Фейк про відключення мобільного зв’язку під час тривог: у ЦПД пояснили, що насправді відбувається

В українському інформаційному просторі з’явилася неправдива інформація про нібито ухвалення закону щодо відключення мобільного зв’язку під час повітряних тривог. У Центрі протидії дезінформації офіційно спростували ці повідомлення та пояснили, що жодних подібних рішень не приймалося.



В Україні спростували інформацію про нібито ухвалення “закону №395/2026”, який передбачає відключення мобільного зв’язку під час повітряних тривог. Як зазначили в Центрі протидії дезінформації, ця інформація не відповідає дійсності та є черговим прикладом поширення неправдивих повідомлень у мережі.

У ЦПД підкреслили, що жодних законів, постанов або інших нормативних актів, які б передбачали обмеження мобільного зв’язку під час повітряних тривог, не ухвалювалося.

“Жодних законів чи постанов щодо обмеження мобільного зв’язку під час повітряних тривог не ухвалювалося”, — наголосили у відомстві.

Також у центрі пояснили, що згадувані в публікаціях документ із номером “395/2026” та відповідна постанова уряду не мають жодного відношення до сфери телекомунікацій і не містять положень про регулювання або обмеження мобільного зв’язку.

Фахівці з інформаційної безпеки закликають громадян уважніше ставитися до джерел інформації та не поширювати неперевірені повідомлення, які можуть викликати зайву паніку в суспільстві. Подібні фейки, за їхніми словами, часто мають на меті створення напруги та недовіри до державних рішень.

Окремо в ЦПД нагадали, що подібні інформаційні вкиди вже не вперше з’являються в українському медіапросторі. Раніше поширювалися фейки про нібито “примусову мобілізацію жінок”, а також вигадані “розслідування” щодо представників державної влади та родин високопосадовців.

За даними українських служб, інформаційні кампанії такого типу є частиною ширшої стратегії дезінформаційного впливу, спрямованої на дестабілізацію ситуації всередині країни та підрив довіри до державних інституцій. Такі вкиди часто активізуються на тлі загострення бойових дій або політичних рішень, які мають значний суспільний резонанс.

У відомстві зазначають, що мета подібних інформаційних атак — створення хаосу в інформаційному полі та посилення соціальної напруги. Саме тому громадянам рекомендують користуватися лише офіційними джерелами та перевіреною інформацією.

Попри постійні спроби дезінформації, українські органи інформаційної безпеки продовжують оперативно реагувати на подібні вкиди та публічно їх спростовувати, щоб не допустити поширення паніки та викривленого сприйняття ситуації в країні.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, Думка, із заголовком: "Фейк про відключення мобільного зв’язку під час тривог: у ЦПД пояснили, що насправді відбувається".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 29 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

«Дійдемо до кожного й оцінимо, хто чим займався»: командир БПЛА Федоренко заявив про зростання «культу ухилянства»

В Україні посилюється суспільна напруга довкола мобілізації, а військові фіксують зростання негативного ставлення до процесів комплектування армії. Командир підрозділу ударних безпілотників Юрій Федоренко заявив, що так званий «культ ухилянства» шкодить обороноздатності країни.

Скандал через намети в метро Києва: чи можуть їх заборонити під час повітряних тривог

У Києві розгорілася дискусія щодо використання наметів у метро під час нічних повітряних тривог. У КМВА заявили, що питання складне та потребує обговорення, і не виключили можливого запровадження обмежень, щоб забезпечити комфорт і безпеку всіх людей в укриттях.

«Прокляте перехрестя» Києва: смертельна ДТП у Солом’янському районі шокувала мешканців

Трагічна аварія у Солом’янському районі Києва, де легковик на великій швидкості вилетів із дороги та врізався в підземний перехід, знову привернула увагу до одного з найнебезпечніших місць столиці.

Українцям можуть заблокувати права і картки: у Раді заговорили про новий жорсткий механізм для «ухилянтів»

У Верховній Раді та Міністерстві оборони України обговорюють можливість створення реєстру осіб, які ігнорують повістки, з подальшим блокуванням банківських карток і водійських посвідчень. Ініціатива може стати частиною нової системи мобілізаційного контролю, що передбачає посилення відповідальності

«170 мільйонів зникли в ланцюгу угод»: на Миколаївщині викрили масштабну схему розкрадання на будівництві ГАЕС

НАБУ і САП заявили про викриття корупційної схеми на Ташлицькій гідроакумулювальній електростанції, через яку державі, за попередніми оцінками, завдали збитків майже на 170 мільйонів гривень під час реалізації великого енергетичного проєкту.

Chrome знову “монстр ринку”: названо браузери 2026, що тримають інтернет у своїх руках — хто насправді №1

Statcounter опублікував свіжу аналітику за літо 2026 року, і картина виглядає майже незмінною: Google Chrome продовжує домінувати у світі та в Україні, тоді як конкуренти ділять між собою залишки ринку, а мобільний сегмент ще більше закріплює двовладдя Chrome і Safari.

Європейські новини:

Україна за крок до історичного рішення: Мерц закликав ЄС негайно розпочати переговори про вступ

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Європейський Союз більше не повинен відкладати початок практичних переговорів щодо членства України. Попри суперечки між Києвом і Будапештом, Берлін наполягає: двосторонні питання мають вирішуватися окремо, а європейська інтеграція України повинна рухатися

Скандал набирає обертів: у Польщі закликали заблокувати вступ України до ЄС через рішення щодо «Героїв УПА»

Гучна заява польських політиків загострила старі історичні суперечки між Варшавою та Києвом. Після присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування «імені Героїв УПА» лідери ультраправих сил у Польщі закликали не лише блокувати євроінтеграцію України

Гучний скандал навколо дрона в Румунії: Міноборони спростувало заяву президента про українську ППО

Після падіння російського ударного безпілотника на житловий будинок у румунському Галаці між керівництвом країни виникли розбіжності щодо причин інциденту. Міністерство оборони не змогло підтвердити слова президента про те, що дрон змінив курс через дії української протиповітряної оборони, наголосив