Україна може зіткнутися з новою хвилею ударів по критичній інфраструктурі, наслідки яких здатні виявитися ще болючішими за торішні атаки на енергосистему. Якщо минулої зими головною ціллю стали електростанції, підстанції та об'єкти теплопостачання, то тепер під загрозою може опинитися система водопостачання країни.
Про це попередив перший віцепрем'єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль в інтерв'ю POLITICO. За його словами, нинішня стратегія Росії спрямована не лише на руйнування інфраструктури, а й на створення умов, які зроблять повсякденне життя українців максимально складним.
Вода може стати новою мішенню
Шмигаль наголосив, що російська армія здатна змінити пріоритети своїх атак. Якщо раніше основний удар припадав на енергетику та систему опалення, то тепер особлива увага може бути приділена водозаборам, насосним станціям, очисним спорудам та іншим елементам систем водопостачання.
За словами міністра, навіть масштабні відключення електроенергії залишають людям шанс адаптуватися, якщо зберігається доступ до води та газу. Проте без централізованого водопостачання й каналізації великі міста можуть опинитися у надзвичайно складній ситуації вже через кілька діб.
Саме тому питання захисту водної інфраструктури стає одним із ключових викликів найближчих місяців.
Чому водопостачання має критичне значення
Система водопостачання забезпечує не лише побутові потреби населення. Від її стабільної роботи залежить функціонування лікарень, підприємств, закладів освіти, пожежних служб, транспорту та практично всіх сфер міського життя.
Порушення роботи насосних станцій може призвести до припинення подачі води у багатоповерхові будинки, а також створити серйозні проблеми для роботи каналізаційних систем.
Фахівці неодноразово наголошували, що тривале припинення водопостачання становить загрозу не лише комфорту населення, а й санітарно-епідеміологічній безпеці. Саме тому захист таких об'єктів стає питанням національної безпеки.
Виснаження населення як елемент стратегії
На думку Шмигаля, атаки на критичну інфраструктуру мають не лише військову, а й психологічну мету.
Він зазначив, що Росія намагається максимально виснажити українське суспільство, створюючи постійний тиск на цивільне населення. Розрахунок полягає у тому, щоб люди через втому від війни, побутові труднощі та перебої в роботі життєво важливих систем почали вимагати від влади політичних рішень на умовах Кремля.
Водночас українська влада наголошує, що країна вже пройшла надзвичайно складні випробування попередніх зим і змогла зберегти працездатність критичної інфраструктури навіть за умов масованих ракетних ударів.
Масштаби руйнувань енергетики
Міністр також навів цифри, які демонструють масштаби втрат української енергетики за роки повномасштабної війни.
До 2014 року встановлена потужність української енергосистеми становила близько 54,5 ГВт. Після початку бойових дій цей показник скоротився до 32 ГВт.
Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру взимку виробництво електроенергії впало приблизно до 12 ГВт. При цьому внутрішня потреба країни була приблизно на 6 ГВт більшою.
За словами Шмигаля, понад 80% українських електростанцій були знищені або отримали різного ступеня пошкодження. Відновлення таких об'єктів потребує не лише часу, а й колосальних фінансових ресурсів.
Попри це українські енергетики продовжують ремонти практично безперервно, повертаючи до роботи пошкоджені об'єкти та підсилюючи стійкість енергосистеми.
Україні потрібна міжнародна підтримка
Одним із головних факторів проходження наступного опалювального сезону залишається міжнародна допомога.
Шмигаль зазначив, що країна потребує не лише додаткових засобів протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів для захисту критичної інфраструктури. Не менш важливим є фінансування аварійних ремонтів і закупівлі обладнання.
За оцінками уряду, близько 500 мільйонів євро необхідно для Фонду підтримки енергетики, який фінансує оперативне відновлення пошкоджених об'єктів.
Окремим питанням залишається підтримка НАК "Нафтогаз України". Для відновлення після численних атак компанії необхідно ще близько 400 мільйонів євро. Україна розраховує, що одним із партнерів у цьому напрямку стане Канада.
Попереду ще одна складна зима
Українська енергетична система продовжує працювати в умовах постійної небезпеки. Одночасно тривають ремонти, будуються додаткові захисні споруди, модернізується обладнання та посилюється протиповітряний захист ключових об'єктів.
Водночас енергетики вже попереджають про складний серпень, коли через спеку та високі навантаження можуть застосовуватися графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу. Це дозволить збалансувати систему й накопичити необхідний резерв перед осінньо-зимовим періодом.
Попередження уряду про можливі атаки на водопостачання свідчить про те, що боротьба за стійкість критичної інфраструктури входить у новий етап. Захист води, електроенергії, тепла та газопостачання стає одним із головних завдань держави напередодні чергового опалювального сезону, адже саме від безперебійної роботи цих систем залежить повсякденне життя мільйонів українців.
