Україна обмежує незалежність антикорупційних органів: загроза євроінтеграції

Попри зобов’язання перед ЄС та західними партнерами, влада посилює контроль над НАБУ і САП, спричиняючи критику та масштабні протести.



Україна зробила крок, який багато хто називає відступом від реформ: Верховна Рада проголосувала за зміни до законодавства, що обмежують автономію ключових антикорупційних органів — НАБУ і САП. Попри застереження міжнародних партнерів, президент Володимир Зеленський підписав цей закон.

Відтепер Генеральний прокурор, призначений главою держави, отримує широкі повноваження: може передавати справи між органами, перепризначати прокурорів і втручатися в діяльність слідчих. Ці зміни офіційно мотивують прагненням "усунути російський вплив", але для більшості експертів і дипломатів зрозуміло: мова йде про централізацію влади.

Європейські вимоги та внутрішнє згортання реформ

Боротьба з корупцією — ключова вимога для членства України в ЄС і продовження фінансової підтримки Заходу. Проте ухвалений закон, який надає контролюючі функції Генпрокуратурі, прямо суперечить принципам правової держави.

Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос висловила "серйозне занепокоєння", зазначивши, що знищення гарантій незалежності НАБУ — це крок назад. Вона наголосила: верховенство права стоїть у центрі переговорів про вступ до Європейського Союзу.

Антикорупційні органи були створені після Революції Гідності у 2014 році, як елемент розриву з радянсько-російською системою. Їхня незалежність є символом нового курсу країни.

Українці протестують на першому мітингу під час війни проти нещодавно прийнятого закону, який обмежує незалежність антикорупційних інституцій, на тлі нападу Росії на Україну, в центрі Львова, Україна, 22 липня 2025 року — Роман Балук

Протести на тлі арештів і обшуків

Приводом до законодавчих змін стала гучна операція СБУ: двох працівників НАБУ було затримано за підозрою у зв’язках з Росією, а по всій країні провели обшуки. Хоча формально це подавалося як боротьба з диверсантами, багато хто вважає це прикриттям для знищення опозиційних голосів у системі.

Керівник НАБУ Семен Кривонос публічно закликав президента не підписувати закон, назвавши його "спробою знищення антикорупційної інфраструктури України". Проте Зеленський це проігнорував. У нічному зверненні він заявив, що реформування системи — "необхідність очищення", але пообіцяв, що НАБУ і САП "продовжать роботу".

На тлі цих подій відбулася найбільша акція протесту від початку повномасштабної війни: сотні людей зібралися біля Офісу президента, виступаючи проти втручання у незалежні органи. Подібні мітинги пройшли в Одесі, Львові, Харкові.

Падіння довіри інвесторів і ринків

Одразу після ухвалення закону державні облігації України на міжнародних ринках втратили понад 2% у вартості. Частина з реструктуризованого боргу на $20 млрд подешевшала на понад 1 цент, торгуючись на рівні 45–50 центів за долар. Це свідчить про втрату довіри інвесторів до стабільності інституцій.

Міжнародні донори розцінюють незалежну боротьбу з корупцією як передумову для подальшої підтримки — фінансової, політичної та військової.

Українці протестують на першому мітингу під час війни проти нещодавно прийнятого закону, який обмежує незалежність антикорупційних інституцій, на тлі нападу Росії на Україну, біля адміністрації президента в Києві, Україна, 22 липня 2025 року — Станіслав Козлюк

Репресії проти активістів і кризові сигнали

Цього місяця українська влада висунула обвинувачення у шахрайстві одному з найвідоміших антикорупційних активістів. Його також звинувачують в ухиленні від мобілізації. Правозахисники та міжнародні НУО вважають це політично мотивованою справою — відплатою за викриття корупції у вищих ешелонах влади.

Раніше уряд відхилив кандидатуру чинного детектива НАБУ на посаду голови Бюро економічної безпеки, незважаючи на те, що він був одноголосно підтриманий міжнародною комісією.

Дипломати вже називають ситуацію "найнебезпечнішим моментом" для незалежності антикорупційних структур. Українська влада, за словами одного з них, "випробовує межі терпіння" союзників.

Реакція громадськості та символи спротиву

Протести в Києві стали символом захисту курсу, якого Україна прагне з 2014 року. Виступаючи на мітингу, 18-річна Владислава з Луганщини сказала: "Я знаю, що значить, коли вся влада в одних руках, коли нічого не прозоро. Я не хочу, щоб у нас було так само".

Голова військової розвідки Кирило Буданов у Telegram закликав до об’єднання суспільства. Він не згадав закон напряму, проте наголосив: "Маємо спільне лихо, одного ворога. Внутрішні протиріччя варто вирішувати через діалог, а не боротьбу за вплив".


Ця новина була опублікована у розділі: Політика, Політичні новини, із заголовком: "Україна обмежує незалежність антикорупційних органів: загроза євроінтеграції".

Матеріал підготував(-ла): Тесленко Олександра

Новину опубліковано: 23 липня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

7 порід котів, які стануть вашою тінню: ці пухнастики не захочуть відходити від вас

Деякі коти настільки прив’язуються до людини, що ходять за нею по дому, сплять поруч і постійно шукають уваги. Розповідаємо про сім порід із особливо товариським характером.

Сивина більше не проблема: модна техніка фарбування змінює правила гри для жінок

Grey blending стрімко набирає популярності у 2026 році: сріблясті пасма не приховують, а перетворюють на частину зачіски, роблячи відростання волосся майже непомітним.

«Сліпа зона»: техно-горор про систему, яка не передбачає смерть — вона знає, який вибір людина зробить перед нею

Дванадцять картин загиблого художника, дванадцять майбутніх власників і алгоритм, здатний перетворити звички людини на маршрут до пастки. «Сліпа зона» — горор про світ, де найбільша загроза не стежить за тобою, а вчиться бути тобою.

«Ті, що лежать під каменем» В. Л. Блэквуда: огляд горору про Кам’яне село, пам’ять, двійників і людей під каменем

Двадцять сім років тому Соломія зникла біля теплого валуна. Тепер її брат повертається в поліське село й знаходить фотографію зниклої сестри, зроблену задовго до її народження. «Ті, що лежать під каменем» перетворює пам’ять на джерело жаху.

«Тиха кімната»: психологічний трилер про людину, яка хотіла забрати у кривдників владу — і непомітно зробила її своєю

Тридцятирічний технік, спогади про дитбудинок, троє мертвих чоловіків і слідча, яка шукає не спільне між жертвами, а момент, коли одна людина вирішила, що має право винести їм вирок. «Тиха кімната» — трилер про владу над чужим страхом.

Європейські новини:

Дощова зима більше не рятує Європу: вчені попередили про нову небезпеку

Потепління змінює правила водного балансу: навіть після рясних зимових дощів ґрунт може пересохнути вже навесні, створюючи загрозу врожаям, річкам і водопостачанню.

Європу накрила смертельна спека: цього літа вже загинули щонайменше 35 тисяч людей

Чотири хвилі аномальної спеки поспіль стали причиною тисяч смертей у Європі. Експерти попереджають, що остаточні цифри можуть виявитися значно вищими.

Бернем готує важливу місію до Трампа: Британія хоче домогтися ракет Patriot для України

Прем’єр Великої Британії планує у вересні разом з іншими європейськими лідерами звернутися до Дональда Трампа щодо додаткових ракет-перехоплювачів для України.