У середу стало відомо про підписання стратегічної угоди між Україною та США, яка відкриває американським інвесторам пріоритетний доступ до розробки українських корисних копалин та передбачає спільний розподіл доходів у спеціально створеному інвестиційному фонді. Цей документ, якого очікували з кінця квітня, стає першим кроком до комплексного економічного партнерства й одночасно підсилює шанси на мирне врегулювання трирічного конфлікту з Росією.
Згідно з умовами угоди, майбутні надходження від ліцензій на видобуток алюмінію, графіту, нафти, природного газу та інших стратегічно важливих мінералів будуть розподілятися порівну між США та Україною. При цьому 50 % прибутку надходитимуть до спільного фонду реконструкції, контроль над яким здійснюватимуть обидві сторони на засадах рівного голосування. Прибутки, накопичені в рамках фонду, мають спрямовуватися на відбудову пошкодженої інфраструктури, розвиток енергетичних потужностей і впровадження інноваційних технологій у промисловості.
Основний конфлікт інтересів між Києвом і Вашингтоном полягав у питанні вже наданої США військової допомоги на понад 70 мільярдів доларів з лютого 2022 року. Сполучені Штати наполягали, щоб ця сума враховувалася як борг перед інвестиційним фондом, однак українська сторона наполягала на тому, що домовленість стосується лише майбутніх доходів від нових проєктів. В результаті компромісу США погодилися брати участь у фонді в обмін на подальшу військову підтримку, а питання відшкодування вже отриманої допомоги було виключено з остаточного тексту угоди.
Уранова шахта в Неопалимівці, Україна. Брендан Гоффман
Ідея надати Вашингтону пряму зацікавленість у розбудові української економіки вперше пролунала ще влітку минулого року під час візиту президента Володимира Зеленського до Trump Tower у Нью-Йорку. Саме тоді український лідер надав Трампу економічний аргумент підтримати Київ у переговорах із Кремлем. Наступними етапами стали тривалі перемовини за участю Міністерства фінансів США, Першого віце-прем’єра Юлії Свириденко та представників Державної корпорації США з міжнародного фінансування розвитку (DFC), яка й куруватиме імплементацію проєкту.
Секретар Казначейства США Скотт Бессент у заяві підкреслив стратегічне значення угоди: вона демонструє Москві тверду відданість Вашингтона мирному врегулюванню на підставі визнання суверенітету й економічного відновлення України. «Ця угода – яскравий сигнал про готовність обох народів об’єднати зусилля задля тривалого миру й процвітання України», – зазначив Бессент. Одночасно він окреслив, що жоден суб’єкт, який фінансував або постачав озброєння російським військам, не матиме жодного доступу до українських ресурсів.
На українському боці голова уряду Денис Шмигаль у Telegram наголосив, що Київ зберігає повний контроль над усіма надрами та інфраструктурою, а рішення щодо розподілу прибутків у фонді ухвалюватиме виключно спільна комісія у складі офіційних представників обох держав. «Завдяки цій угоді ми залучимо значні ресурси для відновлення, отримаємо новітні технології й інвентар, а також зміцнимо енергетичну безпеку й створимо тисячі нових робочих місць», – додав прем’єр.
Важливим залишається питання юридичної ратифікації: в Україні документ має бути схвалений Верховною Радою, а в США – Конгресом і, можливо, затверджений президентом. Експерти прогнозують, що цей процес може тривати від трьох до шести місяців, враховуючи політичний порядок денний обох країн. Попередні оцінки свідчать, що швидка ратифікація та ухвалення законодавчих змін щодо спрощеної видачі спецдозволів на розвідку й видобуток корисних копалин дадуть змогу розпочати перші інвестиційні проєкти вже наприкінці року.
Екскаватор копає, поки гірничодобувні самоскиди їздять по відкритому кар'єру спільного підприємства «Південна залізна руда» на тлі нападу Росії на Україну, у Кривому Розі, Україна, 23 квітня 2025 року. Томас Пітер
Україна володіє запасами понад двадцяти критичних мінералів, серед яких уран, літій, титан, рідкоземельні елементи та високоякісний графіт. На сьогодні вона отримує близько 1 млрд дол. роялті на рік, тоді як потенційні доходи від повномасштабного освоєння цих ресурсів можуть сягати сотень мільярдів доларів на десятиліття. Однак застарілі радянські геологічні карти й недостатня верифікація даних досі стримують повноцінний запуск масштабних гірничодобувних програм.
Кабінет міністрів уже подав до парламенту відповідний законопроєкт про лібералізацію інвестиційного клімату в гірничодобувній галузі. Він передбачає протекцію інвесторів від непідконтрольних судових рішень, зобов’язання з дотримання екологічних стандартів та участь місцевих громад у прийнятті рішень щодо соціального розвитку регіонів. Саме ці норми повинні забезпечити прозорість роботи фонду та захист прав українських громад.
Угода викликала низку критичних зауважень: частина експертів побоюється надмірного впливу американських бізнес-структур на ключові галузі української економіки та можливих змін у національній політиці щодо природокористування. Деякі аналітики наголошують, що без жорсткої системи моніторингу та громадського контролю існує ризик нелегальних відкатів і зловживань у гірничодобувному секторі. Водночас уряд запевняє, що створить незалежний наглядовий орган із представниками Офісу Генпрокурора, профільних міністерств і громадськості.
Євросоюз висловив поміркований оптимізм: представники Брюсселя відзначили, що угода жодним чином не суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України. У тексті закладені гарантії дотримання норм ЄС із екології, державної допомоги та конкуренції, що дає Києву впевненість у подальшому рухові до внутрішнього ринку ЄС. При цьому лідери ЄС закликали Київ забезпечити належну транспарентність та інформувати європейську спільноту про ключові етапи виконання угоди.
Президент Володимир Зеленський зустрівся з президентом Трампом у Білому домі в лютому. Дуг Міллс
Політичне значення цієї домовленості важко переоцінити: у Вашингтоні вона стала аргументом на користь продовження та розширення військової підтримки України. Колишній посол США у Києві Вільям Тейлор назвав угоду «важливим сигналом конструктивної взаємодії з Трампом» і зазначив, що «ці умови набагато кращі за попередні версії документа». Аналогічно, українські союзники в Конгресі висловили сподівання, що інвестиційний інтерес американського бізнесу сприятиме не тільки економічному зростанню, а й гарантіям безпеки.
У Києві ж сприймають підписання угоди як каталізатор масштабного відновлення й оновлення промислової бази, яка зазнала руйнувань під час війни. Володимир Зеленський вже оголосив, що наступний раунд переговорів із Вашингтоном стосуватиметься конкретних гарантій безпеки, і висловив сподівання, що економічний механізм мінералів підтримає його вимоги перед американською адміністрацією.
Якщо сторони швидко імплементують усі зобов’язання — від ратифікації до початку видобутку — та забезпечать прозорість управління інвестиційним фондом, ця домовленість може стати зразковим прикладом тісної співпраці у відбудові країни, що зазнала значних руйнувань. Водночас успіх проєкту залежатиме від збереження стабільного політичного курсу, активної участі громадськості в контролі за виконанням угоди та від спільних зусиль України і США з підтримки миру й безпеки в регіоні.
Одним з ключових викликів залишатиметься поєднання економічних інтересів із військовою підтримкою, а також стримування можливих спроб Росії зірвати процес мирних переговорів. Якщо ж Україні вдасться ефективно реалізувати всі пункти документу, то вже незабаром інвестиції в мінерали можуть стати не тільки джерелом економічного поступу, а й надійним запобіжником перед відновленням ворожих дій на її кордонах.
