Після чергової масштабної повітряної атаки на Київ Росія різко посилила не лише військовий, а й дипломатичний тиск. Москва почала відкрито погрожувати «системними ударами» по українській столиці та навіть закликала іноземних дипломатів залишити місто.
Такі заяви пролунали після однієї з наймасованіших атак останніх місяців, коли РФ застосувала майже весь спектр свого ракетного озброєння — від дронів-камікадзе «Шахед» до балістичних ракет «Кинджал», «Циркон» і навіть «Орєшнік».
На цьому фоні Україна дедалі голосніше говорить про нестачу систем протиповітряної оборони та дефіцит ракет для перехоплення балістичних цілей. Саме тому постає головне питання: чи справді Кремль здатен перетворити погрози на щоденний ракетний терор?
Експерти, опитані журналістами, вважають: попри агресивну риторику, можливості Росії для регулярних масованих атак усе ж мають межі.
Аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний пояснює, що російська військова промисловість не здатна забезпечувати постійний темп великих ракетних ударів.
За його словами, РФ фактично витрачає ракети одразу після виробництва, не маючи можливості накопичувати значні запаси.
«Росіяни використовують ту кількість ракет, яку виготовляють. Наприклад, виробництво “Іскандер-М” становить близько 60 одиниць на місяць, а під час весняних атак вони витратили близько 150. Тобто вони не можуть нарощувати темпи для щоденних ударів», — пояснив експерт.
За оцінками Земляного, масовані атаки можливі, однак із паузами приблизно у два-три тижні. Саме такий час потрібен для накопичення нових запасів ракет і підготовки до чергової великої атаки.
Цю думку підтримує і виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло. Він наголошує: кожен масштабний удар потребує не лише виробництва ракет, а й серйозної логістики та концентрації озброєння.
«Кожна атака потребує накопичення сил, а зосередження великої кількості зброї в одному місці несе ризик удару у відповідь від Сил оборони. Тому в середньому вони можуть завдавати ударів раз на три тижні», — зазначив Жмайло.
За оцінками експертів, загалом Росія здатна виробляти до 200 ракет різних типів на місяць. Йдеться про крилаті ракети Х-101, балістичні комплекси, аеробалістичні ракети та інші засоби дальнього ураження.
Окрему увагу зараз привертає ракета середньої дальності «Орєшнік», яку РФ почала використовувати як елемент психологічного тиску. Вперше про її застосування заговорили ще у 2024 році, а від початку 2026-го було зафіксовано вже два удари.
Втім, аналітики не вважають, що використання «Орєшніка» стане регулярним.
«Їх виготовляють в одиничних екземплярах. Використання можливе суто в пропагандистських цілях — можливо, раз на пів року для морального ефекту і створення “картинки перемоги” для російського генералітету та внутрішнього споживача», — пояснив Антон Земляний.
Щодо інших ракет, зокрема «Цирконів» та «Оніксів», експерти припускають, що їхнє застосування може почастішати. Однак і тут йдеться радше про точкові удари, а не про масове використання.
Раніше українська розвідка повідомляла, що Росія планувала виробляти до 10 ракет «Циркон» на місяць, однак фактичні темпи значно нижчі — близько трьох одиниць щомісяця. За два роки російська промисловість виготовила приблизно 200 таких ракет.
Експерти також звертають увагу: нинішні погрози Кремля мають не лише військову, а насамперед політичну та психологічну мету.
Одна з головних цілей Москви — тиск на Захід і спроба змусити союзників України схиляти Київ до переговорів на умовах РФ. Окремий розрахунок робиться на створення інформаційної паніки та демонстрацію нібито «неминучості» нових ударів.
Ще одним важливим елементом є спроба домогтися евакуації іноземних дипломатів із Києва. У разі такого сценарію російська пропаганда могла б використати це як доказ нібито «колапсу України» та втрати міжнародної підтримки.
«Вони постійно шукають наше слабке місце. Якщо у 2024 році вони тиснули числом, то зараз намагаються перевернути шахову дошку інформаційними операціями, щоб компенсувати відсутність стратегічних успіхів на полі бою», — підсумував Дмитро Жмайло.
На тлі загострення ситуації президент Володимир Зеленський уже звернувся до президента США Дональд Трамп із проханням посилити українську ППО. Київ попереджає: дефіцит систем Patriot та ракет-перехоплювачів стає критичним.
Тим часом Європейський Союз уже відреагував на нові погрози Москви, викликавши представника РФ через заяви про удари по Києву та рекомендації іноземним дипломатам залишити українську столицю.
Попри гучні заяви Кремля, експерти переконані: Росія не має ресурсів для безперервного щоденного терору такого масштабу. Однак загроза нових масованих атак залишається цілком реальною, а тому питання посилення ППО для України стає питанням виживання мільйонів людей.
