Як змінилося навчання українських школярів під час війни
З початком масштабних воєнних подій в Україні життя школярів зазнало суттєвих змін. Вони відчули не лише нові виклики, а й нові можливості для розвитку особистості. Дослідження Центру соціальних змін і поведінкової економіки, проведене до 5-го Саміту перших леді та джентльменів, показало, що сучасні українські учні стали більш самостійними та відповідальними, а також активніше обговорюють тему війни та допомогу країні.
За результатами опитування, 42% учнів зазначили, що навчання під час війни потребує від них більшої самостійності та особистої відповідальності за результати. Водночас 40% школярів почали більше говорити про війну та її вплив на життя країни. Формати навчання теж стали мінливими: 46% учнів відзначили, що заняття тепер можуть проходити очно, дистанційно або у гібридному форматі, що додає непередбачуваності і змушує дітей швидко адаптуватися до нових умов.
В умовах постійних змін школярі почали цінувати нові моральні та соціальні орієнтири. Серед найважливіших цінностей вони виокремили повагу до захисників України (36%), віру у власні сили та майбутнє (33%), відповідальність за власні вчинки (30%) та взаємну підтримку і солідарність (28%). Дослідження також показало, що значна частина учнів (33%) прагне навчитися розрізняти правду від маніпуляцій, а для 12% важливо усвідомлювати значення свободи та демократії.
Незважаючи на складні умови, школярі демонструють готовність діяти для спільного блага. Так, 4% опитаних зазначили, що активно беруть участь у соціальних проєктах чи волонтерській діяльності. Це свідчить про те, що війна не лише вплинула на освітній процес, а й стала каталізатором формування громадянської свідомості та соціальної відповідальності молоді.
Обговорення війни у шкільному середовищі
Одним із ключових аспектів навчання під час війни є обговорення воєнних подій у школі. На презентації дослідження освітяни підкреслили важливість таких дискусій для формування критичного мислення та протидії пропаганді. Під час обговорень школярі згадують про війну під час уроків (39%), аналізують її вплив на життя суспільства (51%) та беруть участь у спеціальних заходах, таких як День захисників або зустрічі з військовими (52%).
Особливу увагу учні приділяють підтримці Збройних сил України та допомозі іншим – це важливо для 61% опитаних. Разом із тим, 13% школярів відзначили, що у їхніх школах війна майже не обговорюється. Така різниця в практиках свідчить про неоднорідність освітнього середовища, що потребує більшої координації та уваги з боку педагогів.
Важливим результатом обговорень є формування у дітей усвідомлення власної ролі у суспільстві та майбутньому країни. Так, школярі отримують знання про дії у надзвичайних ситуаціях (47%), беруть участь у волонтерських проєктах (44%) та навчаються зберігати віру у майбутнє (36%). Психоемоційна підтримка при цьому менш поширена – лише 27% відчули допомогу у цьому аспекті, що вказує на потребу в додаткових ресурсах для збереження стійкості учнів.
Реакція учнів на тему війни
Учні по-різному реагують на обговорення війни. 43% беруть участь у благодійних ініціативах та волонтерській діяльності, 41% активно обговорюють новини та намагаються розібратися у подіях. 38% проявляють підтримку і співчуття одне одному. Проте частина дітей відчуває розчарування чи зневіру (26%), виникають суперечки через різне ставлення до війни (18%), а 17% уникають теми війни через тривогу.
Ці дані свідчать про те, що українські школи намагаються не лише надати практичні знання, а й заохочують соціальну активність. Водночас підтримка психоемоційного стану й формування мотивації учнів потребують більшої уваги. Саме від цього залежить здатність молоді залишатися стійкою та відповідальною у складних умовах.
Формування культури миру
Учні бачать культуру миру у школах як комплексну систему навчання та практики. Для цього важливими є навчання мирному вирішенню конфліктів (37%), ознайомлення з правами людини (34%), спільна діяльність учнів – проєкти, волонтерство, обміни (32%) та приклади справедливості з боку вчителів (31%). Розвиток критичного мислення підтримує здатність дітей аналізувати інформацію та протидіяти маніпуляціям (28%).
Культура миру передбачає не лише теоретичне знання, а й практичне проживання цінностей через колективні проєкти, взаємодію та справедливе ставлення з боку дорослих. Такий підхід дозволяє школярам не просто дізнаватися про права та обов’язки, а й відчувати власну значущість у житті суспільства.
Висновки дослідження
Опитування Центру соціальних змін і поведінкової економіки у співпраці з Deloitte, за підтримки OECD, глобального фонду Education Cannot Wait, МОН України та Київської школи економіки, охопило 200 учнів віком 15–17 років з різних областей України (окрім ТОТ). Дослідження довело, що війна не лише змінила освітнє середовище, а й стала важливим чинником формування цінностей, соціальної активності та критичного мислення серед підлітків.
Школярі демонструють готовність брати відповідальність, підтримувати одне одного та робити внесок у спільне благо. Вони активно обговорюють складні теми, включаючи війну та її наслідки, що сприяє формуванню свідомої, стійкої та активної молоді. Результати дослідження підкреслюють необхідність комплексного підходу в освіті, який поєднує знання, практику та емоційну підтримку для розвитку майбутніх поколінь українців.
