Україна отримала те, за що ще донедавна могла лише боротися на дипломатичному рівні, — технології та документацію для потенційного виробництва крилатих ракет Storm Shadow/SCALP EG. Велика Британія та Франція фактично відкрили Києву шлях до створення власної виробничої бази для одного з найвідоміших далекобійних боєприпасів європейського виробництва.
На перший погляд, рішення виглядає стратегічним проривом. Власне виробництво означає меншу залежність від запасів партнерів, можливість самостійно планувати обсяги застосування далекобійної зброї та потенційно — створення нової школи ракетобудування в Україні. Однак західний військовий аналітик Рубен Ф. Джонсон закликає дивитися на ситуацію набагато прагматичніше.
У матеріалі для National Security Journal він звертає увагу на проблему, яка часто залишається за межами гучних політичних заяв: передати креслення ракети значно простіше, ніж налагодити її повноцінне серійне виробництво.
І саме тут можуть виникнути серйозні труднощі.
Від креслень до готової ракети — величезна дистанція
Storm Shadow — це високоточна крилата ракета повітряного базування з дальністю близько 550 кілометрів. Її конструкція передбачає використання складних технологій і компонентів, які виробляються різними підприємствами в країнах-партнерах консорціуму MBDA.
Ракета оснащена бойовою частиною масою близько 400 кілограмів. Вона створена для ураження важливих цілей на значній відстані та здатна завдавати ударів по добре захищених об'єктах.
Для України Storm Shadow вже стала одним із найбільш відомих видів далекобійної зброї. Її застосування продемонструвало, наскільки важливим може бути отримання можливості бити по військовій інфраструктурі на великій відстані.
Але саме вік системи та особливості її виробництва, на думку Джонсона, ставлять під питання доцільність масштабного розгортання виробничої програми саме зараз.
Storm Shadow була розроблена понад три десятиліття тому. При цьому її виробництво ніколи не досягало таких масштабів, які характерні для деяких американських систем озброєння. Висока складність, відносно невеликі серії та значна вартість кожної ракети роблять її далеко не найдешевшим рішенням.
Ще складнішою проблему робить те, що повноцінне виробництво цієї ракети у мирний період було припинене приблизно 15 років тому.
Тобто Україні фактично доведеться не просто відкрити нову виробничу лінію, а відновити складний промисловий процес, який давно перестав бути масовим.
Головна проблема — не креслення
Сам факт отримання технічної документації не означає, що наступного дня український завод зможе почати випуск Storm Shadow.
Сучасна крилата ракета — це не один виріб, який можна виготовити на одному підприємстві. Це величезний комплекс компонентів, матеріалів, електроніки, двигунів, систем наведення, програмного забезпечення та інших елементів.
Кожен із них має відповідати певним технічним характеристикам. А отже, Україні потрібно буде створити або відновити цілий ланцюг постачання.
Джонсон наголошує, що цей ланцюг історично був розподілений між різними країнами. Частина компонентів вироблялася в одному місці, інша — в іншому. Для запуску виробництва в Україні необхідно забезпечити стабільне постачання всіх критичних елементів.
І це може стати одним із найскладніших завдань.
Українська оборонна промисловість за роки повномасштабної війни продемонструвала здатність надзвичайно швидко масштабувати окремі напрямки. Особливо це стосується безпілотних систем, засобів ураження та низки власних ракетних розробок.
Проте Storm Shadow — зовсім інший рівень складності.
Тут недостатньо просто побудувати цех і встановити обладнання. Потрібні кваліфіковані кадри, сертифікація, контроль якості, стабільне постачання компонентів, випробування, логістика та роки напрацювання виробничого процесу.
Саме тому виникає головне питання: чи встигне Україна отримати практичний результат від цієї програми тоді, коли він буде найбільш потрібен?
Війна може змінити технологічні пріоритети швидше, ніж запрацює завод
Одна з найбільш жорстких тез американського аналітика полягає в тому, що війна потенційно може завершитися раніше, ніж в Україні з виробничої лінії зійде перша ракета.
Це не означає, що створення власного виробництва Storm Shadow є марним у довгостроковій перспективі. Навпаки, технологічна база для виготовлення складних крилатих ракет може мати величезне значення для майбутньої обороноздатності України.
Але під час війни питання часу набуває особливого значення.
Коли країна щодня стикається з ракетними та дроновими атаками, будь-який ресурс доводиться оцінювати не лише за його стратегічною цінністю через десять років, а й за тим, наскільки він здатний допомогти сьогодні.
І тут, за оцінкою Джонсона, ситуація виглядає набагато менш однозначною.
Аналітик вважає, що Україні зараз значно гостріше потрібні засоби протиповітряної оборони, зокрема перехоплювачі PAC-3 MSE для комплексів Patriot.
Це питання має безпосередній зв'язок із життям українських міст.
Крилата ракета Storm Shadow потрібна для знищення важливих військових цілей далеко від лінії фронту. Patriot та його перехоплювачі потрібні для того, щоб захистити людей, енергетику, промисловість, командні пункти та інші критично важливі об'єкти від повітряних атак.
І якщо вибирати між довгим створенням виробництва ракети, яка може запрацювати через значний проміжок часу, та негайним посиленням протиповітряної оборони, питання пріоритетів стає особливо гострим.
