«Іскандери» біля Європи: чому Росія може погрожувати ударами, але боїться перейти межу

Російські ракети з Калінінграда здатні дістати до Польщі та Балтії, однак масштабна війна проти Європи залишається для Москви надзвичайно ризикованим сценарієм через нестачу ресурсів, сильну відповідь НАТО та економічні наслідки.



Російські ракетні комплекси біля кордонів Європи давно стали одним із головних факторів напруження на континенті. Особливу увагу привертає Калінінградська область — територія Росії, розташована між Польщею та Литвою, де розміщені ракетні системи, здатні завдавати ударів по цілях у країнах Балтії та частині польської території.

Попри гучні заяви з Москви та демонстрацію військової сили, можливість масштабної війни Росії проти європейських держав залишається питанням не лише політичної волі, а й реальних можливостей. За оцінкою військового експерта, засновника благодійної організації «Реактивна пошта» Павла Нарожного, технічна загроза існує, однак ресурсів для широкої кампанії проти Європи у Росії наразі немає.

За його словами, серйозна військова операція проти європейських країн потребувала б величезної кількості особового складу, техніки та озброєння.

«Якщо говорити про повномасштабну війну проти Європи, Росії знадобилися б сотні тисяч людей. І виникає логічне питання: якщо такі резерви існують, чому їх не використовують для досягнення цілей в Україні? Адже зараз російські війська мають значні труднощі з просуванням на окремих напрямках», — пояснив експерт.

Саме цей фактор є одним із ключових обмежень для Кремля. Війна проти України вже вимагає значних людських, фінансових і технічних ресурсів. Відкриття нового масштабного фронту проти країн Європи означало б необхідність розподіляти сили на кілька напрямків одночасно.

Європа має інший рівень військових можливостей

Однією з головних відмінностей між Україною та європейськими країнами є наявність значно потужніших авіаційних і технологічних можливостей. За словами Нарожного, багато держав Європи мають сучасні системи озброєння, які суттєво змінюють баланс сил.

Серед важливих факторів він назвав наявність літаків п’ятого покоління. Зокрема, частина європейських країн переходить від старих моделей винищувачів до сучасних платформ, які дозволяють ефективніше діяти як у повітрі, так і під час нанесення ударів по наземних цілях.

Це означає, що у випадку прямого військового протистояння Росії довелося б зіткнутися не лише з наземними силами європейських держав, а й із сучасною авіацією, розвиненою системою розвідки та значними запасами високоточної зброї.

«Росії довелося б перекидати додаткові сили, включаючи сучасні літаки та стратегічну авіацію. Це зовсім інший рівень протистояння», — зазначив експерт.

Крім того, потенційне розширення війни могло б створити ситуацію, яка вигідна Україні. Якщо б Росія почала перекидати значні сили на інші напрямки, це послабило б її можливості на українському фронті.

Загроза «Іскандерів» існує, але це не означає неминучий напад

Водночас військовий експерт наголосив: не варто недооцінювати технічні можливості російських ракетних систем. Комплекси «Іскандер», розміщені в Калінінградській області, справді здатні створювати загрозу для Польщі та країн Балтії.

Проблема полягає в тому, що навіть сильна система протиповітряної оборони не може гарантувати абсолютного захисту від усіх можливих ракетних атак. Велика кількість одночасно запущених ракет створює серйозне навантаження на будь-яку оборону.

За оцінкою Нарожного, Росія має можливість виробляти десятки балістичних ракет щомісяця. Але перенаправлення значної частини цих ресурсів проти Європи означало б для Москви не лише військові, а й економічні наслідки.

У такому разі Росія ризикувала б остаточно втратити навіть ті економічні зв’язки з Європою, які ще залишаються. Крім того, посилення агресивних дій проти європейських країн могло б змусити Китай переглянути своє ставлення до співпраці з Москвою.

Для Пекіна стабільність світової торгівлі має величезне значення. Якщо через ескалацію в Європі погіршиться економічна ситуація, це може негативно вплинути і на китайський експорт.

Найімовірніший сценарій — не велика війна, а тиск і провокації

Експерт вважає, що Росія може продовжувати використовувати методи гібридного впливу: інформаційні кампанії, кібератаки, провокації на кордонах або інші дії, які дозволяють створювати напруження без прямого переходу до масштабної війни.

