Велика Британія може зіткнутися з новою хвилею російської гібридної агресії на тлі подальшого поглиблення військового співробітництва з Україною. Про можливість таких дій заявив колишній заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Федоров в ефірі програми Newsnight на британському телеканалі BBC. Його слова цитує Breitbart.
Заява пролунала на тлі різкого загострення риторики навколо британської допомоги Україні. Лондон не лише продовжує постачати озброєння, а й робить кроки для того, щоб українська оборонна промисловість могла самостійно виробляти далекобійні системи. Саме така перспектива, за словами Федорова, викликає дедалі більше невдоволення в Москві.
При цьому колишній російський посадовець фактично описав сценарій, за якого відповідь може виходити далеко за межі дипломатичних заяв, санкцій чи інформаційних кампаній.
У Росії заговорили про «напіввійськові» операції
Федоров стверджує, що Москва нібито розглядає цілу низку варіантів реагування на британську підтримку України. Серед них він назвав кібератаки, політичний тиск та інші дії, які можуть залишатися нижче порогу відкритого військового протистояння.
Особливо тривожним став його коментар щодо британських підприємств, які працюють у сфері виробництва озброєнь і безпілотників.
Колишній російський чиновник не виключив, що проти таких об’єктів можуть бути здійснені атаки, причому їх намагатимуться подати як дії невідомих структур.
За його словами, йдеться про можливу «технічну» реакцію, хакерські атаки з невстановленого джерела, політичні кроки та інші методи впливу. Водночас найбільше уваги привернула його згадка про так звані «напіввійськові» дії.
Федоров фактично припустив, що з британськими підприємствами, які виробляють дрони для України, «може щось статися». При цьому він наголосив на можливості сценарію, коли напад нібито здійснюватиметься не безпосередньо Росією, а через невідомих виконавців.
Саме ця деталь є принципово важливою. Гібридні операції дозволяють державі уникати прямого визнання відповідальності, створювати інформаційний туман і водночас завдавати шкоди противнику.
Чому під ударом можуть опинитися британські заводи
Британія стала одним із ключових європейських партнерів України у сфері військової допомоги. Лондон протягом тривалого часу підтримує постачання далекобійного озброєння та бере участь у розвитку українського оборонного виробництва.
Останні рішення лише посилили цю тенденцію. Велика Британія погодила передачу Україні технічної інформації та секретних даних щодо компонентів далекобійних ракет, що має допомогти українській стороні організувати їхнє виробництво або складання на власній території.
Для Києва це означає потенційне зменшення залежності від готових поставок із Заходу. Для Москви — появу перспективи, за якої українська оборонна промисловість зможе випускати далекобійне озброєння у значно більших масштабах.
Саме тому реакція російської сторони виявилася настільки різкою.
Федоров стверджує, що в Кремлі негативно сприйняли рішення Лондона, а всередині Росії нібито зростає тиск на Володимира Путіна з вимогою вжити жорсткіших заходів проти Британії.
Втім, важливо розділяти заяви окремого колишнього посадовця та офіційну позицію російської влади. Слова Федорова самі по собі не означають, що Кремль уже ухвалив рішення про конкретну атаку на британські об’єкти.
Однак сама публічна поява такого сценарію в ефірі британського телебачення демонструє, наскільки далеко зайшла риторика навколо підтримки України.
Москва може намагатися діяти через третіх осіб
Одна з найбільш небезпечних деталей у заяві Федорова — припущення про використання посередників.
Якщо атака здійснюється безпосередньо державними структурами, відповідальність значно легше встановити. Натомість використання третіх сторін створює простір для заперечення причетності.
Саме за таким принципом можуть працювати різні форми гібридного впливу: кібератаки, диверсії, саботаж, інформаційні операції або атаки на критично важливу інфраструктуру.
У випадку Британії ситуація особливо чутлива. Країна є членом НАТО, тому будь-який серйозний інцидент на її території потенційно може мати наслідки далеко за межами двостороннього протистояння Лондона та Москви.
Федоров сам звернув увагу на цей фактор, зазначивши, що Британія одночасно є членом Північноатлантичного альянсу та ядерною державою.
Тобто навіть відносно обмежена атака проти британського об’єкта може спричинити масштабний політичний резонанс, особливо якщо Лондон отримає докази причетності російських структур.
Чи справді йдеться про новий рівень ескалації
Федоров заявив, що світ може наближатися до нового етапу ескалації, під час якого дії Росії стануть більш помітними.
Однак поняття «ескалація» у цьому випадку не обов’язково означає прямий військовий удар по території Великої Британії. Значно ймовірніше, що мова йде про розширення набору інструментів тиску — від кібератак і шпигунської діяльності до саботажу та інших прихованих операцій.
Для британської влади це створює складне завдання. Підприємства оборонного сектору вже є частиною критично важливої інфраструктури країни, а їхня діяльність безпосередньо пов’язана з підтримкою України.
Чим більше британська промисловість залучатиметься до виробництва озброєнь для Києва, тим більшим може ставати інтерес до неї з боку російських спецслужб та інших структур.
Водночас будь-які спроби атакувати такі підприємства несуть серйозні ризики для самої Росії. Якщо буде встановлено державну причетність, наслідки можуть виявитися набагато масштабнішими за початкову операцію.
Британія не збирається відмовлятися від підтримки України
Попри погрози та попередження, Лондон продовжує розвивати співпрацю з Україною.
Особливе значення має перехід від простої передачі готового озброєння до створення можливостей для його виробництва безпосередньо в Україні. Така модель потенційно змінює саму логіку військової допомоги.
Якщо Україна отримує не лише ракети, а й технології, документацію та виробничі можливості, це дозволяє поступово формувати стійкішу оборонну систему, яка менше залежить від темпів постачання готової продукції.
Для Росії це означає необхідність враховувати не тільки сьогоднішній обсяг західної допомоги, а й перспективу значного нарощування українського виробництва.
Саме тому британські рішення можуть мати довгострокове значення.
І водночас слова Федорова демонструють ще одну небезпечну тенденцію: протистояння дедалі більше виходить за межі безпосередньої зони бойових дій. Кібератаки, диверсії, тиск на підприємства, спроби залякати політиків та суспільство можуть стати частиною ширшої боротьби.
Поки що немає підтверджень, що Росія готує конкретний напад на британські заводи. Заяви колишнього російського чиновника не можна автоматично сприймати як доказ підготовки такої операції.
Але сама поява подібних погроз на тлі посилення військової співпраці Лондона та Києва свідчить про високу напругу. Велика Британія демонструє готовність допомагати Україні не лише зброєю, а й технологіями та виробничими можливостями. Москва, своєю чергою, дедалі частіше використовує мову погроз і натяків на можливі дії у відповідь.
І головна небезпека полягає саме в тому, що гібридна війна не завжди починається з гучного вибуху. Вона може стартувати з непомітної кібератаки, дивного інциденту на підприємстві, спроби саботажу або операції, авторство якої навмисно приховують.
Для Британії це означає необхідність готуватися не лише до традиційних військових загроз, а й до значно менш очевидних сценаріїв. А для України — ще один сигнал, що боротьба за здатність самостійно виробляти сучасне озброєння стає одним із ключових напрямів війни.
