У ніч на 24 квітня Київ зазнав одного з найпотужніших авіаударів із початку цього року: російські війська випустили мінімум сім балістичних ракет та дрони по житлових кварталах мікрорайону Святошин, західніше центру міста. За попередніми даними, щонайменше вісім людей загинули, понад сімдесят зазнали поранень, і близько десяти мешканців вважаються зниклими безвісти — ймовірно, похованими під завалами пошкоджених будинків.
Ракета влучила просто в багатоповерхівку на вулиці Академіка Янгеля, де вщент зруйновано кілька поверхів. Очевидці розповідають про сильні поштовхи, що похитнули сусідні будівлі, а потім — густий стовп диму іскрів, який здіймався над місцем удару. Рятувальники ДСНС проводили пошукові роботи всю ніч: із-під зруйнованих перекриттів витягували людей, серед яких була й літня жінка з важкими травмами кінцівок.
В українському Генштабі анонімне джерело підтвердило агентству Reuters, що ракета, яка вразила житловий будинок, — це північнокорейський балістичний KN-23 (KN-23А) із бойовою частиною вагою до однієї тонни, що значно перевищує потужність еквівалентних російських ракет. KN-23 — це сучасна одноступенева ракета малої дальності (близько 450 км), яку Пхеньян демонстрував у військових парадах і неодноразово тестував із 2019 року.
Кремль офіційно не коментував застосування саме цього типу озброєння, обмежившись заявою, що обирає «військові та військово-суміжні цілі» для ударів по Україні. Уряд Північної Кореї також заперечує будь-які порушення санкційних режимів ООН та відмовляється визнавати передачу ракет до Росії. Втім, українська розвідка оцінює, що співпраця Москви та Пхеньяна значно посилилася після міжнародної ізоляції РФ навесні 2022 року.
За даними Головного управління розвідки Міноборони України, станом на початок 2025 року Пхеньян передав Росії 148 ракет типу KN-23 і KN-24, а також тисячі артилерійських снарядів, реактивних систем залпового вогню та навіть підготовлені групи північнокорейських фахівців і особового складу. Ці поставки вже встигли вплинути на динаміку бойових дій: заява про використання KN-23 у нічному обстрілі свідчить про готовність Росії застосовувати іноземні озброєння проти цивільної інфраструктури.
У відповідь на атаку в Київській міській військовій адміністрації знову закликали міжнародних партнерів пришвидшити постачання сучасних систем протиповітряної оборони. «Поки ця ракета долає наші рубежі, ціна життя мирних людей зростає в десятки разів», — заявив речник адміністрації. Уночі багато киян ховалося у громадських укриттях — школах, підвалах і станціях метро, де організували пункти медичної першої допомоги та психологічної підтримки.
Використання північнокорейських балістичних ракет на українському театрі бойових дій викликало стривоженість не лише в Європі, а й у Південній Кореї та її регіональних союзників. Там побоюються, що бойовий досвід, накопичений Пхеньяном під час війни в Україні, може бути застосований у майбутньому проти них. Сеул уже анонсував перегляд своєї військової доктрини та збільшення витрат на ПРО.
Експерти з питань безпеки звертають увагу на те, що передача Північною Кореєю сучасних балістичних ракет істотно розмиває межі локальних конфліктів, наближаючи війну до глобального рівня. «Ракети KN-23 із тонними фугасної бойової частини, які зараз почали використовувати в Україні, можуть несамохіть змінити баланс сил і стимулювати гонку озброєнь», — застерігає аналітик Центру військово-політичних досліджень Андрій Бондаренко.
Київська атака стала продовженням низки масованих ударів: за останній тиждень Росія била по Сумах, де загинули понад тридцять людей під час Вербної неділі, по Одесі дронами та по Запоріжжю плануючими авіабомбами. Попри дипломатичні зусилля, жодного реального припинення вогню не спостерігається.
На тлі цих подій Україна активізує роботу в ООН та в ОБСЄ, добиваючись розширення санкцій проти держав-співучасників агресії. У парламенті вже зареєстровано проєкт звернення до Генасамблеї ООН з вимогою визнати передачу Північною Кореєю озброєнь актом міжнародного тероризму.
З погляду гуманітарної безпеки, залишається ключовим питання захисту мирного населення. Офіс ООН з координації гуманітарних питань назвав нічний обстріл «грубим порушенням міжнародного гуманітарного права» й закликав негайно припинити атаки по цивільних об’єктах.
У підсумку, виявлення північнокорейської ракети KN-23 у Києві — це новий рівень ескалації російсько-української війни. Він демонструє, що Москва готова запозичувати навіть заборонені за міжнародними санкціями засоби для продовження агресії. Водночас це ще раз підкреслює необхідність для України та її союзників посилювати системи протиповітряної оборони, розширювати санкційний тиск на держпостачальників озброєнь і шукати нові міжнародні механізми стримування агресора.
