Кожен третій молодий українець сьогодні є курцем, і ця цифра поступово зростає. За результатами опитування КМІС та ГО «Життя», куріння серед молоді набуває нових форм, зміщуючись у бік електронних сигарет і комбінованого вживання нікотинових виробів.
Загалом 29% українців курять, із них 24% роблять це щодня. Це означає, що кожен четвертий дорослий має нікотинову залежність. У порівнянні з початком 2025 року цей показник зріс, що свідчить про негативну тенденцію у сфері громадського здоров’я.
Гендерний розрив залишається суттєвим: 37% чоловіків курять щодня, тоді як серед жінок цей показник становить 14%. Водночас найвищий рівень споживання нікотину фіксується серед молоді віком 18–29 років — 45%, що є критичним сигналом для державної політики.
За попереднім аналізом газети «Дейком», така структура споживання вказує не лише на зростання залежності, а й на зміну поведінкових моделей молоді, яка дедалі частіше обирає альтернативні тютюнові продукти замість традиційних сигарет.
Електронні сигарети стали найпопулярнішими серед молодих українців — їх використовують близько 20% опитаних у віковій групі 18–29 років. Це свідчить про зміну ринку тютюнових виробів і переорієнтацію маркетингу на нові формати споживання.
Традиційні сигарети, сигарили та трубки залишаються домінуючими серед дорослого населення — їх обирають 19%. Проте саме молодь визначає майбутні тренди, і її вибір на користь електронних пристроїв змінює загальну структуру ринку.
Особливу тривогу викликає явище подвійного або множинного споживання. Близько 20% усіх курців поєднують кілька видів нікотинових виробів, а серед молоді цей показник сягає 36%, що значно підвищує ризики для здоров’я.
Комбіноване куріння призводить до неконтрольованого надходження нікотину в організм. Це підсилює залежність, ускладнює відмову від куріння та збільшує ймовірність розвитку серцево-судинних і онкологічних захворювань.
Експерти з громадського здоров’я наголошують: електронні сигарети не є безпечною альтернативою. Як зазначає представник ГО «Життя», «молодь часто недооцінює ризики, сприймаючи вейпи як менш шкідливі, хоча це не відповідає дійсності».
Ще один важливий фактор — вплив реклами тютюнових виробів. Серед молоді 66% респондентів повідомили, що стикалися з маркетинговими повідомленнями, тоді як серед загального населення цей показник становить 35%.
Основним каналом впливу залишаються місця продажу — їх назвали 26% опитаних. Також значну роль відіграють інтернет-реклама та соціальні мережі, які формують нові звички споживання серед молоді.
Соціальні мережі стають ключовим інструментом просування електронних сигарет. Персоналізований контент і блогери створюють ілюзію безпечності, що особливо впливає на молодих користувачів.
Зростання популярності вейпів та інших нікотинових продуктів прямо пов’язане з агресивною маркетинговою стратегією тютюнової індустрії. Молодь стає головною цільовою аудиторією таких кампаній.
Паралельно з цим Україна стикається із загальноєвропейською тенденцією. За даними ВООЗ, підлітки, особливо дівчата, дедалі частіше починають курити, що формує довгострокові ризики для системи охорони здоров’я.
Щороку в Європі фіксують понад 1,1 мільйона смертей від неінфекційних хвороб, пов’язаних із тютюнопалінням. Україна не є винятком і вже зараз відчуває наслідки цієї епідемії.
З огляду на ці дані, питання регулювання тютюнового ринку набуває особливої актуальності. Йдеться не лише про заборону реклами, а й про контроль за новими продуктами та освітні кампанії.
Фахівці наголошують: без системної державної політики ситуація лише погіршуватиметься. Молодь, яка сьогодні формує споживчі звички, завтра стане основною групою ризику для хронічних захворювань.
У найближчі роки ключовим викликом стане баланс між регулюванням і реальністю ринку. Електронні сигарети, нікотинова залежність, тютюнова реклама та поведінка молоді визначатимуть напрям розвитку цієї сфери.
Таким чином, Україна опинилася на перехресті: або посилення контролю та профілактики, або подальше зростання куріння серед молоді. І від цього вибору залежить не лише статистика, а й здоров’я майбутніх поколінь.