Такий підхід дозволяє Москві перевіряти реакцію європейських країн, створювати атмосферу нестабільності та змушувати держави витрачати більше ресурсів на оборону.

Водночас сценарій прямого широкомасштабного нападу на країни Балтії чи інші держави Європи експерт називає малоймовірним через відсутність необхідних ресурсів.

Однак сама можливість ракетної загрози вже змушує Європу змінювати підходи до безпеки. Країни НАТО посилюють оборонні бюджети, розвивають системи протиповітряної оборони та збільшують виробництво озброєння.

Чому загроза для України також залишається важливою

За словами Нарожного, навіть гіпотетичне загострення між Росією та Європою могло б мати складні наслідки для України. Європейські держави у такому випадку були б змушені значну частину ресурсів спрямовувати на власний захист.

Це могло б вплинути на обсяги військової допомоги Україні, зокрема постачання ракет для систем протиповітряної оборони та інших критично важливих видів озброєння.

«Якщо європейські країни почнуть активно будувати власну оборону через пряму загрозу для своєї території, Україна може частково втратити увагу партнерів», — зазначив експерт.

Саме тому питання безпеки Європи сьогодні тісно пов’язане з ситуацією в Україні. Будь-яка ескалація в регіоні матиме наслідки не лише для окремих держав, а для всієї системи європейської безпеки.

Російські ракети можуть створювати реальну небезпеку, але між технічною можливістю завдати удару та здатністю вести масштабну війну існує величезна різниця. Наразі головними факторами, які стримують Москву, залишаються нестача ресурсів, ризик прямого зіткнення з НАТО, економічні втрати та необхідність продовжувати військові дії в Україні.


Ця новина була опублікована у розділі: Думка, Аналітика, із заголовком: "«Іскандери» біля Європи: чому Росія може погрожувати ударами, але боїться перейти межу".

Матеріал підготував(-ла): Кирил Нечай

Новину опубліковано: 13 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Фоторадари не такі, як думають водії: на якій відстані камера насправді фіксує швидкість

Водії часто вважають, що камери бачать автомобіль за сотні метрів, однак реальна зона роботи фоторадарів значно менша та залежить від багатьох факторів

Новий Дубай уже поруч: це місто в Перській затоці дивує розкішшю без натовпів туристів

Маскат поєднує дорогі готелі, пляжі, гори та східну архітектуру, але пропонує мандрівникам значно спокійніший відпочинок, ніж перевантажений туристами Дубай.

Українська армія змінилася до невпізнання: 98% військових прийшли із цивільного життя

Масовий прихід цивільних фахівців після 2022 року змінив не лише склад ЗСУ, а й культуру взаємодії, підходи до роботи та роль особистої ініціативи.

Україна за рік здійснила технологічний прорив: журналісти Business Insider були вражені змінами на полі бою

Після повторної поїздки до України журналісти Business Insider заявили, що найбільше їх здивував стрімкий розвиток безпілотних систем, роботизованої техніки та технологій зі штучним інтелектом, які вже кардинально змінили сучасну війну.

Мозок людини приховував головний секрет: вчені зруйнували стару теорію про роботу нейронів

Масштабний аналіз понад 14 тисяч нервових клітин показав: мозок працює набагато складніше, ніж уявляли раніше. Більшість нейронів не мають однієї функції, а одночасно обробляють різні типи інформації.

Цвітіння амброзії може закінчитися астмою: лікарка розповіла про небезпеку сезонної алергії

Амброзія є одним із найсильніших алергенів, а ігнорування симптомів може призвести до погіршення стану та розвитку серйозніших захворювань дихальної системи.

Європейські новини:

Дунай обмілів настільки, що Угорщина топить баржі заради роботи АЕС

Через аномальну спеку рівень води біля АЕС «Пакш» критично падає. Влада Угорщини вже затопила дві баржі та будує підводний бар’єр.

Німці дедалі більше бояться за свою безпеку: після теракту у Берліні половина громадян втратила довіру

Нове опитування у Німеччині показало тривожні настрої серед населення. Після нападу під час прайду в Берліні значна частина громадян заявила, що країна більше не здається їм такою безпечною, як раніше.

Німеччина змінила правила для українських чоловіків: кого можуть позбавити захисту та депортувати

Із 31 липня 2026 року для частини українських чоловіків призовного віку діють нові вимоги. Водночас ті, хто вже отримав захист у Німеччині, зберігають його до 2028 року.