Перший етап розслідування довів, що мати використовувала livestream на популярних онлайн-платформах для задоволення платних глядачів, які через Bigo Live, BuzzCast та WhatsApp перераховували кошти за перегляд сцен сексуального насильства над власною донькою.
У сільській місцевості В’єтнаму жінка, виправдовуючись «економічною необхідністю», нарощувала аудиторію, створюючи made-to-order відео, які потім торгувалися в закритих чатах.
За даними Департаменту внутрішньої безпеки (DHS), один із клієнтів з США заплатив приблизно 550 доларів за кілька годин трансляції, після чого повідомив про злочин до Канадського центру захисту дітей та співпрацював з правоохоронцями.
Співробітники DHS кілька місяців діяли під прикриттям, вивчаючи методи кіберзлочинності та механізми мікроплатежів на платформах Bigo Live і BuzzCast. Використовуючи техніки підсадної качки, вони дочасно отримали доступ до Telegram і WhatsApp-каналів матері, де узгоджувалися замовлення та ціни.
Цей підхід дозволив зібрати беззаперечні докази дитячої експлуатації, що спричинило миттєву операцію порятунку дитини в квітні 2025 року. Завдяки злагодженій роботі з в’єтнамською поліцією дев’ятирічну дівчинку оперативно помістили під захист державних соціальних служб, а її матір арештували за обвинуваченням у зґвалтуванні неповнолітньої та виробництві матеріалів дитячої порнографії.
Незважаючи на успішну операцію, експерти звертають увагу на глобальний характер торгівлі людьми та сексуального насильства в інтернеті. Дослідження правозахисних організацій свідчать, що до 500 000 дітей у Південно-Східній Азії щороку стають жертвами схожих схем.
Філіппіни залишаються епіцентром проблеми, але з розвитком кіберзлочинності випадки виявляють і в інших країнах регіону, зокрема у В’єтнамі та Індонезії. Великі технологічні компанії видаляють сумнівні додатки з магазинів Apple та Google, але встановити повний контроль за livestream-контентом складно через використання зашифрованих каналів і альтернативних платформ.
Головною перешкодою на шляху до зниження кількості злочинів залишається недостатня модерація та відсутність єдиних міжнародних стандартів. Навіть після арешту матері оперативники чекають на доступ до її смартфона, де можуть міститися координати інших учасників мережі, номери облікових записів та докази подібних трансакцій.
Правоохоронці наголошують: без жорсткішого регулювання онлайн-платформ і чіткого маркування відвертого контенту такий злочинний бізнес триватиме.
Психологічна реабілітація дитини, яка пережила сексуальне насильство та була об’єктом дитячої експлуатації, вимагає довгострокової підтримки. Спеціалісти з дитячої психології та соціальної роботи закликають створити програми допомоги, що об’єднуватимуть державні служби, неурядові організації та волонтерів.
Важливо також проводити освітні кампанії серед батьків і місцевих громад, аби попередити залучення дітей до подібних схем та розпізнавати сигнали grooming і маніпуляції.
Ця історія є попередженням для усього світу: торгівля людьми через livestream і сексуальна експлуатація стають дедалі витонченішими завдяки кіберзлочинності.
Лише співпраця міжнародних правоохоронців, прозорість великих технологічних платформ і активна громадянська позиція можуть забезпечити реальний захист дітей від подібних злочинів. Водночас випадок із врятованою 9-річною дівчинкою надихає вірити, що завдяки наполегливому розслідуванню та зусиллям Департаменту внутрішньої безпеки можна успішно боротися з однією з найглибших ран сучасного суспільства.
