Стівен Міллер і «право» на Гренландію: як риторика анексії б’є по НАТО та Європі

Заяви Білого дому про можливість забрати Гренландію силою повертають мову імперіалізму, підривають суверенітет Данії та тестують межі міжнародного права.



У понеділок у США пролунала фраза, яка звучить як повернення в XIX століття: Стівен Міллер заявив, що Гренландія «має належати» Сполученим Штатам і що ніхто не воюватиме з США за її майбутнє.

Це не випадкова емоція, а політичний сигнал. Коли топпосадовець озвучує тезу про можливість силового сценарію, він тестує реакцію союзників і готує внутрішню аудиторію до думки, що анексія Гренландії — «нормальна опція».

Міллер обґрунтовував позицію мовою «сили» і «права сильнішого», фактично ставлячи військову силу вище за міжнародне право. Така риторика важлива не тим, що вона сказана, а тим, що вона нормалізує відмову від правил.

Паралельно активізувався й Дональд Трамп: медіа фіксують новий виток заяв про бажання отримати острів, а всередині його оточення з’явилися публічні «натяки» на майбутній контроль США.

Данія відповіла жорстко. Прем’єрка Метте Фредеріксен закликала Вашингтон «припинити погрози» щодо Гренландії та наголосила, що США не мають права анексувати частину Данського королівства.

На цьому тлі Гренландія теж підняла голос. Прем’єр Єнс-Фредерік Нільсен публічно дав зрозуміти, що «досить» і що острів не є об’єктом супердержавної риторики, навіть якщо відкритий до діалогу на поважних умовах.

Проблема для Заходу в тому, що Гренландія — не абстрактна територія на мапі. Це Арктика, військова логістика, спостереження, морські маршрути, а також ресурси Гренландії, які стають дорожчими політично, ніж економічно.

Але найчутливіший вузол — НАТО. Данія і США є членами Альянсу, і будь-яка погроза застосування сили проти союзника підриває сам сенс колективної оборони, включно з політичним змістом «статті 5».

Фредеріксен прямо апелює до того, що Королівство Данія є частиною НАТО, і що вже існує оборонний договір та домовленості, які дають США широкі можливості доступу до Гренландії без жодної анексії.

Саме тут видно стратегічну помилку риторики Міллера. Якщо США і так мають інструменти присутності, то розмова про «забрати» виглядає не як безпека, а як демонстрація домінування — тобто імперіалізм США у сучасному пакуванні.

Європейська реакція теж наростає. У публічному просторі з’явилися заяви підтримки Данії, бо для ЄС і Британії це не «суперечка про острів», а прецедент: чи можна шантажувати союзника силою заради геополітики.

Ще гірше те, що ця риторика йде «пакетом» з іншими кейсами. Міллер публічно говорив і про Венесуелу в категоріях контролю та «керування країною», відмахуючись від суверенітету як від «міжнародних люб’язностей».

Це важливо для розуміння майбутнього: коли одні й ті самі люди просувають логіку сили у Латинській Америці та в Арктиці, вони будують єдину картину світу, де правила — факультативні, а кордони — предмет торгу.

На тлі венесуельської історії ООН уже попереджала про небезпечний прецедент і правові ризики, пов’язані з американською операцією. Це підсилює аргумент, що нинішня лінія Вашингтона — не одиничний інцидент, а тенденція.

Для Данії ставка висока: якщо союзник дозволяє собі погрози, тоді будь-які гарантії безпеки Європи стають менш переконливими в очах суспільств і парламентів. А це прямо б’є по оборонних бюджетах, спільних місіях і довірі.

Для Гренландії ризик інший. Острів може опинитися між двох вогнів: з одного боку — економічні пропозиції та інвестиції, з іншого — політичний тиск і спроба грати на внутрішніх дебатах щодо автономії.

У Вашингтоні такі заяви часто продають як «реалізм». Але реальний реалізм — це наслідки: навіть натяк на силовий сценарій штовхає Копенгаген і Нуук шукати додаткові гарантії, а також жорсткіше фіксувати червоні лінії.

