«Зона смерті» під Костянтинівкою: експерти пояснили, чому Росія кинула всі сили на захоплення міста

Наступ одразу з трьох напрямків, знищення кварталів авіабомбами та величезні втрати. Аналітики розкрили, чому Костянтинівка стала однією з головних цілей російської армії.



Костянтинівка Донецької області залишається одним із найгарячіших напрямків російсько-української війни. Російські війська продовжують масштабний наступ на місто одразу з трьох напрямків, намагаючись прорвати українську оборону та отримати контроль над одним із ключових вузлів оборони Донбасу. На думку військових експертів, боротьба за це місто має не лише стратегічне, а й вагоме політичне значення.

Як повідомляє Financial Times, Костянтинівка є важливою частиною так званого «поясу фортець», який захищає території Донецької області, що залишаються під контролем України. У разі захоплення міста російська армія може отримати можливість для подальшого просування на менш укріплені райони на заході регіону та створити додаткову загрозу для інших населених пунктів.

Аналітики зазначають, що контроль над Костянтинівкою може суттєво змінити оперативну ситуацію на всьому східному напрямку. Місто є важливим логістичним центром, через який проходять транспортні маршрути, необхідні для забезпечення українських підрозділів. Його втрата здатна ускладнити оборону сусідніх міст і посилити тиск на українські сили.

Крім військової складової, експерти звертають увагу й на політичні мотиви Кремля. На їхню думку, можливе захоплення Костянтинівки Москва прагне використати як аргумент під час міжнародних переговорів. Російське керівництво розраховує продемонструвати подальше просування своїх військ і використати це для посилення дипломатичного тиску на партнерів України.

У публікації зазначається, що Кремль намагається переконати західних союзників Києва в нібито безперспективності подальшої підтримки України. Водночас українська влада неодноразово спростовувала заяви Росії про повне захоплення Костянтинівки, називаючи такі повідомлення черговою дезінформацією.

Ситуація всередині міста залишається надзвичайно складною. До початку повномасштабної війни в Костянтинівці проживали близько 70 тисяч людей, однак зараз, за наявними оцінками, там залишаються приблизно дві тисячі мешканців. Значна частина житлової забудови пошкоджена або повністю зруйнована внаслідок постійних обстрілів.

Люди, які досі не залишили місто, змушені жити в умовах відсутності стабільного електропостачання, газу, води та повноцінної медичної допомоги. Додаткову небезпеку створюють безпілотники, які практично безперервно перебувають у повітрі, через що будь-яке пересування містом пов'язане з високим ризиком.

Військові експерти зазначають, що російська армія використовує тактику, яка вже застосовувалася під час боїв за Бахмут та інші міста Донеччини. Спочатку по населеному пункту завдаються масовані удари керованими авіабомбами, ракетами та важкою артилерією, що поступово руйнують міську забудову. Після цього в знищені квартали висуваються невеликі штурмові групи.

Співзасновник фінської аналітичної групи Black Bird Еміль Кастехельмі пояснює, що на початковому етапі до міста проникають невеликі групи військових, які поступово закріплюються та крок за кроком розширюють свою присутність. Саме така тактика дозволяє створювати постійний тиск на українську оборону.

Через надзвичайно високу щільність застосування безпілотників аналітики дедалі частіше називають Костянтинівку «зоною смерті». Практично будь-який рух у місті швидко виявляється засобами повітряної розвідки, після чого по виявлених цілях завдаються удари. Це значно ускладнює не лише ведення бойових дій, а й евакуацію цивільного населення, доставку гуманітарної допомоги та роботу рятувальних служб.

Попри інтенсивний наступ, російські війська зазнають значних втрат. За оцінками аналітиків, у червні 2026 року Росія вперше за тривалий час отримала від'ємний територіальний баланс, втративши близько дев'яти квадратних кілометрів раніше захоплених територій. Це вже другий подібний місяць із початку року, що свідчить про високу ціну наступальних операцій.

За даними Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), загальні втрати російської армії вбитими та пораненими від початку повномасштабної війни наблизилися до 1,4 мільйона осіб. Українське військове командування раніше повідомляло, що щомісячні втрати російських сил становлять від 30 до 35 тисяч військовослужбовців.

У Києві вважають, що подальше зростання цих втрат може суттєво вплинути на здатність Росії підтримувати нинішні темпи наступальних дій. Представники військового керівництва наголошують, що одним із ключових завдань залишається максимальне виснаження наступального потенціалу противника, що здатне змінити стратегічні розрахунки Кремля.

Бої за Костянтинівку стають одним із найважливіших епізодів нинішнього етапу війни. Для Росії місто є не лише військовою ціллю, а й потенційним інструментом політичного тиску, тоді як для України його утримання має критичне значення для збереження оборони Донеччини. Саме тому інтенсивність бойових дій на цьому напрямку продовжує зростати, а подальший розвиток подій може суттєво вплинути на ситуацію на всьому східному фронті.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "«Зона смерті» під Костянтинівкою: експерти пояснили, чому Росія кинула всі сили на захоплення міста".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 12 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Росія на порозі нового вибуху: чому Кремль може піти на повну мобілізацію

Контрактна модель вичерпується, гроші закінчуються, а дедалі більше росіян очікують нового масштабного призову на війну

Вибух у Вишневому став точкою відліку: "Укроборонпром" звільнив керівників після провалу з безпекою

Після трагедії на складі боєприпасів у Вишневому розпочалися кадрові рішення та масштабні перевірки. В "Укроборонпромі" заявили про покарання відповідальних і посилення контролю за зберіганням зброї.

Скандал у 155-й бригаді: втеча командира, кримінальна справа та розслідування подвійного вбивства

Сухопутні війська вперше відреагували на резонансну ситуацію навколо військової частини А5001, де правоохоронці перевіряють можливу причетність військовослужбовців до тяжкого злочину.

«Не прославляйте тих, хто завдав нам болю»: у Польщі зробили гучну заяву до річниці Волинської трагедії

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту на Волинь закликав Україну до відвертого діалогу, ексгумації жертв і переосмислення історичної пам'яті, наголосивши, що лише правда допоможе зберегти дружбу між двома народами.

Чи можна пити квас щодня: дієтолог пояснила, кому він приносить користь, а кому може серйозно нашкодити

Натуральний квас містить пробіотики, вітаміни та антиоксиданти, але підходить не всім. Дієтолог розповіла, скільки його можна пити та кому краще повністю відмовитися від напою.

Німеччина відкрила нові можливості для українських водіїв: права тепер можна обміняти без іспитів

Тисячі українців зможуть заощадити сотні євро та уникнути повторного навчання, а теоретичний іспит для нових водіїв відтепер дозволено складати українською мовою.

Європейські новини:

Путін має «вікно до вересня»: три тривожні сигнали, що Кремль може готувати новий удар по Європі

Західні аналітики попереджають про можливу ескалацію з боку Москви. Серед головних ознак — інформаційні атаки, активність біля кордонів НАТО та внутрішні проблеми Росії.

Польща висунула Україні нову умову щодо МіГ-29: без цього літаки Київ не отримає

Варшава готова допомогти з модернізацією винищувачів, але оплачувати роботи не збирається. Переговори щодо угоди «МіГ-29 в обмін на технології безпілотників» тривають.

«Не прославляйте тих, хто завдав нам болю»: у Польщі зробили гучну заяву до річниці Волинської трагедії

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту на Волинь закликав Україну до відвертого діалогу, ексгумації жертв і переосмислення історичної пам'яті, наголосивши, що лише правда допоможе зберегти дружбу між двома народами.