Понад чотири мільйони українців досі залишаються у країнах Європейського Союзу після вимушеного виїзду через повномасштабну війну. Хоча частина громадян уже повертається додому, темпи цього процесу залишаються значно нижчими, ніж очікувалося раніше. Експерти пояснюють: чим довше триває війна, тим складніше буде повернути значну частину людей назад в Україну.
За словами директорки Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, основна хвиля українських біженців виїхала за кордон ще у 2022 році. Сьогодні у країнах ЄС перебувають мільйони громадян України, найбільше — у Німеччині, Польщі та Чехії.
Попри те, що українці й надалі виїжджають за кордон, масштаби міграції вже не можна порівнювати з першими місяцями війни. Водночас певна частина людей поступово повертається додому. Однак цей процес відбувається повільніше, ніж сподівалися як експерти, так і сама держава.
Демографиня наголошує, що війна поставила багатьох українців перед надзвичайно складним вибором між безпекою та необхідністю залишити власний дім. На її думку, навіть вимушена еміграція в багатьох випадках дозволила врятувати життя людям та їхнім дітям.
Разом із тим адаптація за кордоном для багатьох українців виявилася непростою. Особливо це стосується людей із високою освітою та професійною кваліфікацією. Значна частина українок, які виїхали до Європи, мали престижні професії, стабільну кар’єру та соціальний статус в Україні.
Після переїзду багато хто зіткнувся з необхідністю починати життя фактично з нуля. Через мовний бар’єр, складність підтвердження дипломів і професійних навичок українці часто змушені погоджуватися на роботу, яка не відповідає їхній освіті та досвіду.
За словами Лібанової, лікарі, вчителі, інженери та інші фахівці нерідко виконують низькокваліфіковану роботу або працюють у сферах догляду та обслуговування. Для багатьох це стає серйозним психологічним випробуванням, адже люди втрачають не лише звичний рівень життя, а й соціальну самооцінку.
Саме тому, вважає демографиня, першими до України повертатимуться ті громадяни, які не змогли повністю інтегруватися у нове середовище або не знайшли себе за кордоном. Для частини людей емоційний зв’язок із домом, родиною та звичним способом життя залишається сильнішим за економічні чи соціальні переваги перебування в Європі.
Водночас експерти попереджають, що кожен новий місяць війни зменшує ймовірність масового повернення біженців. Діти адаптуються до нових шкіл, дорослі знаходять роботу, а родини поступово вбудовуються в життя інших країн. З часом рішення повернутися стає дедалі складнішим.
На думку фахівців, після завершення війни Україна зіткнеться з серйозним демографічним викликом. Повернення громадян значною мірою залежатиме не лише від безпекової ситуації, а й від економічних перспектив, рівня зарплат, доступу до житла та можливостей для професійної реалізації.
Саме тому питання повернення українців із-за кордону дедалі більше стає не лише гуманітарною чи емоційною темою, а й стратегічним питанням майбутнього країни.