Небезпечна звичка війни: психологиня пояснила, чому українці все частіше ігнорують повітряні тривоги

Після понад трьох років повномасштабної війни дедалі більше українців перестають реагувати на сигнали повітряної тривоги. Психологиня Олена Бортнікова пояснює, що така поведінка може бути наслідком хронічного стресу, емоційного виснаження та поступового розвитку апатії, яка в окремих випадках здатна



Війна кардинально змінила життя мільйонів українців. Щоденні повідомлення про небезпеку, нічні обстріли, повітряні тривоги та постійне очікування нових загроз стали частиною буденності. Проте разом із тривалістю війни змінюється і психологічна реакція людей на небезпеку. Те, що на початку повномасштабного вторгнення викликало миттєву реакцію та спонукало негайно шукати укриття, сьогодні дедалі частіше залишається без належної уваги.

Докторка філософських наук та директорка психологічного центру «ДіЛенД» Олена Бортнікова пояснює, що причина такої поведінки криється не у безвідповідальності чи байдужості людей, а у виснаженні психіки через тривалий вплив стресових факторів.

За словами фахівчині, для багатьох українців війна перетворилася на справжній марафон, який триває вже роками. Людський організм здатний мобілізувати ресурси під час короткочасної небезпеки, однак постійне перебування в стані напруги поступово виснажує як фізичні, так і психологічні резерви.

«Люди втомилися діяти, втомилися реагувати», — зазначає психологиня.

Саме тому з часом формується своєрідне емоційне притуплення. Людина продовжує чути сигнали повітряної тривоги, розуміє потенційну небезпеку, але вже не відчуває тієї гострої реакції, яка була раніше. Постійне перебування в умовах загрози змушує психіку шукати способи адаптації, і одним із них стає зниження емоційної чутливості до небезпечних подій.

Фахівці називають такий стан наслідком хронічного стресу. Коли нервова система протягом тривалого часу працює в режимі підвищеної готовності, поступово виникає виснаження. У результаті людина починає економити внутрішні ресурси, а це проявляється у втраті мотивації, байдужості до подій навколо та зниженні здатності швидко реагувати на зовнішні загрози.

Особливо небезпечним є те, що така поведінка може сприйматися людиною як нормальна. Багато хто пояснює своє небажання йти в укриття тим, що тривоги стали занадто частими або що попередні сигнали не призвели до реальної небезпеки в конкретному місці. Однак психологи застерігають: звикання до ризику не робить його меншим.

Олена Бортнікова наголошує, що реагування на повітряну тривогу повинно залишатися автоматичним алгоритмом безпеки незалежно від емоційного стану людини. Після сигналу необхідно прямувати до укриття або, якщо такої можливості немає, дотримуватися правила двох стін. Саме ці прості дії можуть врятувати життя у критичний момент.

Психологи також звертають увагу на те, що тривала апатія може бути не лише реакцією на втому, а й одним із симптомів депресії. Якщо людина відчуває постійну байдужість, втрату інтересу до життя, труднощі з концентрацією уваги, порушення сну або емоційне спустошення, варто звернутися по професійну допомогу.

Війна впливає не лише на психологічний стан українців, а й на фізичне здоров’я. Раніше експерти повідомляли, що через хронічний стрес організм може старіти значно швидше. У деяких випадках біологічний вік людини збільшується на п’ять років, а іноді навіть на десять-п’ятнадцять років порівняно з фактичним віком.

Причинами такого прискореного старіння стають постійне нервове напруження, нестача якісного сну, підвищений рівень тривожності та регулярні викиди гормонів стресу. Усе це негативно впливає на серцево-судинну систему, імунітет та загальний стан організму. Медики зазначають, що наслідком можуть стати захворювання, які раніше вважалися характерними для значно старшого віку.

Окремою проблемою залишається так звана «втома від війни». Вона проявляється не лише у небажанні реагувати на сигнали тривоги, а й у загальному зниженні емоційної залученості до подій. Люди починають уникати новин, менше цікавляться ситуацією навколо та намагаються максимально дистанціюватися від негативної інформації. Така реакція є природним захисним механізмом психіки, однак вона також може становити небезпеку, якщо призводить до нехтування правилами безпеки.

Психологи радять не ігнорувати ознаки емоційного виснаження. Регулярний відпочинок, підтримка близьких, фізична активність, стабільний режим сну та звернення до спеціалістів у разі потреби допомагають зменшити негативний вплив стресу на організм.

Водночас головним правилом залишається турбота про власну безпеку. Попри втому, тривалість війни та психологічне виснаження, кожен сигнал повітряної тривоги необхідно сприймати серйозно. Адже небезпека не зникає лише тому, що людина до неї звикла. Іноді саме кілька хвилин, витрачених на шлях до укриття, можуть стати вирішальними та врятувати життя.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Здоров’я, Психологія, із заголовком: "Небезпечна звичка війни: психологиня пояснила, чому українці все частіше ігнорують повітряні тривоги".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 17 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

YouTube наніс удар по «Маші та Ведмедю»: в Україні заблокували одразу три канали

Платформа обмежила доступ до російського мультсеріалу для української аудиторії. Під блокування потрапили російськомовна, україномовна та англомовна версії каналів.

Харків дивує цінами: де в Україні квартиру можна зняти майже за копійки

Поки оренда у західних містах дорожчає, Харків залишається найдоступнішим мегаполісом країни: однокімнатне житло тут можна знайти від 5 тисяч гривень.

Народилася дитина — рік без мобілізації? Автор законопроєкту розкрив усі деталі

Новий законопроєкт пропонує давати чоловікам річну відстрочку після народження дитини. Автор ініціативи пояснив, чи потрібен шлюб, спільне проживання та що буде з військовими.

Спека понад +37°C: чи можуть українці піти з роботи раніше та що каже закон

Закон не дає працівнику автоматичного права самостійно залишити робоче місце через спеку. Водночас роботодавець має забезпечити безпечні умови праці та може змінити графік роботи.

Мобілізацію в Україні можуть суттєво змінити: у Генштабі обговорюють новий віковий поріг

У Генштабі розглядають можливість обмежити призов громадян старше 50 або 55 років, однак остаточного рішення поки немає.

Вважали зниклими безвісти: Україна через Білорусь повернула з полону ще 10 захисників

У День Незалежності додому повернулися військовослужбовці ЗСУ та Нацгвардії, які захищали Україну на Донецькому напрямку. Двоє з них були у розшуку з 2024 року.

Європейські новини:

Макрон і Бернем готують новий удар по Росії: що чекає на «тіньовий флот»

Лідери Франції та Великої Британії закликали посилити санкції проти російського «тіньового флоту» та перекрити джерела фінансування війни.

Британія зробила жорстку заяву про мир: переговори з Росією мають початися з фронту

Прем’єр Британії Енді Бернем заявив, що Україна не повинна відмовлятися від своїх територій, а Росію необхідно змусити погодитися на безумовне припинення вогню.

Вірменія робить різкий розворот: Пашинян готує заявку на вступ до ЄС

Єреван планує найближчим часом офіційно звернутися до Брюсселя, щоб отримати дорожню карту можливого вступу. Після цього країна проведе референдум.