Росія готує нову хвилю ударів: під загрозою все в радіусі 100 кілометрів від лінії фронту

Радник Міноборони Сергій "Флеш" Бескрестнов попереджає про зміну тактики війни: під ударами можуть опинитися АЗС, дороги, підприємства, залізниця, електромережі та будь-які об'єкти цивільної інфраструктури.



Війна в Україні продовжує стрімко змінювати свій характер. Якщо ще кілька років тому головна увага була прикута до масштабних боїв на передовій, то нині дедалі більшу роль відіграють удари по тилових районах та критично важливій інфраструктурі. Саме така тенденція, за словами радника міністра оборони України Сергія "Флеша" Бескрестнова, може стати визначальною найближчим часом.

За його оцінкою, Україна повинна бути готовою до нового етапу протистояння, коли під загрозою опиниться практично вся цивільна інфраструктура на відстані до 100 кілометрів від лінії фронту. Йдеться не лише про великі енергетичні об'єкти чи промислові підприємства, а й про повсякденні об'єкти, без яких неможливе нормальне життя населення.

Бескрестнов зазначає, що наближення потенційних переговорів щодо завершення війни лише посилює інтенсивність взаємних ударів. За його словами, кожна зі сторін прагне сформувати максимально сильні позиції перед можливими дипломатичними домовленостями.

"Флеш" наголошує, що війна вже перейшла у фазу так званих deep strike та middle strike — тобто системних ударів по об'єктах, розташованих далеко від безпосередньої лінії бойового зіткнення. Саме такі атаки дедалі більше впливають не лише на військову логістику, а й на життя мільйонів мирних громадян.

На думку радника, під потенційними ударами можуть опинитися автозаправні станції, поштові відділення, логістичні склади, виробничі підприємства, бази сільськогосподарської та будівельної техніки, залізнична інфраструктура, автомобільні дороги, трансформаторні підстанції та інші об'єкти, які забезпечують функціонування економіки й життєдіяльність регіонів.

Фактично йдеться про спробу максимально ускладнити життя прифронтових територій та знизити можливості української логістики. Руйнування навіть невеликих інфраструктурних об'єктів здатне спричинити ланцюгові наслідки — від перебоїв із постачанням товарів до проблем із електропостачанням, транспортом та роботою підприємств.

Разом із тим Сергій Бескрестнов підкреслює, що Україна також має значний потенціал для завдання ударів по військово важливих цілях на території Росії. За його словами, територія країни-агресора значно більша, а кількість критичних об'єктів настільки велика, що забезпечити їх повноцінний захист практично неможливо навіть за кілька років.

Саме ця обставина, на думку експерта, створює для України певну стратегічну перевагу. Велика площа території та величезна кількість важливих виробничих, транспортних і військових об'єктів змушують Росію розпорошувати сили протиповітряної оборони, що ускладнює ефективне прикриття всіх потенційних цілей.

Водночас українська сторона залишається значно вразливішою через високу щільність населення та компактніше розташування критичної інфраструктури. Саме тому навіть окремі удари по цивільних об'єктах можуть призводити до серйозних наслідків для цілих регіонів.

Особливу тривогу викликає те, що останнім часом дедалі частіше під атаками опиняються не лише енергетичні об'єкти чи військова логістика, а й звичайні підприємства, склади, транспортні вузли та інші елементи цивільної інфраструктури. Це свідчить про розширення переліку потенційних цілей та зміну підходів до ведення війни.

Бескрестнов називає нинішню ситуацію надзвичайно трагічною. За його словами, обидві сторони системно завдають ударів по інфраструктурі одна одної, однак найбільшу ціну за це платять мирні жителі. Руйнуються підприємства, пошкоджується транспортна мережа, виникають перебої з електроенергією, а головне — продовжують гинути люди.

У цих умовах особливого значення набуває готовність місцевої влади, бізнесу та населення до можливих нових викликів. Підприємствам необхідно посилювати заходи безпеки, розробляти резервні сценарії роботи та враховувати ризики для логістики. Місцевим громадам варто приділяти більше уваги питанням цивільного захисту, а громадянам — не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та рекомендації служб безпеки.

