Українська торгівля може опинитися на порозі масштабної трансформації, яка ще кілька років тому здавалася малоймовірною. Якщо атаки Росії на логістичну інфраструктуру триватимуть, звичні для мільйонів українців великі супермаркети та гіпермаркети поступово можуть втратити свою домінуючу роль. Натомість дедалі більшого значення набуватимуть невеликі магазини, локальні торгові точки та система продажів під індивідуальне замовлення.
Таку думку висловив перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран. На його переконання, український бізнес уже має досвід роботи в умовах, коли великі складські запаси стають економічно або фізично недоцільними, тому галузь здатна швидко адаптуватися до нових викликів.
Останнім часом російські удари дедалі частіше спрямовуються на логістичні комплекси, складські приміщення та іншу цивільну інфраструктуру, яка забезпечує роботу торговельних мереж. Подібні атаки створюють ризики для зберігання великих товарних запасів і змушують компанії переглядати усталені принципи ведення бізнесу.
На думку експерта, український ритейл вже проходив схожий шлях, хоча тоді причини були зовсім іншими. Після фінансової кризи 2008 року багато компаній відмовилися від утримання великих складських запасів імпортних меблів. Магазини залишали лише демонстраційні зразки, тоді як сам товар виготовлявся або доставлявся під конкретне замовлення покупця.
Подібна модель, за словами Непрана, дозволяла бізнесу значно скорочувати витрати на логістику, оренду складських приміщень і зберігання продукції. Покупець обирав необхідний товар, оформлював замовлення, а отримував його через кілька тижнів. Хоча доводилося чекати довше, така система виявилася достатньо ефективною.
Схожий досвід українські компанії отримали й під час пандемії COVID-19. Через перебої у міжнародних поставках, закриття кордонів і труднощі з логістикою бізнес був змушений перебудовувати процеси постачання, мінімізувати залишки товарів і оперативно реагувати на зміни попиту. Саме тому нинішні виклики, на думку експерта, не є абсолютно новими для української економіки.
Втім, якщо раніше причиною змін були економічні фактори чи пандемія, то сьогодні ключовим питанням стає безпека. Великі логістичні центри та величезні складські комплекси залишаються потенційно вразливими об'єктами для повітряних ударів. Саме це може змусити торговельні мережі переглянути всю систему розподілу товарів.
За словами Непрана, розвиток торгівлі може піти несподіваним шляхом. Замість концентрації товарів у великих гіпермаркетах дедалі більшого поширення можуть набути середні та невеликі магазини, розташовані ближче до покупців. Такий формат не лише дозволить зменшити ризики, а й може позитивно вплинути на якість обслуговування.
Експерт переконаний, що невеликі торгові точки мають важливу перевагу перед великими мережами — персональний підхід до клієнта. У таких магазинах продавці краще знають своїх постійних покупців, пам'ятають їхні вподобання та можуть швидше реагувати на індивідуальні потреби. Саме цей фактор здатен стати конкурентною перевагою в нових умовах.
На його думку, сучасний покупець дедалі більше цінує не лише широкий асортимент, а й рівень сервісу. Якщо невеликий магазин здатний забезпечити уважне ставлення, швидке виконання замовлень та індивідуальний підхід, він може успішно конкурувати навіть із великими торговельними мережами.
Фахівці зазначають, що український бізнес уже неодноразово демонстрував високу здатність адаптуватися до кризових ситуацій. Війна, пандемія, економічні потрясіння та порушення глобальних логістичних ланцюгів змусили підприємців шукати нові моделі роботи, багато з яких виявилися ефективними навіть у надзвичайно складних умовах.
Водночас подальший розвиток ситуації значною мірою залежатиме від безпекової обстановки. Якщо атаки на логістичну інфраструктуру триватимуть, український ритейл, ймовірно, прискорить перехід до більш децентралізованої моделі торгівлі. Це означатиме менші складські комплекси, коротші логістичні маршрути, ширше використання системи продажів під замовлення та збільшення ролі локальних магазинів.
Попри всі труднощі, експерти наголошують: українська торгівля не зникне, а зміниться. Нові умови можуть змусити бізнес відмовитися від звичних моделей, однак водночас відкриють можливості для створення більш гнучкої, стійкої та орієнтованої на клієнта системи роздрібної торгівлі, здатної працювати навіть у найскладніших умовах.
