З наближенням нового опалювального сезону для багатьох українців постає непросте питання: де буде легше пережити зиму — у місті чи в селі? На тлі пошкодження енергетичної інфраструктури, можливих перебоїв з електроенергією та високої вартості пального ідея виїхати з квартири у приватний будинок може здаватися очевидним рішенням.
Однак поспішати з таким переїздом не варто. Майбутня зима може виявитися складною як для мешканців міст, так і для людей у сільській місцевості. При цьому приватний будинок, який має піч або твердопаливний котел, зовсім не означає автоматичну енергетичну незалежність.
Про це в ефірі «Київ24» розповів голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв.
Чому переїзд у село не гарантує легшої зими
За словами експерта, українцям не варто поспішати залишати міста лише через побоювання щодо опалювального сезону. У сільській місцевості також є власні серйозні ризики та проблеми, які можуть проявитися саме взимку.
«В село не треба дуже швидко виїжджати. І в селі буде і небезпечно, і достатньо складно, і в місті», — зазначив Ігнатьєв.
Це важливе уточнення, адже приватний будинок часто сприймається як своєрідна страховка на випадок проблем з електроенергією. Є піч, є дрова — отже, тепло нібито забезпечене. Насправді все значно складніше.
Перш за все потрібно заздалегідь забезпечити достатній запас палива. Причому йдеться не лише про те, щоб придбати дрова, а й про їхню доставку, зберігання та підготовку до використання.
Саме транспортна складова, за словами експерта, зараз значною мірою визначає кінцеву ціну дров.
Дрова можуть стати головною статтею витрат
Висока вартість дров пов'язана не стільки з їхнім дефіцитом, скільки з дорожнечею пального. Станіслав Ігнатьєв наголошує, що найбільша фінансова складова у вартості дров — їхнє транспортування до споживача.
Тобто навіть за достатньої кількості деревини ціна готового запасу для опалення може залишатися високою.
Логіка тут проста. Дрова потрібно завантажити, перевезти до населеного пункту, доставити безпосередньо до будинку, а іноді ще й розколоти або додатково обробити. У кожному з цих процесів присутні витрати на пальне.
Тому подорожчання дизельного палива автоматично відображається на вартості опалення приватних будинків.
Для сім'ї, яка розраховує провести всю зиму в селі, це означає необхідність заздалегідь порахувати не лише ціну будинку чи оренди, а й реальні витрати на опалення.
Скільки дров знадобиться на зиму
Універсальної цифри, яка підійшла б для кожного приватного будинку, не існує. Потреба в паливі залежить від площі житла, утеплення стін, даху та вікон, температури взимку, типу печі або котла, а також від того, наскільки ефективно організована система опалення.
За словами Ігнатьєва, для звичайної сільської хати в середньому може вистачити приблизно 4–4,5 кубічних метра дров для опалення печі.
Але ситуація кардинально змінюється, якщо йдеться про великий приватний будинок.
Для такого житла потреба може становити близько 10–15 кубічних метрів, залежно від конструкції будинку та системи теплопостачання.
Різниця величезна. Тому людині, яка планує переїхати з квартири в приватний будинок, недостатньо просто запитати продавця або орендодавця, скільки дров залишилося.
Потрібно розуміти, скільки палива реально споживає конкретна система опалення протягом холодного сезону.
Чи є дефіцит дров
Наразі, за словами експерта, говорити про дефіцит дров не доводиться.
Це важливий момент, адже чутки про можливу нестачу твердого палива можуть спонукати людей скуповувати його заздалегідь і створювати додатковий ажіотаж.
Проблема, за оцінкою Ігнатьєва, полягає передусім у вартості доставки. Сам ресурс є, але його ціна для кінцевого споживача залежить від ситуації на паливному ринку.
Тому чекати останнього моменту з купівлею запасу все одно небезпечно. Якщо похолодання почнеться одночасно в багатьох регіонах, попит на доставку може різко зрости, а разом із ним — і логістичні витрати.
