Мобільний зв’язок під час блекаутів хочуть зберегти на 72 години: що зміниться

Уряд поставив перед мобільними операторами нову ціль: щонайменше 70% базових станцій мають працювати без електрики протягом трьох діб завдяки автономним джерелам живлення.



Під час тривалих відключень електроенергії мобільний зв’язок в Україні може стати одним із найважливіших способів отримати інформацію, викликати допомогу або зв’язатися з близькими. Саме тому уряд планує посилити вимоги до стійкості мобільних мереж і змусити операторів довше підтримувати роботу базових станцій навіть за повної відсутності централізованого електропостачання.

У програмі діяльності Кабінету міністрів України визначено конкретну ціль: у 2026 році та наступному році щонайменше 70% базових станцій мобільного зв’язку повинні мати можливість працювати автономно не менше 72 годин.

Для користувачів це означає потенційно важливу зміну. Якщо вимоги будуть виконані, навіть масштабний блекаут не повинен одразу залишати більшість абонентів без мобільного зв’язку.

Чому саме три доби

Під час звичайного короткотривалого відключення резервного акумулятора базової станції може вистачити для підтримки роботи мережі. Однак ситуація кардинально змінюється, коли електроенергії немає багато годин поспіль або відключення повторюються протягом кількох днів.

Саме тривалі блекаути стали одним із головних викликів для української телекомунікаційної інфраструктури. Мобільні оператори змушені використовувати акумулятори, генератори та інші альтернативні джерела живлення, щоб обладнання продовжувало працювати.

Нова урядова ціль передбачає, що автономність має бути значно довшою. Йдеться не просто про кілька годин резервної роботи, а про повні 72 години — тобто троє діб.

При цьому вимога стосується не кожної базової станції, а не менш як 70% усієї мережі. Це має дозволити зберегти значну частину покриття навіть у разі масштабного дефіциту електроенергії.

Операторам доведеться посилювати резервне живлення

Щоб базові станції могли працювати без електрики протягом трьох діб, операторам необхідно збільшувати резервні потужності.

Йдеться про акумуляторні системи, генератори та інші автономні джерела живлення. Водночас важливо не лише встановити резервне обладнання, а й забезпечити його своєчасне обслуговування, заряджання та доставку пального там, де використовуються генератори.

Проблема полягає ще й у тому, що базова станція — це лише частина всієї мережі. Для стабільного зв’язку повинні продовжувати працювати й інші елементи телекомунікаційної інфраструктури.

Тому завдання уряду фактично полягає у створенні мережі, здатної довше функціонувати в умовах масштабного енергетичного шоку.

Мінцифри хоче ще більшої автономності

Посилення вимог не стало несподіванкою. Раніше в Міністерстві цифрової трансформації вже заявляли про необхідність збільшити час роботи мобільних мереж під час відключень.

Очільниця Мінцифри Оксана Ферчук зазначала, що відомство веде діалог із мобільними операторами щодо посилення відповідних вимог. Головна мета — щоб базові станції могли працювати автономно протягом кількох діб, а не припиняли роботу після виснаження резервних батарей.

Для України це питання має не лише побутове, а й критичне значення. Під час тривалих відключень мобільна мережа потрібна для екстрених дзвінків, отримання повідомлень, координації дій та доступу до інтернету.

Чим довше працює мережа, тим більше шансів у людей залишатися на зв’язку навіть у найскладніших умовах.

Україна паралельно розширюватиме 5G

У програмі уряду є ще одна важлива телекомунікаційна ціль. У 2026 році планується пілотне впровадження мобільного зв’язку п’ятого покоління — 5G — у нових містах.

Окрім уже згаданих Львова, Харкова, Бородянки та Києва, технологію планують пілотно впроваджувати також в Одесі.

Таким чином, держава одночасно працює у двох напрямках: намагається зробити існуючу мобільну інфраструктуру більш стійкою до надзвичайних ситуацій і паралельно готує її до переходу на нові технології.

