Росія розгорнула нову небезпечну кампанію в Чорному морі, спрямовану проти торговельного судноплавства біля берегів України. Йдеться вже не лише про пошкодження окремих суден чи ускладнення роботи портів. Ударів зазнають десятки цивільних вантажних кораблів, які забезпечують вивезення українського зерна на міжнародні ринки. Наслідки цього протистояння можуть далеко вийти за межі Чорного моря та безпосередньо торкнутися глобальної продовольчої безпеки.
Як пише The New York Times, нова хвиля атак припала на початок сезону збору врожаю. Саме цей період є критично важливим для українських аграріїв, адже зерно необхідно не тільки зібрати та зберегти, а й оперативно доставити покупцям за кордоном. Якщо морська логістика буде паралізована, величезні обсяги продукції можуть опинитися заблокованими.
Україна залишається одним із важливих світових постачальників пшениці, кукурудзи та ячменю. Тому проблеми з її експортом автоматично створюють ризики для країн, які залежать від імпорту продовольства. Особливо гостро це може відчутися в державах, де навіть невелике зростання цін на зерно здатне спричинити серйозні соціально-економічні наслідки.
Чорне море знову стає пасткою для торгових суден
За даними українських офіційних представників, протягом червня та липня російські сили атакували щонайменше 50 вантажних суден. Унаслідок цих ударів загинули понад 30 цивільних людей.
Цифри демонструють масштаб проблеми: йдеться про систематичний тиск на торговельні маршрути, а не про поодинокі інциденти. Сучасні засоби ураження дозволяють завдавати ударів по цілях на значній відстані, а великі повільні вантажні кораблі практично не мають можливості швидко змінити курс або уникнути атаки.
Українські порти Одеса та ще два порти поблизу є ключовими для цієї системи. За оцінками, саме на них припадає близько 60% щомісячного експортного доходу України, який загалом становить приблизно 3,5 мільярда доларів.
Фактично під загрозою опинилася одна з головних артерій української економіки.
Для аграрного сектору це може мати особливо болючі наслідки. Фермери витрачають величезні кошти на насіння, паливо, техніку, добрива та збирання врожаю, розраховуючи на подальший продаж продукції. Якщо зерно неможливо вивезти, гроші перестають повертатися в економіку. Це створює борги, проблеми з новою посівною та ризик банкрутств.
Українська аграрна рада вже попередила про можливу хвилю неплатоспроможності підприємств і закликала до екстреного кредитування та державних гарантій.
Світ уже бачив, чим закінчується блокада українського зерна
Нинішня ситуація болісно нагадує події 2022 року. Після початку повномасштабного вторгнення українські морські порти опинилися заблокованими, а світові ціни на продовольство різко зросли.
За оцінками, тоді близько 70 мільйонів людей опинилися під підвищеним ризиком гострого дефіциту продовольства. У липні 2022 року за посередництва ООН і Туреччини вдалося запустити Чорноморську зернову ініціативу, яка тимчасово відновила експорт.
Згодом домовленість припинила діяти. Однак Україна за цей час змогла послабити присутність російських військових кораблів у північно-західній частині Чорного моря та сформувати власний морський коридор.
Тепер ця система знову опинилася під величезним тиском.
Удар по Україні може стати ударом по світовій торгівлі
Небезпека ситуації полягає не лише у вартості українського зерна. Чорне море є частиною глобальної транспортної системи, яка забезпечує переміщення величезних обсягів товарів між континентами.
Морські маршрути дедалі частіше стають мішенню для дронів, ракет та інших засобів ураження. Подібні процеси спостерігаються і в інших стратегічних регіонах, зокрема в Червоному морі та біля Ормузької протоки.
Для світової економіки це створює надзвичайно небезпечний прецедент. Якщо торгові судна перестають бути захищеним елементом міжнародної торгівлі, перевезення стають дорожчими, страхування зростає, маршрути доводиться змінювати, а кінцева ціна товарів збільшується для споживачів.
Експертка з морських загроз Елізабет Бро з Atlantic Council заявила, що йдеться про систематичну кампанію проти торгових суден, які перевозять сільськогосподарську та іншу невійськову продукцію до українських портів і з них. На її думку, такі дії суперечать міжнародним нормам, зокрема принципам свободи судноплавства.
Москва і Київ розширюють морське протистояння
Водночас морська ескалація не є односторонньою. Україна також регулярно атакує російські об'єкти та судна, які, за її оцінками, пов'язані з військовою економікою Росії.
Однією з причин таких ударів називають використання танкерів і вантажних суден для обходу санкцій та транспортування енергоносіїв. Саме тому частина суден, які формально є цивільними, розглядається Києвом як елемент економічної системи, що забезпечує фінансування війни.
Перед світанком у середу Україна атакувала російський порт Новоросійськ. За словами президента Володимира Зеленського, були уражені позиції протиповітряної оборони, причали та портова інфраструктура.
У відповідь Володимир Путін назвав українські удари по російських суднах «піратством» і заявив про готовність відповідати.
Тим часом біля українського узбережжя ситуація залишається надзвичайно напруженою. За словами командира дивізіону патрульних катерів Олександра, російські оператори регулярно використовують дрони для спостереження за торговими суднами. За його словами, безпілотники також атакували рятувальників після ударів.
Це перетворює море на зону постійного ризику навіть для людей, які не мають жодного стосунку до бойових дій.
Наслідки можуть відчути далеко від України
Найстрашніше в цій історії полягає в тому, що наслідки атак не завершуються біля українського берега. Кожне пошкоджене судно, кожна затримана партія зерна та кожен закритий порт створюють додатковий тиск на світову систему постачання продовольства.
Україна може втрачати експортні доходи, аграрії — ринки збуту, перевізники — можливість працювати, а споживачі в інших країнах — доступ до доступного продовольства.
Саме тому нинішня боротьба за Чорне море є значно більшою, ніж суперечка за контроль над окремими морськими маршрутами. На кону опинилася здатність світової торгівлі функціонувати без страху перед ракетами та дронами.
І якщо морські коридори для зерна знову почнуть масово закриватися, рахунок за цю війну може отримати не лише Україна. Його відчує весь світ — у вартості хліба, кормів, продуктів харчування та стабільності продовольчих ринків.