Окрема тема — інформаційна війна. Соцмережеві пости з символічним «прапором США над Гренландією» можуть виглядати як мем, але на практиці це інструмент тиску, який змушує уряди реагувати і піднімає градус.

Коли тиск стає нормою, міжнародне право перетворюється на декорацію. Саме це й лякає союзників: якщо «право сильного» приймається як правило гри, тоді малим і середнім державам залишається лише балансування або гонка озброєнь.

Внутрішньоамериканський вимір теж важливий. Такі заяви мобілізують електорат на тему «величі», але водночас створюють конфлікт із союзниками, від яких США залежать у Європі — від базування до розвідки та логістики Північної Атлантики.

Економічний підтекст не приховується. У публічній дискусії поруч із безпекою звучить теза про ресурси та території, які «вигідно» контролювати. Це робить тему суверенітету ще гострішою, бо нагадує колоніальну епоху.

Для Європи найгірший сценарій — не реальна атака, а довга ерозія довіри. Якщо в НАТО починають сумніватися у базовій логіці взаємного захисту, Альянс слабшає ще до будь-якого пострілу, і це бачать противники.

Для України й східного флангу НАТО контекст теж непрямо важливий: будь-яка тріщина в єдності Заходу знижує стримування. Тому нинішні слова про Гренландію — це не «екзотика», а тест того, чи збережеться дисципліна союзів у кризу.

У підсумку теза Міллера про «право» на чужу територію є прямим викликом сучасному порядку. Вона переводить геополітику в режим торгу силою і піднімає ціну помилки: один невдалий крок — і конфлікт з риторики стає реальністю.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Сполучені Штати, Північна Америка, Арктика, із заголовком: "Стівен Міллер і «право» на Гренландію: як риторика анексії б’є по НАТО та Європі".

Матеріал підготував(-ла): Тетяна Федорів

Новину опубліковано: 07 січня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Одна кнопка на павербанку, яка змінює все: приховані функції, про які майже ніхто не знає

Більшість користувачів навіть не здогадуються, що кнопка на павербанку — це не просто “ввімкнути/вимкнути”. Вона може показувати заряд, змінювати режими та керувати живленням пристроїв

Держава запровадила нові виплати по 50 тисяч гривень: хто зможе отримувати додаткову допомогу

Кабінет Міністрів України розширив перелік осіб, які матимуть право на щомісячну виплату у 50 тисяч гривень після повернення з російського полону. Гроші призначатимуть тим, хто потребує тривалого стаціонарного лікування.

Зарплати понад 100 тисяч і бронювання від мобілізації: кому в Україні роботодавці готові платити найбільше

В Україні стрімко зростає кількість вакансій із можливістю бронювання. Роботодавці підвищують зарплати, а окремим фахівцям уже пропонують понад 100 тисяч гривень на місяць.

Вибухи у Вишневому: Зеленський розкрив, кому належав склад і кого чекає покарання

Президент заявив, що склад із боєприпасами перебував у структурі одного з підприємств «Укроборонпрому», а за наслідками розслідування очікуються кримінальні справи та кадрові рішення.

Названо найсильніші паспорти світу: Європа встановила рекорд, а США втратили колишні позиції

Новий Глобальний індекс паспортів 2026 показав абсолютне домінування європейських країн. Експерти пояснили, чому свобода подорожей уже не є головним критерієм оцінки.

Європейські новини:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Європа готує Україні рекордний оборонний кредит: 60 мільярдів євро на британську зброю можуть змінити ситуацію на фронті

Європейський Союз наблизився до ухвалення масштабної програми оборонного кредитування України. Київ може отримати доступ до 60 мільярдів євро для закупівлі британського озброєння та військової техніки, що стане одним із найбільших фінансових рішень союзників від початку повномасштабної війни.

Польща зробила неочікуваний крок щодо МіГ-29: у Києва знову з’явився шанс отримати винищувачі

Перемовини про передачу польських МіГ-29 Україні отримали новий імпульс. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що сторони знову повернулися до діалогу, а шанси на успішне завершення домовленостей суттєво зросли.