Нобелівська премія з фізики-2025: хто отримав нагороду та за які відкриття

Лауреатами Нобелівської премії з фізики 2025 року стали Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс за відкриття квантово-механічного тунелювання та квантування енергії у макроскопічних системах.



Нобелівська премія з фізики-2025: відкриття, що змінює науку

У вівторок, 7 жовтня 2025 року, Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії з фізики. Цього року нагороду отримали троє вчених: Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс. Їхні дослідження стосуються квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричних колах, що має фундаментальне значення для розвитку сучасної фізики та технологій наступного покоління.

Це відкриття стало можливим завдяки експериментам, у яких дослідники змогли продемонструвати квантові ефекти у макроскопічних системах. Традиційно вважалося, що квантова механіка проявляється лише на рівні окремих частинок, але дослідження лауреатів показало, що ці явища можна виявити у системах, які можна тримати в руках. Таке відкриття відкриває нові горизонти для квантових технологій, від квантових комп’ютерів до квантових сенсорів.

Квантове тунелювання — це процес, у якому частинка може проходити через енергетичний бар’єр, який за класичною фізикою вона подолати не може. Вчені продемонстрували, що подібні процеси відбуваються і в макроскопічних системах, де одночасно бере участь велика кількість заряджених частинок. Це дозволило по-новому поглянути на взаємодію квантових ефектів і матеріальних систем, які на перший погляд мали би поводитися за законами класичної фізики.

Використані експериментальні схеми базувалися на надпровідниках — матеріалах, що проводять електричний струм без опору. Дослідники змогли точно контролювати рух електронів, створюючи систему, яка поводилася як єдина частинка. Така поведінка дозволила зафіксувати квантові явища, включно з квантуванням енергії та переходом системи з одного стану в інший через тунелювання.

Ці експерименти підтвердили прогнози квантової механіки у макроскопічному масштабі. Відкриття Кларка, Деворе та Мартініса стало важливим кроком у напрямку створення квантових технологій нового покоління, зокрема квантової криптографії, квантових комп’ютерів і високочутливих квантових датчиків, що мають застосування як у наукових дослідженнях, так і в промисловості.

Історичний контекст та значення Нобелівської премії

Фізика стала першою науковою галуззю, яку Альфред Нобель згадував у своєму заповіті 1895 року. Наприкінці XIX століття ця наука вважалася фундаментальною для розвитку людства, і Нобель сам проявляв інтерес до фізичних досліджень. Нобелівська премія з фізики присуджується Шведською королівською академією наук у Стокгольмі, і її лауреати здобувають визнання за внесок, який суттєво змінює наше розуміння природи.

У 2024 році премію з фізики отримали Джон Гопфілд та Джефрі Гінтон за відкриття, що дозволило розвивати машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж. Їхні дослідження стали основою сучасних штучних інтелектуальних систем, які сьогодні активно застосовуються у комп’ютерному зорі та обробці даних. Це свідчить про те, що Нобелівська премія відзначає як фундаментальні, так і прикладні відкриття, які мають безпосередній вплив на технологічний прогрес.

Цьогорічні лауреати з фізики продовжили традицію, відкривши нові можливості для квантових технологій. Їхні відкриття не лише підтверджують фундаментальні закони квантової механіки, а й закладають основу для практичних застосувань у майбутньому. Можливість контролювати квантові процеси на макроскопічному рівні відкриває перспективи для розробки нових типів комп’ютерів та високотехнологічних пристроїв.

Кожен лауреат Нобелівської премії проходить складний шлях номінацій та відбору. Щороку академії, професори та вчені з усього світу подають кандидатури на премію. Процес номінацій є суворо регламентованим: особа не може номінувати себе сама, а імена кандидатів залишаються конфіденційними протягом 50 років.

Грошова винагорода та престиж премії також стимулюють науковців до нових відкриттів. У 2025 році сума призових коштів складає 11 млн шведських крон, що приблизно дорівнює 1,05 млн доларів США. Для дослідників Нобелівська премія — це не лише визнання, а й можливість реалізувати амбітні проекти, що можуть змінити світ.