Для пересічного користувача перша зміна може виявитися набагато відчутнішою. Швидкість 5G важлива для розвитку цифрових сервісів, але під час багатогодинного блекауту набагато важливіше мати можливість просто зателефонувати або відправити повідомлення.

Що це означатиме під час наступних блекаутів

Якщо поставлені урядом показники будуть виконані, у разі тривалого знеструмлення мобільна мережа повинна стати значно витривалішою.

Водночас це не означає, що кожен абонент гарантовано матиме повноцінний зв’язок протягом 72 годин. Йдеться про роботу не менш як 70% базових станцій, а фактична якість зв’язку залежатиме від конкретної місцевості, навантаження на мережу та стану іншої інфраструктури.

Під час масштабних відключень кількість користувачів, які одночасно намагаються скористатися мобільним інтернетом і здійснити дзвінки, різко зростає. Через це навіть працююча базова станція може бути перевантажена.

Однак сама постановка мети на рівні 72 годин показує, наскільки серйозно держава оцінює ризики тривалих проблем з електропостачанням.

Для українців мобільний телефон давно перестав бути просто засобом спілкування. У критичній ситуації це інструмент доступу до інформації, допомоги та зв’язку із зовнішнім світом. Тому здатність мережі працювати протягом трьох діб без централізованої електроенергії може стати одним із ключових елементів стійкості країни.


Ця новина була опублікована у розділі: Технології, Суспільство, Влада, із заголовком: "Мобільний зв’язок під час блекаутів хочуть зберегти на 72 години: що зміниться".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 19 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

YouTube наніс удар по «Маші та Ведмедю»: в Україні заблокували одразу три канали

Платформа обмежила доступ до російського мультсеріалу для української аудиторії. Під блокування потрапили російськомовна, україномовна та англомовна версії каналів.

Харків дивує цінами: де в Україні квартиру можна зняти майже за копійки

Поки оренда у західних містах дорожчає, Харків залишається найдоступнішим мегаполісом країни: однокімнатне житло тут можна знайти від 5 тисяч гривень.

Народилася дитина — рік без мобілізації? Автор законопроєкту розкрив усі деталі

Новий законопроєкт пропонує давати чоловікам річну відстрочку після народження дитини. Автор ініціативи пояснив, чи потрібен шлюб, спільне проживання та що буде з військовими.

Спека понад +37°C: чи можуть українці піти з роботи раніше та що каже закон

Закон не дає працівнику автоматичного права самостійно залишити робоче місце через спеку. Водночас роботодавець має забезпечити безпечні умови праці та може змінити графік роботи.

Мобілізацію в Україні можуть суттєво змінити: у Генштабі обговорюють новий віковий поріг

У Генштабі розглядають можливість обмежити призов громадян старше 50 або 55 років, однак остаточного рішення поки немає.

Вважали зниклими безвісти: Україна через Білорусь повернула з полону ще 10 захисників

У День Незалежності додому повернулися військовослужбовці ЗСУ та Нацгвардії, які захищали Україну на Донецькому напрямку. Двоє з них були у розшуку з 2024 року.

Європейські новини:

Макрон і Бернем готують новий удар по Росії: що чекає на «тіньовий флот»

Лідери Франції та Великої Британії закликали посилити санкції проти російського «тіньового флоту» та перекрити джерела фінансування війни.

Британія зробила жорстку заяву про мир: переговори з Росією мають початися з фронту

Прем’єр Британії Енді Бернем заявив, що Україна не повинна відмовлятися від своїх територій, а Росію необхідно змусити погодитися на безумовне припинення вогню.

Вірменія робить різкий розворот: Пашинян готує заявку на вступ до ЄС

Єреван планує найближчим часом офіційно звернутися до Брюсселя, щоб отримати дорожню карту можливого вступу. Після цього країна проведе референдум.