У квартирах теж можуть бути проблеми з теплом
Водночас переїзд у село не означає, що місто автоматично стане гіршим варіантом.
Енергетичний експерт Юрій Корольчук раніше попереджав, що навіть за звичайного перебігу зими температура у квартирах Києва в окремих ситуаціях може опускатися до 12–15 градусів.
Причина — стан столичної енергетичної інфраструктури та неможливість повністю відновити всі теплоелектроцентралі до початку опалювального сезону. Через це частина об'єктів може працювати з обмеженнями та виробляти менше тепла.
Для мешканців багатоповерхівок це особливо чутлива проблема. У квартирі людина значно сильніше залежить від централізованої системи опалення. Якщо вона працює нестабільно, можливості самостійно забезпечити тепло обмежені.
У приватному будинку ситуація інша: за наявності справної печі, котла та достатнього запасу палива сім'я може мати певну автономність.
Але ця автономність має свою ціну.
Головний ризик — не тільки холод
Важливо враховувати ще один фактор — безпеку.
Сільська місцевість не є автоматично безпечнішою за місто. У різних регіонах ризики можуть суттєво відрізнятися, а віддалені населені пункти часто мають гірший доступ до медичної допомоги, магазинів, аптек та інших необхідних послуг.
У зимовий період додаються проблеми зі станом доріг, транспортом і доступністю населених пунктів.
Якщо в будинку виникне серйозна поломка системи опалення, замерзнуть труби або закінчиться паливо, швидко вирішити проблему може бути набагато складніше, ніж у місті.
Тому рішення про переїзд має базуватися не на одному факторі — наприклад, на можливості топити дровами, — а на комплексній оцінці умов.
Енергосистема працює, але ризики залишаються
Водночас міністр енергетики Денис Шмигаль заявляв, що енергосистема України працює стабільно, а планових відключень електроенергії наразі немає.
Проте це не означає, що майбутній опалювальний сезон буде абсолютно безпроблемним.
Головним ризиком залишаються атаки по енергетичній інфраструктурі. Вони можуть пошкоджувати об'єкти генерації та мережі, а також сповільнювати відновлення вже пошкоджених енергооб'єктів.
Саме тому українцям варто готуватися не до конкретного сценарію, а до кількох можливих варіантів розвитку подій.
Чи варто їхати з міста в село
Однозначної відповіді для всіх українців немає.
Якщо приватний будинок добре утеплений, має справну піч або котел, достатній запас сухих дров, альтернативне джерело електроенергії, воду та нормальне транспортне сполучення, він справді може дати сім'ї більше автономності.
Але якщо будинок холодний, система опалення потребує ремонту, дрова доведеться купувати в останню хвилину, а найближчий магазин чи медпункт знаходиться за десятки кілометрів, такий переїзд може перетворитися на додаткове випробування.
Тому головний висновок експерта полягає не в тому, що українцям потрібно залишатися в містах або масово їхати в села. Він значно простіший: не варто приймати рішення про зимовий переїзд поспіхом.
Майбутній опалювальний сезон може бути непростим для всіх. У місті головною проблемою може стати залежність від централізованого тепла та електроенергії. У селі — необхідність самостійно забезпечувати опалення, висока вартість доставки палива та складніша доступність частини послуг.
Тому перед переїздом варто не лише запитати себе, де буде тепліше, а й порахувати повну вартість зимівлі.
Іноді будинок із піччю справді може стати надійною альтернативою квартирі. Але без запасу дров, справного обладнання та продуманого плану автономності сама наявність печі не врятує від складної зими.
Україні, схоже, доведеться пройти цей опалювальний сезон у режимі максимальної готовності. І для міських квартир, і для сільських будинків головним правилом залишається одне: краще підготуватися завчасно, ніж намагатися вирішити проблему вже тоді, коли за вікном буде мороз.