Ще одна проблема — технологічне старіння
Є й інший аспект, на який звертає увагу Джонсон.
Storm Shadow — перевірена в боях система, але її концепція сформувалася ще десятиліття тому. За цей час технології протиповітряної оборони зробили величезний крок уперед.
Сучасні системи ППО постійно вдосконалюються, отримують нові радари, засоби виявлення та перехоплення цілей. Це означає, що навіть ефективна ракета минулого покоління може поступово стикатися з новими загрозами.
На думку аналітика, для ефективного застосування такого озброєння може знадобитися модернізація систем наведення та заходи зі зниження помітності ракети.
А це вже зовсім інший масштаб завдання.
Україна отримує не просто креслення для відтворення готового виробу. Перед нею постає питання, чи варто вкладати значні ресурси у відтворення технології попереднього покоління без паралельної адаптації її до сучасного поля бою.
Фактично Києву доводиться балансувати між двома цілями: якнайшвидше отримати працездатну систему та одночасно не створити виробництво, яке морально застаріє ще до виходу на заплановані обсяги.
Чому передача технологій усе одно має величезне значення
Попри критику, було б помилкою сприймати рішення Великої Британії та Франції як непотрібне або безперспективне.
Передача технологій — це важливий сигнал для української оборонної промисловості.
Раніше Україна значною мірою залежала від готових поставок далекобійних боєприпасів. Кожна партія залежала від політичних рішень партнерів, їхніх запасів і виробничих можливостей.
Власне виробництво потенційно змінює цю модель.
Якщо Україна зможе опанувати технологію, адаптувати виробничі процеси та створити власний ланцюг постачання, це може стати фундаментом для розвитку значно ширшого ракетного виробництва.
І тут важливе навіть не питання конкретної кількості Storm Shadow, які вдасться виготовити.
Значення може мати сам досвід.
Україна отримує можливість працювати з технологіями складних крилатих ракет, розвивати виробничі компетенції, готувати спеціалістів та створювати інфраструктуру, яка згодом може бути використана для нових поколінь озброєння.
Тому нинішню програму можна розглядати одразу у двох площинах.
У короткостроковій перспективі вона може виявитися повільною відповіддю на нагальні потреби фронту та протиповітряної оборони.
У довгостроковій — здатна стати одним із важливих етапів перетворення України на державу, яка не лише отримує озброєння від партнерів, а й самостійно створює складні ракетні системи.
Російські погрози лише підкреслюють значення рішення
На тлі новин про передачу Україні технологій Storm Shadow із Москви вже пролунали погрози на адресу британських виробників.
Російська сторона дала зрозуміти, що розглядає співпрацю Британії з Україною як серйозний виклик. Зокрема, радник російського керівництва Андрій Федоров заявив, що Москва нібито не виключає можливості так званих «напіввійськових дій» проти підприємств, пов'язаних із виробництвом.
Подібні заяви демонструють, наскільки чутливим для Кремля є питання українського ракетного потенціалу.
Адже принципова зміна ситуації полягає не лише в кількості ракет, які Україна може отримати. Йдеться про поступову зміну самої моделі війни.
Якщо Україна зможе самостійно виробляти далекобійні засоби ураження, противник уже не зможе розраховувати виключно на те, що запаси таких ракет у партнерів рано чи пізно закінчаться.
Саме тому передача технологій має політичне та стратегічне значення, яке виходить далеко за межі одного типу боєприпасів.
Перед Україною стоїть складний вибір
Суперечка навколо Storm Shadow насправді значно ширша за питання конкретної ракети.
Вона стосується фундаментальної дилеми української оборонної стратегії: що важливіше — вкладатися у створення власного складного озброєння на майбутнє чи максимально концентрувати ресурси на тому, що необхідно просто зараз?
Очевидної відповіді немає.
Україні потрібна власна ракетна промисловість. Без неї країна залишатиметься залежною від політичної волі союзників та їхніх виробничих можливостей.
Але Україні так само необхідні системи ППО та ракети-перехоплювачі вже сьогодні. Кожна затримка у зміцненні протиповітряного щита може мати реальні наслідки для міст, підприємств та цивільного населення.
Тому оптимальним шляхом може стати не відмова від програми Storm Shadow, а її переосмислення.
Якщо Україна вже отримала технології, їх варто використати максимально ефективно — але водночас не перетворювати відтворення старої конструкції на самоціль. Значно важливіше використати отримані компетенції як основу для розвитку власних сучасних ракетних систем.
Війна змінюється надзвичайно швидко. Те, що було передовим озброєнням 30 років тому, сьогодні вже може потребувати серйозної модернізації. А система, яку почнуть масово випускати через кілька років, повинна відповідати не умовам минулого, а реаліям майбутнього поля бою.
Саме в цьому і полягає головний виклик для України.
Storm Shadow може стати не кінцевою метою, а сходинкою до значно більш амбітної ракетної програми. І якщо Київ зможе перетворити передані креслення, технології та досвід на основу для власного покоління далекобійної зброї, нинішні сумніви щодо швидкості виробництва не матимуть вирішального значення.
Однак паралельно Україні доведеться вирішувати проблему, яка не може чекати роками, — захист українського неба. І саме баланс між стратегічним майбутнім та нагальними потребами війни визначатиме, наскільки успішним стане новий етап співпраці Києва з Лондоном і Парижем.
