У Польщі набули чинності нові правила, які змінюють умови проживання для частини українських біженців. Відтепер багато людей більше не зможуть безкоштовно проживати у центрах тимчасового розміщення й повинні будуть або самостійно оплачувати оренду житла, або знайти інше місце для проживання.
Найбільший удар ці зміни можуть завдати найбільш уразливим категоріям людей — пенсіонерам, особам з інвалідністю та тим, хто через стан здоров'я чи сімейні обставини не має можливості працювати. Саме вони сьогодні опинилися перед найбільшою невизначеністю.
«Ми не знаємо, що робити»
Одним із тих, кого безпосередньо торкнулися нові правила, став 74-річний Костянтин Костецький.
Разом із дружиною Вірою, якій 70 років, він залишив Куп'янськ після восьми місяців життя під російською окупацією. Подружжя знайшло прихисток у центрі для українських біженців у польському місті Гожув-Велькопольський, де проживає вже тривалий час.
Однак тепер їхнє майбутнє знову опинилося під питанням.
За словами чоловіка, родина не має жодного чіткого плану на випадок виселення.
Він зазначає, що молодші українці можуть знайти роботу, орендувати квартиру та поступово облаштувати нове життя, тоді як людям похилого віку зробити це значно складніше.
Подружжя отримує українські пенсії, однак їхній загальний дохід становить приблизно 800 польських злотих на місяць. Цієї суми недостатньо навіть для оплати оренди житла, не кажучи вже про інші необхідні витрати.
Найбільше ризикують літні люди та особи з інвалідністю
У центрі тимчасового проживання, де мешкає подружжя, наразі перебувають близько 70 літніх українців.
Керівник закладу Лес Гондор заявив, що не готовий залишити цих людей без допомоги.
За його словами, серед українців є багато тих, хто працює, сплачує податки та повністю забезпечує себе самостійно. Водночас існують категорії людей, які фізично не можуть працювати й потребують підтримки.
Він наголосив, що не може погодитися з тим, щоб людей похилого віку чи осіб з інвалідністю просто залишили без житла. Якщо виникне така необхідність, керівництво центру намагатиметься й надалі допомагати найбільш уразливим мешканцям.
Із труднощами стикаються навіть ті, хто працює
Проблеми виникають не лише у пенсіонерів.
30-річна українка Юлія Ахаркова разом із чоловіком виховує шістьох дітей і нині очікує народження сьомої дитини.
Обидва дорослих працюють у Польщі та готові самостійно оплачувати оренду житла. Проте знайти квартиру для великої родини виявилося надзвичайно складно.
За словами жінки, після того як власники житла дізнаються, що потенційні орендарі є українцями, частина з них відмовляється продовжувати розмову. Ситуація ще більше ускладнюється, коли мова заходить про велику кількість дітей у сім'ї.
Таким чином навіть фінансова готовність оплачувати житло не завжди гарантує можливість знайти квартиру.
Чому Польща змінила умови підтримки
Польська влада пояснює нововведення необхідністю оптимізувати державні витрати.
За оцінками, із початку повномасштабної війни польські платники податків уже спрямували близько 40 мільярдів злотих на підтримку українських громадян, які були змушені залишити свої домівки.
Саме тому уряд поступово змінює підхід до системи допомоги, стимулюючи тих, хто має можливість працювати, переходити до самостійного забезпечення житлом.
Водночас для окремих категорій людей реалізація такого підходу може стати серйозним викликом.
Експерти говорять і про політичний фактор
Деякі аналітики вважають, що рішення пов'язане не лише з економічними причинами.
Останнім часом між Києвом і Варшавою виникали дискусії щодо окремих питань двосторонніх відносин, зокрема аграрної політики, історичної пам'яті та європейської інтеграції України.
На цьому тлі, як зазначають експерти, у частини польського суспільства ставлення до українських біженців стало менш позитивним, ніж у перші роки після початку повномасштабної війни.
Водночас більшість польських політиків наголошує, що підтримка України залишається одним із пріоритетів зовнішньої політики країни.
Польща залишається одним із ключових партнерів України
Попри зміну правил проживання, Польща продовжує залишатися однією з держав, які надали Україні найбільшу допомогу після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Країна прийняла близько мільйона українських громадян, які були змушені виїхати через бойові дії, забезпечила гуманітарну підтримку, відкрила доступ до освіти, медицини та ринку праці, а також продовжує надавати Україні значну військову допомогу.
Однак нові правила демонструють, що система підтримки поступово переходить до нового етапу. Для багатьох українців це означатиме необхідність швидше інтегруватися у польське суспільство та самостійно вирішувати житлове питання. Водночас для людей похилого віку, осіб з інвалідністю та багатодітних сімей питання подальшого проживання залишається відкритим, а їхня доля значною мірою залежатиме від рішень місцевої влади, благодійних організацій та програм соціальної підтримки.
