Генеральний секретар НАТО Марк Рютте публічно висловив незадоволення тим, як країни Європи розподіляють між собою витрати на закупівлю американського озброєння для України. За його словами, сьогодні основний фінансовий тягар фактично несуть лише шість або сім держав, тоді як інші союзники роблять значно менший внесок.
Про це Рютте заявив перед початком зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, яка проходить у Швеції. Однією з ключових тем переговорів стала подальша підтримка України, зокрема забезпечення її системами протиповітряної оборони та критично важливим військовим обладнанням.
Глава НАТО наголосив, що постачання американської зброї до України продовжується, а фінансування цих поставок забезпечують саме європейські партнери. Йдеться, зокрема, про механізм PURL — програму, у межах якої держави Європи оплачують закупівлю американського військового обладнання для української армії.
Особливе значення має підтримка систем Patriot та антибалістичного захисту. Саме ці комплекси залишаються одним із головних елементів оборони українського неба на тлі постійних ракетних атак і ударів безпілотниками. У сучасній війні системи ППО стали фактично питанням виживання великих міст, енергетичної інфраструктури та цивільного населення.
Рютте визнав, що нинішніх зусиль тих шести-семи країн поки достатньо для забезпечення України необхідним обладнанням. Однак він прямо заявив, що прагне домогтися більш справедливого та рівномірного розподілу фінансового навантаження між усіма європейськими союзниками.
Фактично заява генсека НАТО стала сигналом до решти держав Альянсу: підтримка України більше не може залишатися відповідальністю обмеженого кола країн. На тлі затяжної війни та виснаження ресурсів питання колективної відповідальності всередині НАТО набуває дедалі більшого значення.
Сьогодні Європа опинилася перед складним вибором. З одного боку — необхідність підтримувати Україну та стримувати подальшу агресію Росії. З іншого — внутрішні економічні труднощі, політичні суперечки та зростання втоми від війни серед частини суспільств.
Саме тому слова Рютте можна розглядати як спробу посилити політичний тиск на союзників, які поки не демонструють достатньої активності у фінансуванні оборонних програм для України. У НАТО дедалі частіше наголошують: безпека України безпосередньо впливає на безпеку всієї Європи.
Від початку повномасштабної війни Сполучені Штати залишаються найбільшим постачальником військової допомоги Україні. Проте останнім часом Вашингтон усе активніше очікує від європейських партнерів більшої фінансової та оборонної відповідальності. Саме механізм PURL став одним із прикладів такого перерозподілу ролей між США та Європою.
Для України ця підтримка має критичне значення. Війна дедалі більше перетворюється на виснажливе протистояння ресурсів, де здатність стабільно отримувати сучасне озброєння прямо впливає на ситуацію на фронті та захист цивільних міст.
Особливо гостро стоїть питання систем Patriot. Україна неодноразово заявляла про дефіцит ракет до комплексів ППО та необхідність посилення захисту від балістичних ударів. Кожна нова батарея Patriot або додаткові ракети до неї сьогодні розглядаються як стратегічний ресурс.
На цьому тлі позиція Рютте свідчить про прагнення НАТО зробити підтримку України більш системною та довгостроковою. Альянс дедалі чіткіше демонструє: війна в Україні сприймається не як тимчасова криза, а як виклик для всієї архітектури європейської безпеки.
Підтримка України стане однією з головних тем переговорів у Швеції. Очікується, що союзники обговорять не лише поточні поставки озброєння, а й подальше зміцнення українських оборонних можливостей. Норвегія вже закликала партнерів збільшувати внески в українську оборону.
Також у межах зустрічі відбудеться засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ у форматі неформальної вечері. Участь у ньому візьме глава українського МЗС Андрій Сибіга.
Сьогодні питання підтримки України для НАТО дедалі більше виходить за межі суто військової допомоги. Йдеться про здатність Альянсу зберігати єдність, демонструвати готовність до колективної відповідальності та реагувати на найбільшу безпекову кризу в Європі за останні десятиліття.
І хоча зараз основний тягар допомоги несуть лише кілька держав, у НАТО дедалі гучніше звучать заклики до того, щоб підтримка України стала справді спільною справою всього європейського союзу союзників.
