Протокол Берклі сьогодні вважається одним із головних міжнародних стандартів документування воєнних злочинів та порушень прав людини. Однак повномасштабна війна в Україні, стрімкий розвиток цифрових технологій та нові виклики у сфері збору доказів показали, що навіть цей механізм потребує оновлення та адаптації до сучасних умов.
Про це заявили експерти під час обговорення в Укрінформі на тему імплементації Протоколу Берклі в Україні та його інтеграції у національну правову систему.
Голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук наголосив, що Протокол Берклі фактично став «золотим стандартом» у сфері фіксації воєнних злочинів. Водночас він переконаний, що документ уже потребує змін з огляду на нові реалії війни, з якими зіткнулася Україна.
За його словами, сучасний характер бойових дій, величезний масив цифрових доказів та новітні технології створюють виклики, яких не існувало ще кілька років тому. Саме тому міжнародні стандарти мають постійно оновлюватися.
Доктор юридичних наук, професор та академік Національної академії правових наук України Василь Костицький також підтримав необхідність внесення змін до Протоколу Берклі. Крім того, він закликав підготувати окремий законопроєкт щодо його повноцінної імплементації в українське законодавство.
Директорка Юридичного інституту КНЕУ імені Вадима Гетьмана Людмила Кожура пояснила, що Протокол Берклі щодо розслідування з використанням цифрових відкритих джерел був розроблений за підтримки Управління Верховного комісара ООН з прав людини спільно з експертами Каліфорнійського університету в Берклі.
Головна мета документа — створити професійні стандарти для збору, перевірки, збереження та використання цифрової інформації з відкритих джерел під час документування міжнародних злочинів та порушень прав людини.
Фактично йдеться про перетворення хаотичного цифрового контенту — фотографій, відео, геолокацій, часових міток та інформації із соцмереж — на юридично значущі докази, які можуть бути використані у міжнародних судах.
За словами Кожури, сучасні війни залишають не лише фізичні руйнування, а й величезний цифровий слід. Саме тому відкриті джерела сьогодні відіграють дедалі важливішу роль у розслідуванні міжнародних злочинів.
Одним із перших прикладів ефективного використання цифрових доказів стало розслідування катастрофи малайзійського Boeing MH17 на Донбасі. Тоді аналіз фото, відео, геолокації та часових міток допоміг реконструювати події та встановити обставини трагедії.
Ця справа стала переломним моментом для міжнародного правосуддя, адже світ уперше побачив, що відкриті цифрові джерела можуть бути не просто інформаційним шумом, а потужною доказовою базою.
Ще одним важливим прикладом став сирійський конфлікт. Через неможливість міжнародних слідчих фізично потрапити до багатьох районів бойових дій цифрові джерела нерідко ставали єдиним способом документування злочинів.
Водночас експерти наголошують: цифрові матеріали не можна автоматично вважати абсолютною правдою. Фото та відео можуть редагуватися, монтуватися, вириватися з контексту або навіть створюватися за допомогою технологій дипфейку.
Саме через це міжнародна спільнота потребувала єдиного стандарту перевірки та оцінки цифрових доказів. Протокол Берклі фактично створив систему довіри до цифрових матеріалів, подібно до того, як класична криміналістика свого часу сформувала стандарти роботи з речовими доказами.
Експерти наголошують: якщо злочин був зафіксований, але доказ неможливо використати юридично, це означає втрату справедливості. Саме тому право має адаптуватися до цифрової епохи так само швидко, як змінюються технології.
Людмила Кожура підкреслила, що війна в Україні стала однією з найбільш документованих у сучасній історії. Йдеться про події у Бучі, Ірпені, Маріуполі, Ізюмі, депортацію українських дітей, атаки на цивільну інфраструктуру та злочини проти військовополонених.
Значна частина первинних доказів цих злочинів існує саме у цифровому форматі — це записи камер спостереження, відео з телефонів, супутникові знімки, матеріали із соціальних мереж та OSINT-розслідувань.
Міжнародний кримінальний суд уже активно використовує цифрові докази у своїй роботі. Аналогічну практику застосовують США, Велика Британія та інші країни, які інтегрують Open Source Evidence у кримінальні провадження.
На думку експертів, Україна сьогодні має шанс не лише переймати міжнародний досвід, а й формувати нові стандарти роботи з цифровими доказами у воєнних злочинах.
Старший слідчий Національної поліції України Олександр Кравченко повідомив, що правоохоронці вже активно використовують принципи Протоколу Берклі у своїй роботі. Поліція перевіряє фото та відео на предмет маніпуляцій, аналізує цифрові матеріали та працює з потерпілими у комплексі.
Представник Військової служби правопорядку ЗСУ Роман Литвин додав, що у Міністерстві оборони вже розробляються нові документи щодо службових розслідувань, у яких враховуються окремі принципи Протоколу Берклі.
Водночас він визнав, що нині існують серйозні проблеми із передачею цифрових матеріалів між різними правоохоронними структурами, збереженням їхньої ідентичності та забезпеченням цифрової безпеки.
Експерти переконані: війна в Україні фактично стала каталізатором для переосмислення міжнародних підходів до документування воєнних злочинів. І саме зараз формується нова правова практика, яка у майбутньому може стати основою для міжнародного правосуддя у цифрову епоху.
