Великдень у 2026 році входить в українські домівки разом із відчутним подорожчанням базових продуктів. Традиційний великодній кошик, який ще недавно сприймався як стабільний набір святкових символів, тепер перетворюється на індикатор глибших економічних процесів — інфляції, сезонних коливань і змін у споживчій поведінці.
Цінова вилка цього року демонструє різке розшарування: від 482 гривень за мінімальний набір до 1387 гривень за повний кошик. Різниця між цими сценаріями вже не просто питання смаку чи традиції — це питання доступності. Бюджетний варіант подорожчав більш ніж на 12%, тоді як максимально наповнений кошик додав одразу 17%, підкреслюючи нерівномірність цінового тиску.
Це зростання не є випадковим. Воно формується через концентроване подорожчання ключових інгредієнтів — передусім яєць, молочних продуктів і тепличних овочів. Саме ці категорії визначають нову логіку святкових витрат.
Як показує попередній аналіз «Дейком», великодній кошик дедалі менше залежить від м’ясної складової і дедалі більше — від молочно-яєчної бази, яка виявилася найбільш чутливою до інфляційних коливань.
Яйця традиційно залишаються центральним символом Великодня і водночас головним драйвером здорожчання. За рік їхня вартість зросла на 13%, а лише за місяць — ще на 4%. Це створює ефект «ланцюгової реакції»: дорожчають не лише крашанки як окремий елемент, а й усі продукти, де яйце є базовим інгредієнтом, передусім паска.
Молочний сегмент демонструє складнішу динаміку. З одного боку, сире молоко дешевшає, що сигналізує про потенційну стабілізацію. З іншого — продукти з високою доданою вартістю, такі як вершкове масло та твердий сир, залишаються дорогими. Масло подорожчало на 16% у річному вимірі, сир — на 13%, формуючи ядро інфляційного тиску в продуктовому кошику.
Овочевий ринок показує найбільш контрастну картину. Тепличні огірки та помідори фактично стали делікатесом: їхня ціна зросла на 147% і 90% відповідно. Натомість традиційні овочі відкритого ґрунту — капуста, буряк, морква — різко подешевшали, інколи більш ніж на 70%. Це створює парадокс: базові продукти дешевшають, але святковий кошик дорожчає.
М’ясний сегмент виглядає відносно стабільним. Свинина зросла в ціні помірно, сало додало близько 15% за рік. Втім, саме ця стабільність більше не компенсує подорожчання інших складових, як це було раніше.
Окремої уваги заслуговує структура витрат на паску — ключовий елемент великоднього столу. Вартість інгредієнтів для кількох традиційних пасок перевищує 350 гривень, що більш ніж на 12% дорожче, ніж торік. Найбільше зростання демонструють родзинки, масло та молоко — компоненти, які визначають не лише смак, а й фінансове навантаження.
Водночас окремі інгредієнти демонструють зворотну динаміку. Цукор, ванілін і цукрова пудра дешевшають, але їхній вплив на загальну вартість залишається обмеженим. Вони більше не здатні компенсувати зростання ключових складових.
У підсумку великодній кошик 2026 року стає не лише кулінарною традицією, а й економічним маркером. Він відображає зміну структури споживання, де акцент поступово зміщується від повноти до мінімалізму, від символічної щедрості до раціонального вибору.
Свято залишається, але його ціна дедалі більше залежить не від традиції, а від ринку. І саме ця залежність визначатиме, яким буде великодній стіл українців у найближчі роки.
