Вакцина, рак і відповідальність слова: чому заява української науковиці викликала резонанс

Скандал довкола висловлювань викладачки НУОЗ про нібито зв’язок COVID-вакцин із онкологією показав, наскільки крихкою залишається довіра до медицини після пандемії.



Пандемія COVID-19 завершилася формально, але її суспільні наслідки продовжують визначати український інформаційний простір. Особливо там, де перетинаються медицина, політика й соціальні мережі. Саме на цьому стику виник новий конфлікт — після заяв кандидатки медичних наук та співробітниці Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика Любові Коцюбайло про нібито зв’язок вакцинації проти COVID-19 з онкологічними захворюваннями.

Резонанс почався після публікації депутата Львівської міської ради Ігоря Зінкевича. У своєму дописі він процитував фрагмент висловлювань науковиці, де йшлося про те, що вакцина «спричиняє рак». Формулювання швидко розійшлося соцмережами, викликавши хвилю обговорень, обурення та підтримки одночасно. Для частини аудиторії це стало підтвердженням давніх антивакцинальних страхів, для медичної спільноти — прикладом небезпечної маніпуляції науковим авторитетом.

Ймовірно, першоджерелом стала розмова на YouTube-каналі «Насправді MAX», де Любов Коцюбайло говорила про вірусні інфекції, імунітет та вакцинацію. Саме там пролунала теза про нібито «широко доведене» виникнення нових онкологічних захворювань після щеплень. Згодом фрагмент із цією заявою з інтерв’ю зник. Як раніше аналізував «Дейком», інформаційна динаміка пандемії створила середовище, де навіть одинична заява медичного фахівця може миттєво перетворитися на масовий сигнал недовіри до системи охорони здоров’я.

Реакція Національного університету охорони здоров’я була жорсткою й публічною. 7 травня заклад провів позачергове засідання Вченої ради, ініційоване викладачами клінічних кафедр і студентами. Університет фактично дистанціювався від позиції своєї співробітниці, назвавши подібні твердження «необґрунтованими, академічно недоброчесними та провокативними».

Цей випадок став рідкісним прикладом відкритої внутрішньої реакції академічної установи на публічні заяви власного викладача. Для української медичної системи це важливий сигнал. Після років пандемії довіра до вакцинації залишається нестабільною, а будь-які голосні твердження від людей із науковими ступенями мають значно більшу вагу, ніж звичайний допис у соцмережах.

Проблема полягає не лише у змісті заяви, а й у механіці її поширення. У цифровому середовищі складні наукові дискусії миттєво спрощуються до коротких емоційних формул. Фраза «вакцина викликає рак» працює значно сильніше за багатосторінкові пояснення про статистику, клінічні випробування чи механізми дії мРНК-препаратів. Алгоритми соціальних платформ посилюють саме конфліктний і тривожний контент, а не академічну обережність.

При цьому сучасна онкологія та вірусологія не мають підтверджень причинного зв’язку між мРНК-вакцинами та розвитком раку. Наукова позиція міжнародної медичної спільноти залишається незмінною: мРНК-вакцини не змінюють людську ДНК і не запускають механізмів утворення пухлин. Поодинокі клінічні випадки, які іноді стають предметом дискусій або окремих публікацій, не є доказом системного ефекту й не можуть автоматично перетворюватися на суспільні висновки.

Саме на цьому акцентував і НУОЗ у своїй заяві. В університеті наголосили, що дискусійні або неперевірені гіпотези можуть бути предметом професійного обговорення лише в науковому середовищі, але не підставою для широких рекомендацій населенню. Фактично йдеться про базовий принцип академічної етики: гіпотеза не дорівнює доведеному факту.

Скандал навколо Любові Коцюбайло також показав іншу проблему — глибоку втому суспільства від пандемічної теми. Частина українців досі сприймає вакцинацію не як медичний інструмент, а як політичне чи емоційне питання. Це створює сприятливий ґрунт для антивакцинальних настроїв, особливо в умовах загальної недовіри до державних інституцій, медичної бюрократії та офіційних комунікацій.

