Громадянська війна в Судані: дзеркало нового світового безладу

Кривавий конфлікт у Судані став символом постзахідної епохи — війни за ресурси, вплив і майбутній світовий порядок, у якому гуманізм поступається геополітичним інтересам.



Суданська громадянська війна, що триває з 2023 року, стала трагедією, яку світ здебільшого ігнорує. На тлі воєн в Україні та Газі вона здається далекою, але саме тут вимальовується нова епоха міжнародного безладу. У країні, розірваній двома арміями й десятками угруповань, стикаються інтереси всіх головних сил сучасного світу — від США й Китаю до Перської затоки й Росії.

У центрі конфлікту — боротьба між двома генералами: Абдель Фаттахом аль-Бурханом, командувачем Суданських збройних сил (FAS), і Мохамедом Хамданом «Хеметті» Дагало, який очолює сили швидкого реагування (RSF). Їхня війна — це не просто внутрішня боротьба за владу, а глобальне змагання за контроль над золотом, водними ресурсами, сільським господарством та виходом до Червоного моря.

Найбільшу роль у цьому хаосі відіграють багаті держави Перської затоки. ОАЕ, попри офіційні заперечення, фінансують і озброюють RSF, водночас торгуючи з урядовими силами. У 2024 році, за даними центрального банку Судану, саме еміратські компанії купили 97% офіційного експорту золота. Проте реальні обсяги набагато більші — значну частину продають нелегально угруповання, що контролюють копальні.

У цьому економічному клубку також фігурують Саудівська Аравія, Катар, Єгипет, Китай, Росія, Лівія та навіть Іран. Для кожного з них Судан — не гуманітарна катастрофа, а шахівниця, де вирішується майбутнє впливу на Африканський Ріг. Китай прагне стабільності задля безпеки інвестицій у рамках ініціативи «Один пояс, один шлях», тоді як Москва через приватні військові компанії наживається на хаосі.

Тим часом Сполучені Штати практично не втручаються. Дональд Трамп не зробив жодної офіційної заяви після масових убивств у Дарфурі, де лише в лікарні Ель-Фашера загинули понад 460 цивільних. Його адміністрація більше зосереджена на близьких до Америки регіонах — від Венесуели до Нігерії, де Трамп обіцяє «захистити християн» навіть без реальних підстав для інтервенції.

Втрата інтересу до Судану показує занепад колишнього «права на захист» — міжнародного принципу, який зобов’язував світову спільноту втручатися, коли уряди вбивають власних громадян. Сьогодні гуманітарні імперативи замінені ідентичнісною політикою та прагненням сильних держав контролювати власні сфери впливу.

Масштаби трагедії вражають. За оцінками ООН, від війни постраждали понад 24 мільйони людей: 12,3 мільйона змушені тікати зі своїх домівок, мільйони голодують. Кількість загиблих цивільних вимірюється десятками, а можливо, сотнями тисяч. Проте це не зупиняє воюючі сторони, які продовжують ділити країну на дві частини — схід під контролем уряду, захід під владою RSF.

Такий сценарій уже не новий. У 2011 році Південний Судан відокремився, забравши більшість нафтових родовищ. Проте нова незалежність не принесла миру — внутрішні етнічні конфлікти там лише посилилися. Подібна доля може чекати й на решту Судану, де десятки місцевих міліцій уже готуються до нових зіткнень.

Для світової економіки це означає ще один вузол нестабільності. Європа боїться нових хвиль біженців, що можуть дестабілізувати політичні системи. Арабські монархії ризикують втратити свій план розвитку без стабільного сусіда на заході. США потенційно ризикують контролем над Червоним морем — артерією глобальної торгівлі, через яку проходять ключові морські шляхи.

Як зазначає аналітик Європейської ради з міжнародних відносин Вілл Браун, лише США та Китай мають достатню «вагу», щоб зупинити розпад Судану. Але жодна зі сторін не виявляє зацікавленості. Китай діє прагматично, США — байдужі. У такому вакуумі влади новий світовий порядок перетворюється на арену без правил, де кожен воює за себе.

Трагедія Судану — це не лише гуманітарна криза, а й дзеркало нашого часу. Вона показує, як колапс старої системи міжнародних норм відкриває шлях до повернення в «гобсівський» світ, де сила важливіша за право, а ресурси цінніші за життя. Якщо глобальні гравці не знайдуть спільної мови, Судан стане лише першим з багатьох прикладів нового хаосу.

Єдиним шансом на зміни може стати дипломатичне врегулювання між зовнішніми силами, що фінансують війну. Проте це потребує політичної волі, якої нині бракує. Якщо світ продовжить відвертати очі від Судану, він ризикує пробудитися у реальності, де подібні війни стануть нормою — не винятком.


Ця новина була опублікована у розділі: Африка, із заголовком: "Громадянська війна в Судані: дзеркало нового світового безладу".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 07 листопада 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

YouTube наніс удар по «Маші та Ведмедю»: в Україні заблокували одразу три канали

Платформа обмежила доступ до російського мультсеріалу для української аудиторії. Під блокування потрапили російськомовна, україномовна та англомовна версії каналів.

Харків дивує цінами: де в Україні квартиру можна зняти майже за копійки

Поки оренда у західних містах дорожчає, Харків залишається найдоступнішим мегаполісом країни: однокімнатне житло тут можна знайти від 5 тисяч гривень.

Народилася дитина — рік без мобілізації? Автор законопроєкту розкрив усі деталі

Новий законопроєкт пропонує давати чоловікам річну відстрочку після народження дитини. Автор ініціативи пояснив, чи потрібен шлюб, спільне проживання та що буде з військовими.

Спека понад +37°C: чи можуть українці піти з роботи раніше та що каже закон

Закон не дає працівнику автоматичного права самостійно залишити робоче місце через спеку. Водночас роботодавець має забезпечити безпечні умови праці та може змінити графік роботи.

Мобілізацію в Україні можуть суттєво змінити: у Генштабі обговорюють новий віковий поріг

У Генштабі розглядають можливість обмежити призов громадян старше 50 або 55 років, однак остаточного рішення поки немає.

Вважали зниклими безвісти: Україна через Білорусь повернула з полону ще 10 захисників

У День Незалежності додому повернулися військовослужбовці ЗСУ та Нацгвардії, які захищали Україну на Донецькому напрямку. Двоє з них були у розшуку з 2024 року.

Європейські новини:

Макрон і Бернем готують новий удар по Росії: що чекає на «тіньовий флот»

Лідери Франції та Великої Британії закликали посилити санкції проти російського «тіньового флоту» та перекрити джерела фінансування війни.

Британія зробила жорстку заяву про мир: переговори з Росією мають початися з фронту

Прем’єр Британії Енді Бернем заявив, що Україна не повинна відмовлятися від своїх територій, а Росію необхідно змусити погодитися на безумовне припинення вогню.

Вірменія робить різкий розворот: Пашинян готує заявку на вступ до ЄС

Єреван планує найближчим часом офіційно звернутися до Брюсселя, щоб отримати дорожню карту можливого вступу. Після цього країна проведе референдум.