Масове поховання на Волині: пам’ять, що виходить із землі

Спільна українсько-польська експедиція виявила нове місце загибелі мирних жителів 1943 року, відкривши складний пласт історичної пам’яті та взаємних інтерпретацій трагедії



На Волині земля знову повертає те, що десятиліттями залишалося під шаром часу й мовчання. У перший день спільної українсько-польської експедиції дослідники натрапили на раніше невідоме масове поховання, пов’язане з подіями 1943 року — одним із найболючіших епізодів Другої світової війни на цих територіях.

Роботи ведуться на місці колишніх сіл Острівки та Воля Островецька — поселень, які зникли з карти після серпневих подій 1943-го. Саме тут, у межах колишнього господарства «Стражиця», пошуковці виявили людські останки. Поховання розташоване за кілька десятків метрів від меморіального місця, де ще на початку 1990-х проводилися ексгумації.

Початковий етап дослідження не дозволяє точно визначити розміри братської могили. Однак сам факт її існування вкотре підтверджує масштаб трагедії, що розгорнулася в регіоні наприкінці літа 1943 року. За попереднім аналізом «Дейком», кожне нове таке відкриття не лише уточнює історичну картину, а й загострює питання інтерпретацій, які досі залишаються предметом напруженого діалогу між Україною та Польщею.

Наприкінці серпня 1943 року Острівки та Воля Островецька зазнали збройного нападу. У ніч проти 29 або 30 серпня більшість мешканців загинула, а самі села були спалені. Ці події входять до ширшого контексту Волинської трагедії — серії масових убивств цивільного населення, які стали частиною українсько-польського протистояння в умовах війни та окупації.

Для польської історичної традиції ці події часто пов’язуються з діями українських націоналістичних формувань. Українська ж сторона наголошує на складності конфлікту, взаємному характері насильства та ширшому контексті війни, де цивільні обох національностей ставали жертвами. У цьому сенсі нові розкопки не просто додають фактів — вони виводять на поверхню старі суперечності.

Пошукові роботи на Волині мають не лише наукову, а й гуманітарну вагу. Ексгумація, ідентифікація жертв, встановлення обставин загибелі — це процес повернення імен і людської гідності тим, хто десятиліттями залишався безіменним. Водночас це складна і делікатна робота, що потребує координації між державами, істориками, архівістами та родинами загиблих.

Символічно, що дослідження проводяться спільно українськими та польськими інституціями. У контексті сучасних політичних відносин це виглядає як спроба знайти спільну мову там, де історія довго залишалася джерелом конфлікту. Питання історичної пам’яті, ексгумації, доступу до архівів і трактування подій 1943 року залишаються чутливими, але саме такі експедиції створюють простір для діалогу.

Волинь сьогодні — це не лише географія минулого, а й поле сучасної відповідальності. Те, як обидві країни працюють із цією спадщиною, визначає не лише історичний наратив, а й майбутню модель співіснування. Виявлене поховання — це ще один фрагмент великої мозаїки, яку доведеться складати обережно, без політичного тиску й спрощених висновків.

Поки тривають розкопки, остаточні відповіді ще попереду. Але вже зараз очевидно: кожна така знахідка змінює не лише уявлення про минуле, а й спосіб, у який суспільства готові його приймати. І в цьому процесі важить не лише правда як факт, а й правда як спільне зусилля її зрозуміти.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Історія, із заголовком: "Масове поховання на Волині: пам’ять, що виходить із землі".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 24 квітня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

YouTube наніс удар по «Маші та Ведмедю»: в Україні заблокували одразу три канали

Платформа обмежила доступ до російського мультсеріалу для української аудиторії. Під блокування потрапили російськомовна, україномовна та англомовна версії каналів.

Харків дивує цінами: де в Україні квартиру можна зняти майже за копійки

Поки оренда у західних містах дорожчає, Харків залишається найдоступнішим мегаполісом країни: однокімнатне житло тут можна знайти від 5 тисяч гривень.

Народилася дитина — рік без мобілізації? Автор законопроєкту розкрив усі деталі

Новий законопроєкт пропонує давати чоловікам річну відстрочку після народження дитини. Автор ініціативи пояснив, чи потрібен шлюб, спільне проживання та що буде з військовими.

Спека понад +37°C: чи можуть українці піти з роботи раніше та що каже закон

Закон не дає працівнику автоматичного права самостійно залишити робоче місце через спеку. Водночас роботодавець має забезпечити безпечні умови праці та може змінити графік роботи.

Мобілізацію в Україні можуть суттєво змінити: у Генштабі обговорюють новий віковий поріг

У Генштабі розглядають можливість обмежити призов громадян старше 50 або 55 років, однак остаточного рішення поки немає.

Вважали зниклими безвісти: Україна через Білорусь повернула з полону ще 10 захисників

У День Незалежності додому повернулися військовослужбовці ЗСУ та Нацгвардії, які захищали Україну на Донецькому напрямку. Двоє з них були у розшуку з 2024 року.

Європейські новини:

Макрон і Бернем готують новий удар по Росії: що чекає на «тіньовий флот»

Лідери Франції та Великої Британії закликали посилити санкції проти російського «тіньового флоту» та перекрити джерела фінансування війни.

Британія зробила жорстку заяву про мир: переговори з Росією мають початися з фронту

Прем’єр Британії Енді Бернем заявив, що Україна не повинна відмовлятися від своїх територій, а Росію необхідно змусити погодитися на безумовне припинення вогню.

Вірменія робить різкий розворот: Пашинян готує заявку на вступ до ЄС

Єреван планує найближчим часом офіційно звернутися до Брюсселя, щоб отримати дорожню карту можливого вступу. Після цього країна проведе референдум.