися після різкого загострення подій на Близькому Сході. За оцінкою експертів, саме військове протистояння навколо Ірану змусило Вашингтон по-новому оцінити український досвід сучасної війни.
За роки повномасштабного вторгнення Україна накопичила унікальний досвід боротьби з іранськими ударними безпілотниками Shahed, які Росія масово використовувала для атак по українських містах та об'єктах критичної інфраструктури. Українські військові, інженери та фахівці з протиповітряної оборони фактично створили власну систему протидії таким загрозам, що сьогодні викликає дедалі більший інтерес у партнерів.
Саме цей фактор, на думку віцепрезидента Quincy Institute Тріти Парсі, міг істотно вплинути на позицію Дональда Трампа. Експерт вважає, що після зіткнення з військовими труднощами під час конфлікту навколо Ірану американська адміністрація побачила в Україні не лише державу, яка потребує допомоги, а й партнера, здатного запропонувати практичний досвід та технологічні рішення.
Фактично Київ почав виступати не лише як отримувач військової підтримки, а і як сторона, що може поділитися власними напрацюваннями у сфері боротьби з сучасними повітряними загрозами. Саме така зміна ролей, як вважають аналітики, могла стати психологічно важливою для адміністрації США.
Ще одним несподіваним епізодом, на який звернув увагу The Guardian, стала зустріч Володимира Зеленського у Києві з американською ультраправою активісткою Лорою Лумер. Раніше вона неодноразово поширювала тези, співзвучні з російською пропагандою, однак після візиту до України заявила, що її попередні уявлення були помилковими. За її словами, власні висновки вона також обговорила телефоном із Дональдом Трампом.
Водночас експерти попереджають, що зближення України зі Сполученими Штатами на тлі конфлікту навколо Ірану має не лише потенційні переваги, а й серйозні ризики.
Аналітики зазначають, що дедалі тісніше переплетення російсько-української війни із кризою на Близькому Сході може суттєво розширити географію глобального протистояння. Крім того, навіть попри покращення особистих відносин між Трампом і Зеленським, значна частина прихильників руху MAGA продовжує критично ставитися до участі США у зовнішніх конфліктах та виступає за скорочення міжнародної військової допомоги.
Додаткові виклики можуть виникнути й у відносинах України з європейськими союзниками. Віцепрезидент Центру міжнародної політики Метт Дасс припускає, що надто тісна координація Києва із США та Ізраїлем у питаннях, пов'язаних з Іраном, може викликати неоднозначну реакцію в окремих європейських країнах. На його думку, це здатне ускладнити дипломатичний баланс, який Україна вибудовувала протягом останніх років.
Попри різні оцінки експертів, очевидним залишається одне: міжнародна ситуація продовжує стрімко змінюватися, а війна в Україні дедалі сильніше переплітається з іншими глобальними конфліктами. Саме тому будь-які зміни у відносинах між Києвом і Вашингтоном можуть мати далекосяжні наслідки не лише для двосторонньої співпраці, а й для всієї системи міжнародної безпеки. Подальший розвиток подій багато в чому залежатиме від того, чи збережеться нинішнє потепління у відносинах між двома президентами та як на нього впливатимуть нові виклики світової політики.