Окремо варто згадати ще одну проблему, яка дедалі частіше викликає занепокоєння серед українців. Йдеться про випадки, коли вибухи лунають ще до офіційного оголошення повітряної тривоги. Як раніше пояснив засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact та учасник бойових дій Валерій Боровик, причиною цього є технічні особливості виявлення окремих типів ракет, насамперед балістичних.

За його словами, сучасні засоби спостереження не завжди здатні оперативно відстежити всю траєкторію польоту таких цілей. Через це система оповіщення іноді фізично не встигає попередити населення до моменту удару. Це не свідчить про помилки українських військових чи сил протиповітряної оборони, а є наслідком обмежених технічних можливостей і недостатньої кількості сучасних радарів.

Попередження Сергія "Флеша" Бескрестнова вкотре демонструє, що війна вступає у ще складніший етап, де головною мішенню дедалі частіше стають об'єкти, які забезпечують повсякденне життя людей. Саме тому підготовка до нових загроз, зміцнення систем захисту інфраструктури та розвиток протиповітряної оборони залишаються одним із ключових завдань України на найближчу перспективу.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "Росія готує нову хвилю ударів: під загрозою все в радіусі 100 кілометрів від лінії фронту".

Матеріал підготував(-ла): Сергій Тростянець

Новину опубліковано: 12 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Росія на порозі нового вибуху: чому Кремль може піти на повну мобілізацію

Контрактна модель вичерпується, гроші закінчуються, а дедалі більше росіян очікують нового масштабного призову на війну

Вибух у Вишневому став точкою відліку: "Укроборонпром" звільнив керівників після провалу з безпекою

Після трагедії на складі боєприпасів у Вишневому розпочалися кадрові рішення та масштабні перевірки. В "Укроборонпромі" заявили про покарання відповідальних і посилення контролю за зберіганням зброї.

Скандал у 155-й бригаді: втеча командира, кримінальна справа та розслідування подвійного вбивства

Сухопутні війська вперше відреагували на резонансну ситуацію навколо військової частини А5001, де правоохоронці перевіряють можливу причетність військовослужбовців до тяжкого злочину.

«Не прославляйте тих, хто завдав нам болю»: у Польщі зробили гучну заяву до річниці Волинської трагедії

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту на Волинь закликав Україну до відвертого діалогу, ексгумації жертв і переосмислення історичної пам'яті, наголосивши, що лише правда допоможе зберегти дружбу між двома народами.

Чи можна пити квас щодня: дієтолог пояснила, кому він приносить користь, а кому може серйозно нашкодити

Натуральний квас містить пробіотики, вітаміни та антиоксиданти, але підходить не всім. Дієтолог розповіла, скільки його можна пити та кому краще повністю відмовитися від напою.

Німеччина відкрила нові можливості для українських водіїв: права тепер можна обміняти без іспитів

Тисячі українців зможуть заощадити сотні євро та уникнути повторного навчання, а теоретичний іспит для нових водіїв відтепер дозволено складати українською мовою.

Європейські новини:

Путін має «вікно до вересня»: три тривожні сигнали, що Кремль може готувати новий удар по Європі

Західні аналітики попереджають про можливу ескалацію з боку Москви. Серед головних ознак — інформаційні атаки, активність біля кордонів НАТО та внутрішні проблеми Росії.

Польща висунула Україні нову умову щодо МіГ-29: без цього літаки Київ не отримає

Варшава готова допомогти з модернізацією винищувачів, але оплачувати роботи не збирається. Переговори щодо угоди «МіГ-29 в обмін на технології безпілотників» тривають.

«Не прославляйте тих, хто завдав нам болю»: у Польщі зробили гучну заяву до річниці Волинської трагедії

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту на Волинь закликав Україну до відвертого діалогу, ексгумації жертв і переосмислення історичної пам'яті, наголосивши, що лише правда допоможе зберегти дружбу між двома народами.