Вибухи на газопроводах Nord Stream: що відомо про саботаж у Балтійському морі

Арешт українця в Італії став першим проривом у розслідуванні вибухів на трубопроводах Nord Stream, які у 2022 році стали символом енергетичної війни між Росією та Заходом.



Система Nord Stream складалася з двох газогонів – Nord Stream 1 та Nord Stream 2, побудованих «Газпромом» для транспортування 110 млрд кубометрів газу на рік з Росії до Німеччини дном Балтійського моря.

Nord Stream 1 працював із 2012 року.

Nord Stream 2 завершили у 2021-му, але його сертифікацію зупинили після вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 року.

26 вересня 2022 року шведські сейсмологи зафіксували кілька вибухів біля острова Борнгольм. У результаті були пошкоджені три з чотирьох ниток системи.

У повітря викинулося близько 800 млн кубометрів метану – еквівалент тримісячного газоспоживання Данії.

Лише одна гілка NS2 залишилася неушкодженою.

Міжнародні компанії, що фінансували проєкт (зокрема E.ON і Shell), повністю списали свої інвестиції.

Хто стоїть за атакою?

Жодна держава чи організація не взяла відповідальності.

Данія та Швеція назвали інцидент «саботажем», але у 2024 році закрили власні розслідування без висунення обвинувачень.

Журналістські розслідування The New York Times та The Wall Street Journal припускали, що за атакою стояла «проукраїнська група».

Арешт в Італії

21 серпня 2025 року італійська поліція за запитом Німеччини заарештувала українця Сергія, якого підозрюють у координації атаки.

За даними прокуратури, він входив до групи з шести осіб, які у вересні 2022 року вийшли з порту Росток на орендованій яхті Andromeda.

Судно бачили біля данського острова Крістіансо, у шведському порту Сандгамн та польському Колобжезі.

Після повернення яхти до Німеччини на борту виявили сліди вибухівки, ідентичної тій, яку знайшли на місцях вибухів.

Відомо, що ще влітку 2022 року ЦРУ попереджало Німеччину про можливі атаки на газопроводи.

Washington Post повідомляла, що американська розвідка знала про план української групи щонайменше за три місяці до вибухів.

Джерелом інформації були українські інсайдери, а США через посередників попереджали тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, що Вашингтон виступає проти таких дій.

Вибухи на Nord Stream стали переломним моментом:

Європа фактично втратила ключовий маршрут постачання російського газу.

Німеччина та інші країни ЄС різко прискорили диверсифікацію енергопостачання.

Росія втратила важливий важіль економічного тиску на Європу.

Попри арешт у справі залишається багато білих плям:

  • Чи була група, пов’язана із Сергієм К., автономною, чи діяла за вказівкою держави?
  • Яку роль відіграли спецслужби різних країн, які ще до інциденту знали про загрозу?
  • Чи стане арешт в Італії початком ширших розкриттів, чи справа завершиться на рівні «малих виконавців»?

Вибухи на Nord Stream не лише підірвали газогін, а й символічно розірвали енергетичну залежність Європи від Росії. Тепер, після арешту українця в Італії, розслідування може отримати новий імпульс, але відповіді на головне питання — хто був реальним замовником саботажу — світ досі не має.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Європа, Пригоди, Аналітика, із заголовком: "Вибухи на газопроводах Nord Stream: що відомо про саботаж у Балтійському морі".

Матеріал підготував(-ла): Марія Львівська

Новину опубліковано: 23 серпня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Одна кнопка на павербанку, яка змінює все: приховані функції, про які майже ніхто не знає

Більшість користувачів навіть не здогадуються, що кнопка на павербанку — це не просто “ввімкнути/вимкнути”. Вона може показувати заряд, змінювати режими та керувати живленням пристроїв

Держава запровадила нові виплати по 50 тисяч гривень: хто зможе отримувати додаткову допомогу

Кабінет Міністрів України розширив перелік осіб, які матимуть право на щомісячну виплату у 50 тисяч гривень після повернення з російського полону. Гроші призначатимуть тим, хто потребує тривалого стаціонарного лікування.

Зарплати понад 100 тисяч і бронювання від мобілізації: кому в Україні роботодавці готові платити найбільше

В Україні стрімко зростає кількість вакансій із можливістю бронювання. Роботодавці підвищують зарплати, а окремим фахівцям уже пропонують понад 100 тисяч гривень на місяць.

Вибухи у Вишневому: Зеленський розкрив, кому належав склад і кого чекає покарання

Президент заявив, що склад із боєприпасами перебував у структурі одного з підприємств «Укроборонпрому», а за наслідками розслідування очікуються кримінальні справи та кадрові рішення.

Названо найсильніші паспорти світу: Європа встановила рекорд, а США втратили колишні позиції

Новий Глобальний індекс паспортів 2026 показав абсолютне домінування європейських країн. Експерти пояснили, чому свобода подорожей уже не є головним критерієм оцінки.

Європейські новини:

Туск звернувся до поляків і українців із важливим закликом: прем'єр попередив про небезпечний сценарій

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців до переосмислення історичних подій, пов'язаних із Волинською трагедією, а поляків — не піддаватися надмірним емоціям.

Європа готує Україні рекордний оборонний кредит: 60 мільярдів євро на британську зброю можуть змінити ситуацію на фронті

Європейський Союз наблизився до ухвалення масштабної програми оборонного кредитування України. Київ може отримати доступ до 60 мільярдів євро для закупівлі британського озброєння та військової техніки, що стане одним із найбільших фінансових рішень союзників від початку повномасштабної війни.

Польща зробила неочікуваний крок щодо МіГ-29: у Києва знову з’явився шанс отримати винищувачі

Перемовини про передачу польських МіГ-29 Україні отримали новий імпульс. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що сторони знову повернулися до діалогу, а шанси на успішне завершення домовленостей суттєво зросли.