Росія значно активізувала спостереження за критично важливими військовими та ядерними об'єктами на території європейських держав. Саме такого висновку дійшли експерти Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), які проаналізували десятки випадків появи безпілотників над стратегічними об'єктами в країнах НАТО. Нові дані викликають серйозне занепокоєння серед західних партнерів, адже йдеться не лише про окремі інциденти, а про системну кампанію зі збору розвідувальної інформації та психологічного тиску.
Про результати дослідження повідомило видання The Guardian із посиланням на аналітиків IISS. За інформацією дослідників, із кінця 2024 року було вивчено 144 інциденти із застосуванням безпілотників у понад десяти європейських країнах. Особливу увагу привертає те, що ці польоти відбувалися фактично без жодної протидії з боку систем протиповітряної оборони.
Експерти наголошують: хоча дрони неодноразово фіксували над військовими базами, аеропортами та іншими стратегічними об'єктами, жоден із них не був збитий або перехоплений. Це стало одним із найтривожніших висновків дослідження, адже демонструє наявність серйозних прогалин у захисті критичної інфраструктури держав Альянсу.
Особливий інтерес безпілотники проявляли до об'єктів, пов'язаних із ядерним потенціалом країн Заходу. Так, у листопаді 2024 року підозрілі літальні апарати були зафіксовані над британськими військовими базами Лейкенхіт та Фейрфорд. Саме база Лейкенхіт, за повідомленнями західних медіа, може використовуватися для розміщення американської ядерної зброї.
Подібні випадки продовжилися й у наступному році. У грудні 2025 року щонайменше п'ять безпілотників пролетіли над французькою військово-морською базою Іль-Лонг, де базуються сили ядерного стримування Франції. Майже одночасно дрони були помічені над бельгійською авіабазою Кляйне-Брогель та нідерландською базою Фолкель. Обидва об'єкти також пов'язують із розміщенням американської ядерної зброї в Європі.
Фахівці IISS вважають, що така концентрація польотів над подібними об'єктами навряд чи є випадковістю. Ймовірною метою може бути збір максимально детальної інформації про систему охорони, маршрути пересування військової техніки, логістичні ланцюги та рівень готовності сил реагування.
Окрему увагу аналітики приділили можливому зв'язку цих операцій із так званим російським «тіньовим флотом». У звіті згадуються судна HAV Dolphin та Seasons 1, які перебували в акваторії Північного моря неподалік британських військових баз саме в період появи безпілотників. Дослідники припускають, що такі кораблі могли використовуватися як мобільні платформи для запуску або забезпечення роботи дронів.
Судно HAV Dolphin уже раніше привертало увагу європейських спецслужб. У травні 2025 року виникли підозри, що саме з нього могли координувати польоти безпілотників над об'єктами Бундесверу, де зберігається секретна військова інформація. Попри масштабні перевірки за участю Федеральної поліції Німеччини, Водної поліції та бельгійських сил безпеки, прямих доказів тоді знайти не вдалося.
Втім, відсутність доказової бази не означає відсутності загрози. На думку експертів IISS, сукупність усіх фактів формує достатньо переконливу картину цілеспрямованої розвідувальної кампанії. Аналітик Чарлі Едвардс назвав ці польоти «серією тактичних успіхів для Кремля» та водночас «стратегічною поразкою оборони союзників».
За його оцінкою, мотиви подібної діяльності значно ширші, ніж звичайне фотографування військових об'єктів. Йдеться про комплексне ядерне спостереження, збір розвідувальної інформації, створення детальних карт військової логістики, вивчення маршрутів постачання озброєння, а також про ведення психологічної війни. Постійна присутність невідомих безпілотників над стратегічними об'єктами змушує держави витрачати дедалі більше ресурсів на безпеку, створюючи додаткове економічне навантаження.
Разом із тим дослідники відзначають і певні позитивні зміни. Останнім часом кількість зафіксованих польотів дещо знизилася. Однією з причин називають більш активні дії європейських держав щодо затримання підозрілих суден, пов'язаних із «тіньовим флотом», насамперед у Балтійському морі.
Проте проблема залишається далекою від вирішення. За даними екологічної організації Greenpeace, посилення санкційного та регуляторного тиску змушує «тіньовий флот» змінювати маршрути. Якщо раніше танкери переважно проходили поблизу шведського узбережжя, то нині вони дедалі частіше прямують ближче до берегів Німеччини, навіть якщо це подовжує маршрут. Подібна тактика дозволяє уникати окремих перевірок і водночас створює додаткові екологічні ризики через використання застарілих і часто незастрахованих суден.
Представники Greenpeace закликають німецьку владу діяти більш рішуче. На їхню думку, усі незареєстровані танкери, пов'язані з «тіньовим флотом», мають проходити обов'язкову перевірку. Це необхідно не лише для захисту довкілля, а й для посилення безпеки в регіоні, оскільки такі судна можуть виконувати набагато ширші завдання, ніж просте транспортування нафти.
На тлі цих висновків дедалі більше європейських держав переглядають власну оцінку загроз. Розвідка Швеції попереджає, що нинішній російський режим може залишатися джерелом небезпеки для сусідніх країн ще тривалий час навіть після завершення правління Владіміра Путіна. У Нідерландах Росію вже офіційно визначили головною загрозою для безпеки Європи у планах модернізації оборонного сектору. Тим часом міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський не виключає можливості проведення Москвою операцій «під чужим прапором» як приводу для подальшої ескалації.
Останні висновки IISS свідчать, що сучасне протистояння дедалі більше виходить за межі традиційних військових сценаріїв. Безпілотники, морські маршрути, приховані логістичні операції та інформаційно-психологічний вплив стають невід'ємними елементами нової моделі гібридної війни. Саме тому питання посилення захисту стратегічної інфраструктури та вдосконалення систем протиповітряної оборони вже сьогодні стає одним із ключових викликів для всього європейського континенту.
