“Ніхто не диктуватиме, кого шанувати”: Зеленський пропонує створити Національний пантеон України — що це змінить

Президент вніс до Ради законопроєкт про Український національний пантеон — простір пам’яті видатних українців, який має сформувати єдину історичну ідентичність країни.



У День Конституції України з’явилася ініціатива, яка може стати одним із наймасштабніших проєктів у сфері національної пам’яті. Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про створення Українського національного пантеону — спеціального меморіального комплексу, який має об’єднати пам’ять про визначних українців різних епох.

Ідея полягає не лише у створенні нового пам’ятного місця в Києві, а у формуванні цілісної державної системи вшанування людей, які зробили ключовий внесок у розвиток України — від боротьби за незалежність до науки, культури та державотворення.

Питання історичної пам’яті як питання суверенітету

У своєму зверненні Володимир Зеленський наголосив, що Україна повинна самостійно визначати, кого вважати своїми героями, і не дозволяти нікому впливати на це рішення. За його словами, повага до власної історії та свобода вибору історичних орієнтирів є частиною державного суверенітету.

Глава Офісу президента Кирило Буданов також підтримав цю позицію, зазначивши, що українці мають самі вирішувати, які історичні постаті є символами національної пам’яті, які події відзначати та яку історію вивчати. На його думку, це є частиною боротьби за власну ідентичність і незалежність.

Що передбачає законопроєкт

Згідно з документом, Український національний пантеон має стати загальнодоступним меморіальним комплексом у Києві, який виконуватиме функцію державного простору пам’яті.

У пантеоні планується вшанування:

глав держав і прирівняних до них осіб різних періодів;

президентів України та військового керівництва;

людей, які зробили винятковий внесок у здобуття та розвиток незалежності;

діячів культури, науки, мистецтва, спорту;

лауреатів міжнародних відзнак, зокрема Нобелівської премії.

Окремо визначено і критерії виключення: у пантеоні не можуть бути вшановані особи, засуджені за злочини проти національної безпеки чи миру.

Організація та фінансування

Реалізацію проєкту, згідно із законопроєктом, має координувати Кабінет Міністрів України. Саме уряд відповідатиме за будівництво, утримання та охорону комплексу.

Передбачається, що проєктування пантеону відбуватиметься на основі відкритого архітектурного конкурсу, що має забезпечити прозорість та якість реалізації.

Фінансування будівництва та подальшого утримання планують здійснювати з державного бюджету.

Не просто меморіал, а простір формування ідентичності

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що його мета — не лише створення меморіального комплексу, а й формування спільної національної та громадянської ідентичності.

Йдеться про створення простору, який:

об’єднає історичну пам’ять різних епох;

підкреслить безперервність української історії;

допоможе сформувати спільне розуміння національних символів;

сприятиме консолідації суспільства.

Фактично пантеон розглядається як інструмент державної політики пам’яті.

Чому ця тема викликає суспільний інтерес

Питання історичної пам’яті завжди є чутливим, адже воно пов’язане не лише з минулим, а й із тим, як суспільство бачить себе сьогодні.

Прихильники ініціативи вважають, що держава має мати чітко визначений простір вшанування видатних особистостей, який би об’єднував суспільство навколо спільних історичних орієнтирів.

Водночас подібні проєкти часто стають предметом дискусій щодо критеріїв відбору постатей і ризиків політизації історичної пам’яті.

Підсумок: спроба створити єдиний простір національної пам’яті

Законопроєкт про Український національний пантеон — це спроба систематизувати державну політику пам’яті та створити символічний простір, де будуть вшановані ключові постаті української історії.

У разі ухвалення документу Україна може отримати не просто новий меморіальний комплекс у столиці, а масштабний державний інструмент формування історичної пам’яті та національної ідентичності, який матиме довгостроковий вплив на суспільну свідомість.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, Історія, Культура, із заголовком: "“Ніхто не диктуватиме, кого шанувати”: Зеленський пропонує створити Національний пантеон України — що це змінить".

Матеріал підготував(-ла): Давид Філатов

Новину опубліковано: 28 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

YouTube наніс удар по «Маші та Ведмедю»: в Україні заблокували одразу три канали

Платформа обмежила доступ до російського мультсеріалу для української аудиторії. Під блокування потрапили російськомовна, україномовна та англомовна версії каналів.

Харків дивує цінами: де в Україні квартиру можна зняти майже за копійки

Поки оренда у західних містах дорожчає, Харків залишається найдоступнішим мегаполісом країни: однокімнатне житло тут можна знайти від 5 тисяч гривень.

Народилася дитина — рік без мобілізації? Автор законопроєкту розкрив усі деталі

Новий законопроєкт пропонує давати чоловікам річну відстрочку після народження дитини. Автор ініціативи пояснив, чи потрібен шлюб, спільне проживання та що буде з військовими.

Спека понад +37°C: чи можуть українці піти з роботи раніше та що каже закон

Закон не дає працівнику автоматичного права самостійно залишити робоче місце через спеку. Водночас роботодавець має забезпечити безпечні умови праці та може змінити графік роботи.

Мобілізацію в Україні можуть суттєво змінити: у Генштабі обговорюють новий віковий поріг

У Генштабі розглядають можливість обмежити призов громадян старше 50 або 55 років, однак остаточного рішення поки немає.

Вважали зниклими безвісти: Україна через Білорусь повернула з полону ще 10 захисників

У День Незалежності додому повернулися військовослужбовці ЗСУ та Нацгвардії, які захищали Україну на Донецькому напрямку. Двоє з них були у розшуку з 2024 року.

Європейські новини:

Макрон і Бернем готують новий удар по Росії: що чекає на «тіньовий флот»

Лідери Франції та Великої Британії закликали посилити санкції проти російського «тіньового флоту» та перекрити джерела фінансування війни.

Британія зробила жорстку заяву про мир: переговори з Росією мають початися з фронту

Прем’єр Британії Енді Бернем заявив, що Україна не повинна відмовлятися від своїх територій, а Росію необхідно змусити погодитися на безумовне припинення вогню.

Вірменія робить різкий розворот: Пашинян готує заявку на вступ до ЄС

Єреван планує найближчим часом офіційно звернутися до Брюсселя, щоб отримати дорожню карту можливого вступу. Після цього країна проведе референдум.