Вплив відкриття на квантові технології та майбутнє науки

Відкриття Джона Кларка, Мішель Деворе та Джона Мартініса має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Квантові ефекти, які вони виявили, можна використати для створення високоточних квантових датчиків, квантових комп’ютерів і нових систем зв’язку. Це відкриває новий етап у розвитку науки та технологій, де квантові процеси стануть частиною повсякденного життя.

Макроскопічне квантове тунелювання дозволяє створювати пристрої, що працюють на принципах, неможливих у класичній фізиці. Такі системи можуть змінити способи обробки інформації, підвищити швидкість та ефективність обчислень, а також забезпечити нові рівні безпеки даних. Застосування цих технологій у майбутньому може стати основою для розвитку квантових мереж і квантової інфраструктури.

Дослідження лауреатів також показує, що квантові явища не обмежуються лише мікросвітом. Виявлення таких ефектів у макроскопічних системах змінює наше розуміння природи матерії і взаємодії елементарних частинок. Це відкриває нові горизонти для фундаментальної науки та потенційних технологічних проривів.

Важливо, що відкриття поєднує фундаментальні дослідження та прикладні технології. Це підкреслює взаємозв’язок науки і практики: фундаментальні відкриття стимулюють розвиток нових технологій, а технологічні потреби підштовхують наукові дослідження вперед.

Нобелівська премія-2025 у галузі фізики демонструє, що навіть найскладніші явища, які раніше вважалися недосяжними, можуть бути вивчені, контрольовані та використані для розвитку науки. Це надає науковцям стимул продовжувати експерименти та відкривати нові горизонти знань.


Ця новина була опублікована у розділі: Наука, Суспільство, із заголовком: "Нобелівська премія з фізики-2025: хто отримав нагороду та за які відкриття".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 08 жовтня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

7 порід котів, які стануть вашою тінню: ці пухнастики не захочуть відходити від вас

Деякі коти настільки прив’язуються до людини, що ходять за нею по дому, сплять поруч і постійно шукають уваги. Розповідаємо про сім порід із особливо товариським характером.

Сивина більше не проблема: модна техніка фарбування змінює правила гри для жінок

Grey blending стрімко набирає популярності у 2026 році: сріблясті пасма не приховують, а перетворюють на частину зачіски, роблячи відростання волосся майже непомітним.

«Сліпа зона»: техно-горор про систему, яка не передбачає смерть — вона знає, який вибір людина зробить перед нею

Дванадцять картин загиблого художника, дванадцять майбутніх власників і алгоритм, здатний перетворити звички людини на маршрут до пастки. «Сліпа зона» — горор про світ, де найбільша загроза не стежить за тобою, а вчиться бути тобою.

«Ті, що лежать під каменем» В. Л. Блэквуда: огляд горору про Кам’яне село, пам’ять, двійників і людей під каменем

Двадцять сім років тому Соломія зникла біля теплого валуна. Тепер її брат повертається в поліське село й знаходить фотографію зниклої сестри, зроблену задовго до її народження. «Ті, що лежать під каменем» перетворює пам’ять на джерело жаху.

«Тиха кімната»: психологічний трилер про людину, яка хотіла забрати у кривдників владу — і непомітно зробила її своєю

Тридцятирічний технік, спогади про дитбудинок, троє мертвих чоловіків і слідча, яка шукає не спільне між жертвами, а момент, коли одна людина вирішила, що має право винести їм вирок. «Тиха кімната» — трилер про владу над чужим страхом.

Європейські новини:

Дощова зима більше не рятує Європу: вчені попередили про нову небезпеку

Потепління змінює правила водного балансу: навіть після рясних зимових дощів ґрунт може пересохнути вже навесні, створюючи загрозу врожаям, річкам і водопостачанню.

Європу накрила смертельна спека: цього літа вже загинули щонайменше 35 тисяч людей

Чотири хвилі аномальної спеки поспіль стали причиною тисяч смертей у Європі. Експерти попереджають, що остаточні цифри можуть виявитися значно вищими.

Бернем готує важливу місію до Трампа: Британія хоче домогтися ракет Patriot для України

Прем’єр Великої Британії планує у вересні разом з іншими європейськими лідерами звернутися до Дональда Трампа щодо додаткових ракет-перехоплювачів для України.