Росія і Північна Корея створюють спільне виробництво дронів Shahed: наслідки для безпеки регіону і світу

Начальник Головного управління розвідки України Кирило Буданов повідомив, що Росія допомагає Північній Кореї створити виробництво дронів Shahed на її території. Це може суттєво змінити військовий баланс у регіоні та становить нову загрозу глобальній стабільності.



Російсько-північнокорейська співпраця: виклик безпеці регіону

Інформація, оприлюднена начальником ГУР Міноборони України Кирилом Будановим, відкриває тривожну перспективу для Східної Азії та світу загалом. За словами Буданова, між Росією та Північною Кореєю досягнуто домовленості про запуск виробництва безпілотників типу "Герань" і "Гарпія" — варіантів іранських Shahed-136 — на території КНДР. Це не просто технічна кооперація, а стратегічний альянс, який може мати далекосяжні наслідки.

Налагодження виробництва дронів у КНДР означає не лише розширення військово-промислових потужностей Пхеньяна, але й поглиблення технічної інтеграції між двома ізольованими від світової спільноти режимами. У такий спосіб Росія, маючи досвід запуску масового виробництва дронів на власній території, передає ноу-хау Північній Кореї, яка досі лише фрагментарно використовувала БПЛА у своїх військових доктринах.

Військова співпраця такого масштабу не є випадковістю. Це відповідь на посилення міжнародної ізоляції, санкційного тиску та спроб переорієнтації на взаємну вигоду між державами, які не підкоряються глобальним нормам. Саме тому перспектива зростання виробничих потужностей у КНДР — це дзвінок тривоги для Південної Кореї, Японії, а також усіх країн, які зацікавлені в стабільності регіону.

Військовий баланс на Корейському півострові під загрозою

Сьогоднішній військовий баланс між Північною та Південною Кореєю базується не лише на чисельності армій, а й на рівні технологічного оснащення. Якщо КНДР отримає змогу виробляти ударні дрони у великій кількості, це радикально змінить розклад сил.

Північна Корея, яка вже має в розпорядженні ракетну зброю, отримає новий інструмент тиску та демонстрації сили. Враховуючи можливість масового застосування Shahed-подібних дронів, Пхеньян зможе реалізовувати стратегію "насищення" повітряного простору в разі конфлікту. Це значно ускладнить роботу систем ППО Південної Кореї і США, які базуються в регіоні.

Потенційне озброєння КНДР дронами також означає більшу непередбачуваність поведінки режиму. Зважаючи на політичну ізольованість і радикальну риторику Пхеньяна, використання безпілотників може стати інструментом провокацій або тиску в дипломатичних переговорах. Південна Корея вже не раз стикалася з інцидентами на кордоні, але загроза масованої атаки дронами ставить безпеку на новий рівень.

Ключовим фактором у цьому контексті є технічна експертиза, яку Росія готова передати. Якщо Північна Корея не лише отримає техніку, але й навчиться масштабувати виробництво, загроза стане системною, а не епізодичною.

Історія дронів Shahed: як Росія адаптувала іранські технології

Shahed-136, створені в Ірані, стали одним із найвідоміших символів нового типу війни — з використанням масових, відносно дешевих, але ефективних ударних дронів. Росія отримала перші партії цих БПЛА ще у 2022 році. Згодом, у 2023-му, почала розгортати власне виробництво під назвою "Герань" у спеціальній економічній зоні "Алабуга" у місті Єлабуга, за понад 1200 кілометрів від фронту.

Сьогодні, за оцінками української розвідки, добове виробництво таких дронів у Росії досягло 170 одиниць, і до кінця року має зрости до 190. Це колосальний темп, який показує не лише технічну готовність, але й політичну рішучість. У цьому контексті передача виробничих технологій КНДР виглядає логічним продовженням політики військового самозабезпечення та експорту впливу.

Російська модель адаптації іранських дронів була не просто копіюванням, а глибоким технічним вдосконаленням: зміни у навігаційних системах, програмному забезпеченні, нові логістичні ланцюжки. Все це тепер може стати доступним і для Пхеньяна, що лише поглиблює ризики.

