Пошуки без знахідок: що означає експедиція на Рівненщині для історії

Спільна українсько-польська місія не виявила масових поховань у селі Угли, але результати досліджень відкривають нові питання про пам’ять, довіру та історичну політику



Пошукові роботи на Рівненщині, у селі Угли, завершилися без підтвердження очікуваних знахідок. Експедиція, що тривала з 23 до 27 березня, мала на меті виявлення можливих масових поховань поляків, які загинули під час Другої світової війни.

Участь у дослідженні взяли українські та польські фахівці — зокрема КП ЛОР «Доля» та науковці Поморського медичного університету. Вони обстежили понад тисячу квадратних метрів території, включно з ділянками старого євангелістського кладовища.

Основною гіпотезою було припущення про можливе поховання жителів села Угли, загиблих у 1943 році. Саме цей період залишається одним із найчутливіших у польсько-українській історичній пам’яті через події Волинської трагедії.

За попереднім аналізом Дейком, відсутність масових поховань у цьому місці не спростовує сам факт трагедії, але змінює уявлення про географію подій і характер поховань. Це також підкреслює необхідність подальших археологічних досліджень.

У процесі робіт дослідники змогли встановити місце колишньої сільської каплиці — важливий орієнтир для реконструкції історичного ландшафту. Крім того, були виявлені цивільні німецькі поховання кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Окрему увагу привернуло одиничне поховання чоловіка, походження якого наразі залишається невідомим. Його дослідження може дати додаткові дані про локальні події або навіть змінити історичний контекст цієї місцевості.

Мінкульт України підтвердив, що роботи проводилися на основі офіційного дозволу та в межах домовленостей Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам’яті. Це свідчить про інституційну підтримку діалогу між країнами.

Політичний контекст експедиції також є важливим. Її проведення узгоджували на рівні президентів України та Польщі — Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Такий рівень координації підкреслює стратегічне значення історичної політики.

Ініціаторкою дослідження стала Кароліна Романовська, голова товариства «Польсько-українське примирення». Її участь демонструє роль громадянського суспільства у формуванні політики пам’яті та історичного діалогу.

Заява заступника міністра культури Івана Вербицького акцентує на головному: спільна робота над складними сторінками історії має зміцнювати довіру. Це ключовий елемент сучасних українсько-польських відносин.

Водночас результати експедиції піднімають низку питань. Чи були поховання перенесені? Чи є помилки в історичних свідченнях? Чи могли події відбуватися в іншій локації? Ці питання залишаються відкритими.

Історики зазначають, що пошук місць поховань жертв Другої світової війни часто ускладнюється браком точних джерел. Усні свідчення, на які спираються дослідники, можуть містити неточності або суперечності.

Ключові слова цієї ситуації — історична пам’ять, археологічні дослідження, Волинська трагедія, польсько-українські відносини, масові поховання, Друга світова війна, Рівненщина, пошукові роботи, жертви війни, історична правда, примирення, дослідження історії.

Факт відсутності знахідок не означає завершення процесу. Навпаки, це може стати відправною точкою для нових експедицій і точнішого картографування місць трагедій.

Важливо також, що подібні дослідження відбуваються у відкритому форматі, з участю міжнародних партнерів. Це знижує ризик політизації результатів і підвищує довіру до висновків.

Для місцевих громад такі експедиції мають подвійне значення. З одного боку — це можливість встановити правду, з іншого — потенційне джерело напруги через різні інтерпретації минулого.

Аналітики наголошують: політика пам’яті повинна базуватися на фактах, а не на припущеннях. Саме тому подібні польові дослідження є критично важливими для формування об’єктивного історичного наративу.

У перспективі Україна і Польща можуть розширити співпрацю у сфері історичних досліджень. Це включає спільні архівні проєкти, цифровізацію даних і нові експедиції в інших регіонах.

Таким чином, експедиція в Углах стала не стільки відповіддю, скільки новим етапом у складному процесі пошуку історичної правди. Її результати вже впливають на дискусії про пам’ять, відповідальність і майбутнє українсько-польського діалогу.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Історія, із заголовком: "Пошуки без знахідок: що означає експедиція на Рівненщині для історії".

Матеріал підготував(-ла): Єва Писаренко

Новину опубліковано: 30 березня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Одна кнопка на павербанку, яка змінює все: приховані функції, про які майже ніхто не знає

Більшість користувачів навіть не здогадуються, що кнопка на павербанку — це не просто “ввімкнути/вимкнути”. Вона може показувати заряд, змінювати режими та керувати живленням пристроїв

Держава запровадила нові виплати по 50 тисяч гривень: хто зможе отримувати додаткову допомогу

Кабінет Міністрів України розширив перелік осіб, які матимуть право на щомісячну виплату у 50 тисяч гривень після повернення з російського полону. Гроші призначатимуть тим, хто потребує тривалого стаціонарного лікування.

Зарплати понад 100 тисяч і бронювання від мобілізації: кому в Україні роботодавці готові платити найбільше

В Україні стрімко зростає кількість вакансій із можливістю бронювання. Роботодавці підвищують зарплати, а окремим фахівцям уже пропонують понад 100 тисяч гривень на місяць.

Вибухи у Вишневому: Зеленський розкрив, кому належав склад і кого чекає покарання

Президент заявив, що склад із боєприпасами перебував у структурі одного з підприємств «Укроборонпрому», а за наслідками розслідування очікуються кримінальні справи та кадрові рішення.

Названо найсильніші паспорти світу: Європа встановила рекорд, а США втратили колишні позиції

Новий Глобальний індекс паспортів 2026 показав абсолютне домінування європейських країн. Експерти пояснили, чому свобода подорожей уже не є головним критерієм оцінки.

Європейські новини:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Європа готує Україні рекордний оборонний кредит: 60 мільярдів євро на британську зброю можуть змінити ситуацію на фронті

Європейський Союз наблизився до ухвалення масштабної програми оборонного кредитування України. Київ може отримати доступ до 60 мільярдів євро для закупівлі британського озброєння та військової техніки, що стане одним із найбільших фінансових рішень союзників від початку повномасштабної війни.

Польща зробила неочікуваний крок щодо МіГ-29: у Києва знову з’явився шанс отримати винищувачі

Перемовини про передачу польських МіГ-29 Україні отримали новий імпульс. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що сторони знову повернулися до діалогу, а шанси на успішне завершення домовленостей суттєво зросли.