Парадоксально, але саме успіх масової вакцинації частково зробив подібні заяви можливими. COVID-19 перестав бути щоденною загрозою, і колективна пам’ять швидко витіснила масштаби смертності, перевантажених лікарень та глобальної кризи 2020–2022 років. У такому середовищі страх перед вакциною для частини людей знову почав виглядати реальнішим за страх перед самим вірусом.

Між тим статистика світової системи охорони здоров’я демонструє протилежне. Вакцинація проти COVID-19 суттєво знизила смертність, кількість важких ускладнень і навантаження на медичні системи. А загалом щеплення залишаються одним із найефективніших інструментів профілактичної медицини за останні десятиліття.

Історія довкола заяв української науковиці виявилася значно ширшою за локальний скандал. Вона стала тестом на те, як суспільство, університети та медична спільнота реагують на конфлікт між свободою висловлювання та відповідальністю за публічне слово. Особливо тоді, коли це слово звучить із вуст людини, яка має науковий ступінь і працює в системі медичної освіти.


Ця новина була опублікована у розділі: Наука, Здоров’я, із заголовком: "Вакцина, рак і відповідальність слова: чому заява української науковиці викликала резонанс".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 12 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Сивина більше не проблема: модна техніка фарбування змінює правила гри для жінок

Grey blending стрімко набирає популярності у 2026 році: сріблясті пасма не приховують, а перетворюють на частину зачіски, роблячи відростання волосся майже непомітним.

«Сліпа зона»: техно-горор про систему, яка не передбачає смерть — вона знає, який вибір людина зробить перед нею

Дванадцять картин загиблого художника, дванадцять майбутніх власників і алгоритм, здатний перетворити звички людини на маршрут до пастки. «Сліпа зона» — горор про світ, де найбільша загроза не стежить за тобою, а вчиться бути тобою.

«Ті, що лежать під каменем» В. Л. Блэквуда: огляд горору про Кам’яне село, пам’ять, двійників і людей під каменем

Двадцять сім років тому Соломія зникла біля теплого валуна. Тепер її брат повертається в поліське село й знаходить фотографію зниклої сестри, зроблену задовго до її народження. «Ті, що лежать під каменем» перетворює пам’ять на джерело жаху.

«Тиха кімната»: психологічний трилер про людину, яка хотіла забрати у кривдників владу — і непомітно зробила її своєю

Тридцятирічний технік, спогади про дитбудинок, троє мертвих чоловіків і слідча, яка шукає не спільне між жертвами, а момент, коли одна людина вирішила, що має право винести їм вирок. «Тиха кімната» — трилер про владу над чужим страхом.

«Дев’яте ім’я»: детектив про чужі паспорти, викрадені біографії та систему, у якій ім’я може існувати довше за людину

Убивство в старій дзвіниці, зникла вчителька, дев’ятий стипендіат, якого ніколи не було серед учнів, і фотографія батька Ровинського через роки після його смерті. «Дев’яте ім’я» робить саму особистість предметом розслідування.

Україна шукає інженерів навіть серед пенсіонерів: оборонна промисловість зіткнулася з кадровою кризою

Українські оборонні компанії стрімко нарощують виробництво, але людей із потрібними технічними навичками катастрофічно не вистачає. Бізнес підвищує зарплати та повертає досвідчених фахівців із пенсії.

Європейські новини:

Дощова зима більше не рятує Європу: вчені попередили про нову небезпеку

Потепління змінює правила водного балансу: навіть після рясних зимових дощів ґрунт може пересохнути вже навесні, створюючи загрозу врожаям, річкам і водопостачанню.

Європу накрила смертельна спека: цього літа вже загинули щонайменше 35 тисяч людей

Чотири хвилі аномальної спеки поспіль стали причиною тисяч смертей у Європі. Експерти попереджають, що остаточні цифри можуть виявитися значно вищими.

Бернем готує важливу місію до Трампа: Британія хоче домогтися ракет Patriot для України

Прем’єр Великої Британії планує у вересні разом з іншими європейськими лідерами звернутися до Дональда Трампа щодо додаткових ракет-перехоплювачів для України.