Нові альянси автократій: геополітична загроза

Нинішнє зближення Москви та Пхеньяна — не перша ознака формування нового осіального союзу автократій. Учасниками цього неформального альянсу вже є Іран, Сирія, частково Китай, і тепер дедалі активніше — Північна Корея. Їх об’єднує спільна мета: переосмислення світового порядку, де переважає сила, а не право. Спільне виробництво дронів — це не лише військова, а й символічна подія. Це демонстрація непокори західному світові, санкційному тиску, ізоляції. Це спроба показати, що навіть без доступу до глобальних ринків і технологій можна створювати загрозу.

Глобальна безпека опиняється під викликом. Якщо технології Shahed стануть масовим явищем у руках не лише Росії, а й КНДР, це відкриє шлях до експорту таких дронів у треті країни, особливо в зони нестабільності: Близький Схід, Африку, Латинську Америку.

Світова спільнота має відповісти

Наразі реакція міжнародної спільноти залишається стриманою. Однак ситуація потребує негайної уваги. Необхідні як розвідувальні, так і дипломатичні зусилля, щоб зупинити поширення небезпечних технологій. Північна Корея — не просто ще один учасник регіонального конфлікту. Це держава, яка вже має ядерну зброю і демонструє готовність порушувати міжнародні норми.

Зараз особливо важливо підтримувати співпрацю між країнами демократичного світу, посилювати санкційний режим і здійснювати технологічний контроль. Якщо дрони Shahed стануть частиною арсеналу Північної Кореї, це означатиме нову еру в конфліктності регіону.


Ця новина була опублікована у розділі: Тихоокеанський регіон, із заголовком: "Росія і Північна Корея створюють спільне виробництво дронів Shahed: наслідки для безпеки регіону і світу".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 11 червня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Ветеран KRAKEN опинився у центрі гучної справи: у Києві затримали бійця, якого пов’язують із вбивством на Балі

Засновник підрозділу Костянтин Немічев повідомив про затримання Гліба Новостройного. Слідство офіційно не розкриває деталей, однак справа може стосуватися резонансного викрадення та загибелі українця Ігоря Комарова в Індонезії.

Трагедія у ТЦК на Львівщині: військовослужбовця знайшли мертвим у службовому приміщенні

У Мостиськах виявили тіло військовослужбовця без ознак життя. Правоохоронці та спеціальна комісія з'ясовують усі обставини трагедії, попередньо подію кваліфікували як самогубство.

Чи накриє Україну нова хвиля виїзду взимку: соціолог пояснив, хто може залишити країну і чому

Попри складну зиму, обстріли та невизначеність, масового виїзду українців найближчим часом не прогнозують. Експерти вважають, що більшість тих, хто був готовий залишити країну, зробили це ще у 2022–2023 роках.

Маск кинув виклик Нолану: мільярдер пообіцяв створити «Одіссею» за допомогою ШІ вже цього року

Ілон Маск заявив, що до кінця року його компанія xAI створить повнометражний фільм за мотивами «Одіссеї» Гомера, використовуючи штучний інтелект Grok Imagine. Анонс прозвучав на тлі критики нової екранізації Крістофера Нолана.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Пекельна ніч для Києва: кількість жертв стрімко зросла, столиця оговтується після удару балістичними ракетами

Масована атака в ніч на 1 серпня забрала життя щонайменше дев'яти людей, понад 30 отримали поранення. Руйнування зафіксовані одразу у п'яти районах столиці, рятувальні роботи тривали всю ніч.

Європейські новини:

Польські МіГ-29 для України опинилися під загрозою? Країна НАТО несподівано попросила Варшаву про літаки

Польща отримала запит від однієї з країн НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які планували передати Україні. У Варшаві запевняють, що пріоритет залишається незмінним, однак ситуація може вплинути на подальшу долю бойових літаків.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Європа на межі нового міграційного конфлікту: країни ЄС хочуть покарати Іспанію через кризу у Сеуті

Масовий наплив мігрантів до іспанського анклаву в Північній Африці викликав гостру реакцію у Європі. Деякі країни вимагають обмежити участь Іспанії у Шенгенській зоні через проблеми із контролем кордонів.